РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу.
Проведено ретроспективний аналіз біопсійного та операційного матеріалу морфологічних досліджень патологоанатомічного відділу Інституту онкології АМН України, а також медичними картами стаціонарного хворого (комп'ютерна база даних інституту за 1990 - 2001 роки) в обсязі 251 випадок на СМТ, коли хворі на СМТ отримували на передопераційному етапі НАТ. Серед всіх різновидів СМТ для комплексного якісно-кількісного дослідження ефективності ПОЛ були обрані сім нозологічних форм СМТ, а саме: фібросаркома, ліпосаркома, лейоміосаркома, рабдоміосаркома, нейросаркома, ангіосаркома та синовіальна саркома, які найбільш часто зустрічаються в повсякденній практичній роботі патологоанатомічного відділу ІО АМН України. Вік пацієнтів складав від 2 до 88 років, середній 43,2 роки, співвідношення осіб чоловічої та жіночої статі склало 0,83 : 1. У всіх хворих діагноз СМТ верифікований гістологічним методом з використанням класичних та, при необхідності, додаткових методів забарвлення (гематоксилін і еозин, пікрофуксин за Ван-гізон, азокарміновий метод Гейденгайна, імпрегнація сполучнотканинної строми азотнокислим сріблом за Футом). Розподіл СМТ по нозологічним формам, що були вибрані для комплексного дослідження, представлений в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл СМТ по гістологічним типам
№ п.п.Нозологічна формаКількість хворих (абсолютні числа)1.Фібросаркома412.Ліпосаркома253.Лейоміосаркома234.Рабдоміосаркома475.Нейросаркома246.Ангіосаркома537.Синовіальна саркома38Всього251
2.2. Методи передопераційної терапії.
У всіх відібраних випадках хворих на СМТ, що отримували НАТ, критерієм відбору була наявність не менш трьох парафінових блоків на одне дослідження, якість парафінових блоків і схоронність морфологічної будови котрих дозволяла провести морфометричне дослідження з метою оцінки ефективності антибластомної НАТ. Розподіл всіх хворих по нозологічним формам та виду НАТ представлений в таблиці 2.2.1.
Таблиця 2.2.1
Розподіл досліджуваного матеріалу в залежності від методів НАТ
№ п.п. Вид НАТ
Гістологічний тип ФПТПІТХТ + ФПТНПТВАПХТВАПХТ + ФПТ1.Фібросаркома2246362.Ліпосаркома662653.Лейоміосаркома1433124.Рабдоміосаркома1878865.Нейросаркома1523046.Ангіосаркома215710107.Синовіальна саркома242246Всього (251)12029313239
З всього дослідженого контингенту хворих на СМТ були відібрані та створені групи хворих в залежності від виду передопераційної терапії. Контролем стали 34 хворих на СМТ, що отримали тільки хірургічне втручання без передопераційної антибластомної терапії (перша група). Другу групу склали 30 хворих, що на передопераційному етапі отримали ФПТ по інтенсивній методиці з використанням джерела іонізуючого опромінення 60Со. Вони були відібрані з великої кількості СМТ, що до операції піддавалися антибластомному впливу ФПТ, як найбільш показові при достатньому об'ємі матеріалу, необхідному для морфометричного аналізу. Разова вогнищева доза складала 5 Гр. Опромінення проводилось щоденно; за 4 фракції загальну вогнищеву дозу доводили до 20 Гр., що за значенням ВДФ відповідало 30 Гр. при стандартному режимі. Оперативні втручання хворих на СМТ проводили через 24 - 48 годин після закінчення курсу опромінення.
Третю групу склали 27 хворих на СМТ, яким на передопераційному етапі лікування проводилась ПІТХТ в поєднанні з ФПТ. ПІТХТ проводилась кожного дня за допомогою гідравлічного безголкового інжектора (Росія, м. Воронеж) внутрішньошкірно, підшкірно, внутрішньом'язово з використанням фармарубіцину (або адріабластину) по 20-30 мг. до досягнення сумарної дози 90-120 мг., або з використанням метотрексату по 30-50 мг. до сумарної дози 100-150 мг. Вказані способи вибиралися індивідуально для кожного хворого, а разові та сумарні дози варіювали в залежності від розмірів та глибини розташування СМТ. При поєднаному використанні двох препаратів їх введення чергувалося через день. На фоні ПІТХТ проводилась інтенсивна ФПТ до сумарної вогнищевої дози 20-25 Гр., після чого проводилось хірургічне видалення СМТ.
Четверту групу склали 26 хворих, яким на передопераційному етапі виконували опромінення нейтронами енергією 6 МЕВ. НПТ застосовували в Інституті ядерної фізики АН України на Київському циклотроні 4-120, де була розроблена та апробована методика опромінення хворих на злоякісні пухлини, в тому числі і на СМТ. Опромінення пухлин проводилося колімізованим жмутком при величині струму на берилієвій мішені 35- 40 ?а Рd = 16 ? сГр/хв. Разові і сумарні дози визначалися клінічною метою опромінення. Перед операціями разові дози 110 ? 10 сГр., сумарні 330-340 сГр. При відстрочених операціях разова доза в 105 ? 5 сГр. підводилася 7-8 фракціями до 700-800 сГр. за 10-14 днів. При радикальній програмі лікування сумарна доза в 1400-1500 сГр. підводилася до вогнища на протязі 28-30 днів при 4 фракціях на тиждень. НПТ супроводжувалося екрануванням границь поля від розсіяного опромінення, для чого використовувалися індивідуальні болюсні насадки.
П'ята група - 32 хворих, яким до операції виконувалася ВАПХТ. Хворим на СМТ проводилася ангіографія з використанням катетера "кобра", який вводився через стегенну артерію по Сельдінгеру. ВАПХТ проводилася регіонарно, а при можливості селективно з катетеризацією основної кровопостачаючої пухлину судини з використанням перистальтичного насоса-дозатора, а завершувалася в останній день емболізацією власних судин пухлини спіралями, спиртом, йодліполом або полімерними композиціями з хіміопрепаратами (хіміоемболізація). Процедура ВАПХТ починалась після введення в катетер 0,5 мл. гепарину, розчиненого в 10 мл.