Розділ 2 Правляча політична еліта України: умови трансформації та етапи становлення2.1Суспільно-політичні передумови формування правлячої політичної еліти України802.2
Особливості трансформації правлячої політичної еліти періоду становлення незалежності922.3
Трансформація правлячої політичної еліти в період розбудови політичних інститутів1222.4
Характеристика правлячої політичної еліти періоду формування політичних інститутів на новоствореній законодавчій базі 142
Висновки154
Список використаних джерел160
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Роль правлячої політичної еліти надзвичайно важлива в будь-якій державі й особливо актуалізується на етапах становлення або трансформації тієї чи іншої системи. Саме тому дослідження правлячої політичної еліти особливо цінне в Україні, відносно молодій державі, яка переживає перші етапи розвитку власних політичних інститутів. Поняття "правляча політична еліта" значною мірою втратило свою самозначимість тому, що його концептуальне наповнення розчинилося в ширших термінах та поняттях (особливо в таких, як "політична еліта" та "правляча еліта").
Незважаючи на численні наукові роботи, присвячені аналізу політичної еліти України, дослідження чинників, що визначають її виміри та функції, здебільшого залишаються поза увагою вчених. Разом з тим, вони відрізняються у стабільних, сформованих і тривалий час існуючих системах та у таких системах, що проходять етапи трансформації. В Україні, виходячи з особливостей її історичного розвитку, традицій, низки проблем та суперечностей, що накопичилися впродовж довгого часу, сформувався власний набір чинників, які вказують на параметри правлячої політичної еліти і, звісно, потребують детальнішого аналізу. Інтегральне поєднання дії всіх чинників призвело до можливості констатації правлячої політичної еліти України як певного системоутворюючого ядра політичної еліти і політичної системи загалом. Дослідження цього ядра та оцінка його значущості є ключовими для оцінки стану державності України і, на нашу думку, ще не отримали належного розгляду. У науковій літературі ще не висвітлені повною мірою як сама суть того, що таке правляча політична еліта України у досліджуваний період, так і етапи її становлення, розвитку та чинники, що її визначили.
Сьогодні в Україні переважають дослідження конкретико-теоретичного та загально-філософського типів аналізу, у той час як існує потреба ще й в узагальнених дослідженнях на рівні емпіричного пізнання. Порівняно незначна кількість таких досліджень, особливо стосовно другої половини 90-х років, вказує на те, що ця проблема гостро актуальна й порівняно мало досліджена, особливо на новому історичному матеріалі.
Рівень наукового опрацювання проблеми. Проблему еліт у політичній науці давно й всебічно розглядають різні автори. Ідеї політичного елітизму висловлювали ще Конфуцій, Платон, Н.Макіавеллі, Ф.Ніцше та інші.
У першій третині ХХ сторіччя розрізнені ідеї елітарності систематизували й узагальнили відомі соціологи Г.Моска та В.Парето, яких вважають засновниками науки елітології. Її основоположниками також вважають Р.Міхельса, Ж.Сореля, М.Вебера. Вони сформулювали абетку доктрин, їхні наступники розвинули, переосмислили окремі положення, однак фундаментальні основи залишились незмінними. Власне, вони зробили еліту предметом свого дослідження, дали їй визначення, розкрили структуру, закони її функціонування, визначили роль еліти в соціальній та політичній системі, вказали на закономірності зміни еліт.
Виникнення і глибоке обґрунтування елітарних теорій в Україні пов'язане з іменами В.Липинського та Д.Донцова. На проблеми еліт звертали увагу такі вчені з української діаспори, як І.Лисяк-Рудницький, Г.Грабович, Я.Пеленський. В Україні, починаючи з 90-х років, проблемою еліт у тому чи іншому контексті займалися такі сучасні науковці, як О.Білий, Д.Видрін, С.Вовканич, Б.Гаврилишин, О.Гринів, А.Колодій, І.Курас, Б.Кухта, О.Лазоренко, В.Лизанчук, В.Литвин, В.Малахов, М.Михальченко, А.Пахарев, В.Потульницький, В.Танчер, М.Шульга, Б.Ярош. Елітаристською проблематикою займається група вчених, що гуртується навколо редакції наукового журналу "Політична думка". Зокрема, В.Полохало, О.Дергачов, А.Федоров та ін. досліджують українську "посткомуністичну" еліту. Вагомий внесок у теорію політичної еліти зробили харківські політологи Л.Манжуловська, О.Куценко, О.Халецька та інші, які вивчають джерела поповнення еліти, способи її формування, взаємодію старої й нової, політичної та економічної еліти, її згуртованість, вплив еліти на трансформацію суспільства1. Однак багато проблем елітотворчого процесу в Україні все ще мало досліджені або ж учені й зовсім залишають їх поза увагою.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є висвітлення правлячої політичної еліти в Україні 90-их років ХХ сторіччя в умовах переходу від однієї суспільно-політичної системи до іншої, з'ясування процесів її становлення, розвитку та особливих рис у період формування в Україні демократичних основ суспільства. Тому передбачається вирішення таких дослідницьких завданнь:
* проаналізувати етапи виникнення, формування та розвитку основних теорій еліт у контексті визначення суті правлячої політичної еліти;
* визначити та дослідити періодизацію розвитку основних етапів теорії політичної еліти;
* проаналізувати теоретичні концепції та виявити тенденції розвитку правлячої політичної еліти в перехідних суспільствах, в основу яких покладено формування демократичної системи влади;
* дослідити передумови становлення правлячої політичної еліти в Україні;
* визначити етапи становлення правлячої політичної еліти України в період від проголошення незалежності до завершення формування політичних інститутів на основі Конституції 1996 року та пов'язаних з нею законодавчих актів;
* виявити основні чинники, що визначають параметри правлячої політичної еліти України;
* проаналізувати критерії типології правлячої політичної еліти України та показати зміну