РОЗДІЛ 2
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ
СПРЯМОВАНОСТІ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Характеристика складових фінансового механізму реалізації соціальної спрямованості бюджетного процесу
Сучасна світова практика свідчить про те, що рівень розвитку країни знаходиться в прямій залежності від того, наскільки соціально спрямованим є її бюджетний процес. Однак важливим є також врахування й методів досягнення цілей відповідно до обраного бюджетного процесу.
Виходячи з цього у роботі обґрунтовано та запропоновано схему взаємозв'язку цілей соціально спрямованого бюджетного процесу (з виділенням цілей першого та другого рівня) та методів їх досягнення (з виділенням законодавчих, організаційних, з управління доходами населення та з управління бюджетними видатками). Ця схема представлена у додатку Ж. До стратегічних цілей першого рівня віднесено розвиток людського потенціалу та підвищення рівня добробуту населення. До цілей другого рівня - зростання ВВП, зростання доходів бюджету, зростання реальних доходів населення, зниження рівня бідності, формування середнього класу, підвищення ефективності соціальних видатків.
Утім цілі другого рівня деталізують цілі першого рівня та забезпечують їх реалізацію. Крім цього встановлено взаємозв'язок між цілями другого рівня: підвищення ефективності соціальних видатків призводить до зростання ВВП; зростання ВВП веде до підвищення доходів бюджету; підвищення доходів бюджету зумовлює зростання реальних доходів населення; зростання реальних доходів населення призводить до зниження рівня бідності; зниження рівня бідності веде до формування середнього класу.
Проте для досягнення вищевказаних цілей соціальної спрямованості бюджетного процесу, на думку автора, варто виділити законодавчі методи, організаційні методи, методи з управління бюджетними видатками та з управління доходами населення. На думку автора, саме ці чотири блоки методів найбільш повно характеризують об'єкт дослідження. При цьому серед складових:
законодавчого блоку визначено: підвищення рівня соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення; законодавче закріплення обмеження боргової залежності держави; удосконалення податкового законодавства за рахунок переходу від його фіскальної орієнтації до стимулюючої;
організаційного блоку - втілення в життя інноваційної моделі розвитку; державна підтримка малого підприємництва; оптимізація та раціоналізація мережі закладів та установ, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів; прозорість та оптимальна децентралізація системи державних фінансів;
блоку методів з управління бюджетними видатками - перехід від практики утримання установ та організацій бюджетної сфери до програмно-цільового методу планування та здійснення видатків; пріоритетність соціальних видатків; розрахунок видатків на соціальні цілі з використанням формульного підходу на основі науково обґрунтованих соціальних нормативів;
блоку методів з управління доходами населення - забезпечення продуктивної зайнятості; забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили; зменшення диференціації доходів населення; наближення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму; адресна підтримка соціально незахищених верств населення.
При цьому перелік зазначених модулів узгоджується з тим, що використання законодавчих методів дозволить підвищити розмір ВВП, що призведе до зростання доходів бюджету та реальних доходів населення;
використання організаційних методів дозволить підвищити ефективність соціальних видатків, сприятиме зростанню ВВП та формуванню середнього класу;
дія методів з управління доходами населення спрямована на підвищення реальних доходів населення та на зниження рівня бідності;
використання методів щодо управління бюджетними видатками призведе до підвищення ефективності соціальних видатків та дозволить знизити рівень бідності.
Отже, розвиток людського потенціалу, підвищення рівня добробуту є цілями першого рівня соціально спрямованого бюджетного процесу. При цьому ступінь розвитку індивіда є інтегральним критерієм ефективності функціонування економіки країни та бюджетної системи як важливої її складової.
Однак, в період ринкових перетворень потрібна також стратегія, цільові програми і працюючі закони, які б вважали пріоритетним розвиток людського капіталу. В результаті проведених досліджень на світовій конференції по соціальному розвитку (Копенгаген, 1995 рік) світовому співтовариству було запропоновано перемістити акценти з темпів економічного розвитку на розвиток людини і на цій основі сформулювати нові цілі розвитку. В їх основі лежить принцип, по якому економіка існує для розвитку людей, а не люди для розвитку економіки [50, 84].
Отже, головним об'єктом капіталовкладень на сьогодні є людина. Це означає, що лише через підвищення її доходів, через розвиток соціальної інфраструктури, підвищення ступеня освіти та інтелекту можна стати на шлях цивілізованого розвитку. Тому, сьогодні основним пріоритетом при витрачанні бюджетних коштів повинен бути розвиток людського капіталу. Тобто за допомогою соціально орієнтованого бюджетного процесу держава повинна створювати умови для розвитку та самореалізації індивіда.
Утім в сучасних умовах пріоритет розвитку індивіда, якісних вкладень в розвиток людського капіталу є відправним моментом суспільного прогресу. Однак слід розуміти, що інвестиції в освіту, охорону здоров'я, науку, культуру - це не відрахування від суспільного блага, а початкові вкладення в людський капітал.
До того ж ефективне використання дефіцитних бюджетних коштів передбачає максимум практичних результатів при розв'язанні економічних та соціальних проблем. Інакше кажучи, оцінка ефективності має передбачати досягнення не лише кількісних, але і якісних параметрів. Тому слід зазначити, що розрахунок видатків на соціальні цілі доцільно проводити на основі науково обґрунтованих соціальних нормативів. Це пов'язан
- Київ+380960830922