РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
Клінічні дослідження проведено на кафедрі акушерства та гінекології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, Запорізькому обласному центрі народної та нетрадиційної медицини, нефрологічному відділенні і відділенні трансплантації органів Запорізької обласної клінічної лікарні, та лабораторії хронічного гемодіалізу медико-санітарної частини ВО "Радіоприлад".
В роботі представлено матеріали клінічного обстеження стану гінекологічного і репродуктивного здоров'я 101пацієнтки протягом 1999-2003 рр. Хворі страждали на хронічну ниркову недостатність в термінальній стадії. Причиною ХНН в 59 % був хронічний гломерулонефрит, полікістоз нирок - в 10 %, хронічний пієлонефрит - в 10 %, діабетична нефропатія - в 9 %, аномалії розвитку сечовидільної системи - в 6 %, вовчаночний нефрит - в 3 %, токсична нефропатія -в 2 %, вторинний амілоїдоз нирок - 1 %.
В ході роботи нами була відпрацьована спеціальна карта, яка відображала всі показники, що стосуються нефрологічного захворювання кожної обстежуваної пацієнтки, яке призвело до уремічного фіналу -ХНН. Крім номеру історії хвороби та паспортних даних до складу карти входили: основний діагноз і його ускладнення, супутні захворювання, анамнез хвороби, оперативні втручання, лікування та його тривалість, а також результати клінічних і біохімічних досліджень.
Всі пацієнтки підлягали подальшому комплексному обстеженню, яке включало клінічні та параклінічні методи дослідження. Клінічне обстеження передбачало: опитування жінки, з'ясування гінекологічних скарг (болі, виділення із піхви, порушення менструацій, порушення статевого почуття, та інше); ретельний збір детального анамнезу менструальної, статевої, репродуктивної функцій до та після появи ХНН, після початку і в період лікування гемодіалізом, та після операції пересадки нирки, а також перенесених гінекологічних захворювань.
Гінекологічний статус оцінювали за традиційною методикою. Всім хворим проводили розширену кольпоскопію кольпоскопом КС-1 моделі 605 Ленінградського об'єднання "Красногвардеец", з оцінкою епітеліальних та судинних тестів після нанесення на слизову оболонку 3 %-вого розчину оцтової кислоти та використання проби Шиллера для більш чіткого диференціювання патологічних процесів на шийці матки [61]. При необхідності, проводили біопсію шийки матки з наступним патогістологічним дослідженням.
Ультразвукове дослідження органів малого тазу та молочних залоз здійснювали хворим жінкам за допомогою ультразвукового сканера фірми Siemens SL-1 (Німеччина) з використанням абдомінальних датчиків з частотою 3,5 МГц і 5-7,5 МГц та вагінального датчика.
З метою діагностики бактеріального вагінозу ми проводили аміновий тест з 10 %-вим розчином гідроокису калію. Тест оснований на появі або посиленні неприємного запаху "гнилої риби" при змішуванні в рівних пропорціях піхвових виділень і 10 %-вого розчину гідроокису калію. Крім цього, за допомогою індикаторної смужки вимірювали значення рН виділень, взятих із середньої третини піхви. Всього 220 досліджень. В нормі цей показник низький від 3,8 до 4,2 [81, 86, 168].
Всім жінкам проводили мікроскопічне та бактеріологічне дослідження виділень з піхви, цервікального каналу й уретри. При мікроскопії піхвових мазків, пофарбованих за способом Грама, визначали наявність або відсутність запальної реакції по кількості лейкоцитів, визначали наявність епітеліальні, "ключових клітин", грибів, гарднерелл, кокко-бацилярної та іншої мікрофлори [159]. Всього зроблено 294 мазки. Дослідження на мікроспорію проводилося за методикою С.М. Плотичера. Матеріалом служили волосяні фолікули взяті з області лобка та під пахвових впадин [106]. В ході роботи проводили бактеріологічне дослідження з визначенням якісного та кількісного складу мікрофлори піхви за допомогою набору селективних деференціально-діагностичних поживних середовищ. Всього зроблено 145 бактеріальних посівів. Матеріал для дослідження брали стерильним ватним тампоном із внутрішньої третини та заднього склепіння вагіни. В усіх висіяних культурах вивчали морфологічні, тинкторіальні, культуральні та біологічні властивості. При виділенні та ідентифікації неспороутворюючих анаеробів суворо дотримувалися анаеробної техніки за В.І. Кочеровець (1986)[147]. Бактеріологічні дослідження проводились у відповідності до вимог наказу № 535 МОЗ СРСР від 22.04. 1985р., № 4 МОЗ України від 01.05.1996р., "Методичних рекомендацій по лабораторній діагностиці захворювань, викликаних неспороутворюючими анаеробними бактеріями" (МОЗ СРСР, 1986). Ступінь обсіменіння досліджуваного матеріалу визначали методом секторальних посівів по Гоулду, з урахуванням ступеня розведення посівного матеріалу, відповідно до наказу 535 "Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в лечебно-профилактических учреждениях" (1985 г.), та Методичних рекомендаціях "Лабораторная диагностика внутрибольничных инфекций" (1985) . Показники 104- 105 мк/мл оцінювали як середній ступінь мікробної контамінації піхви, при 106 мк/мл і більше - як високий ступінь [81, 159]. Таксономічне положення мікроорганізмів визначали відповідно до "визначника бактерій Берджи" (1997) [93].
Діагностика вірусної та хламідійної генітальної інфекції була орієнтована на визначення побічних ознак герпетичних, цитомегаловірусних, папілома вірусних та хламідійних уражень клітин. Збір матеріалу здійснювали одноразовими щіточками із цервікального каналу та заднього склепіння піхви. Отриманий матеріал забарвлювали за методом Романовського-Гімзи [49, 141, 146, 148]. Ідентифікацію збудників вагінальної інфекції проводили імуноферментним методом [87, 121]. Для цього використовувалися комерційні тест-системи "Оrgenics" (Ізраїль), призначені для визначення в сироватці крові антитіл класу G до вірусу герпесу (ВПГ), цитомегаловірусу (ЦМВ), хламідія трахоматіс за допомогою непрямого твердофазного імуноферментного аналізу. Також використовувались діагно