Ви є тут

Порівняльна оцінка методів превентивної терапії гнійно-запальних ускладнень у породіль після операції кесаревого розтину

Автор: 
Кравець Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003717
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Ретроспективний аналіз історій пологів.
Для визначення впливу аварії на ЧАЕС на перебіг вагітності і пологів було проаналізовано історії пологів 960 жінок, які проживають в північних районах Рівненської області. Для зручності усі відібрані нами для аналізу історії пологів поділили на дві групи. Першу склали 240 історій пологів пацієнток, котрі народили у 1984-1986 (І-ІІІ міс.) роках (до аварiї), другу - 720 iсторiй пологiв породіль, якi народили пiсля аварiї у 1986 (V-ХІІ міс.)-1998 р.р. У всіх відібраних нами історіях пологів обстежених жінок не було ознак невиношування вагітності, передлежання і передчасного відшарування плаценти. Пологи перебігали в межах фізіологічних норм.
За даними історій вагітності, пологів та післяпологового періоду аналізували найдоступніші клінічні показники реактивності організму. До уваги брали кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові вагітних, оцінювали перебіг пуерперію. Необхідність проведення такого аналізу зумовлюється відсутністю в літературі даних про біологічну дію малих доз радіації на організм вагітних і породіль.

2.2. Клінічна частина.
Клінічне обстеження жінок здійснювали на базі клінічного пологового будинку м.Тернополя та пологового будинку Сарненської центральної районної лікарні (Рівненська область) в період з 1996 по 2001 рр. Формування контингенту обстежених проведено методом селективного набору породіль, розроджених кесаревим розтином та через природні пологові шляхи. Частина пацієнток проживала у 4 зоні радіаційного забруднення і перебувала під впливом малих доз радіації не менше 5 років.
Відповідно до поставленої мети було обстежено 138 породіль. 83 породіллі - з факторами ризику виникнення післяпологових гнійно-запальних ускладнень після операції кесаревого розтину: хронічні інфекційні захворювання екстрагенітальної локалізації, хронічні інфекційні захворювання геніталій, анемія, алергія до медикаментів, ендокринні порушення, ожиріння, цукровий діабет, пізній гестоз, гнійничкові захворювання шкіри, тривалий безводний проміжок, затяжний перебіг пологів, хронічний ендометрит в анамнезі.
Вивчення перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи захисту, методи дослідження показників ендогенної інтоксикації, імунної системи проведено у 138 породіль. Породіллі були поділені на 4 групи: І групу - 42 породіллі - склали жінки з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину, які отримували загальновизнану превентивну терапію: антибактеріальні засоби (зинацеф по 750мг внутрішньовенно 3 рази через 8 год), дезінтоксикаційні засоби у вигляді сольових розчинів (800 мл 0,9 % розчин NaCl 3 доби), десенсибілізуючі препарати (тавегіл 2,0 мл №10), скорочуючі матку середники (окситоцин 5 ОД № 10); ІІ групу - 41 породілля - склали жінки з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину, які отримували загальновизнану превентивну терапію (зинацеф по 750 мг внутрішньовенно під час операції та через 8 і 16 год. після неї) в комплексі із протимікробним імуномодулюючим препаратом флуренізидом у вигляді таблеток по 0,3 г всередину 2 рази на добу з 2-3 дня післяопераційного періоду протягом 6-7 днів (жінки, що увійшли до І і ІІ груп, проживають на радіаційно забрудненій території, ІV зона); ІІІ групу - 30 породіль - склали жінки після операції кесаревого розтину, які не мали факторів ризику виникнення інфекційних ускладнень; в ІV групу (контрольну) увійшло 25 здорових породіль після фізіологічних пологів, які проживають на незабрудненій території, віком від 20 до 29 років.
Використаний нами препарат флуренізид N-(9-флуореніліден)-N-ізонікотиногідразид належить до похідних ароматично-гетероциклічного ряду, проявляє сильну бактеріостатичну дію, активує реакції клітинного і гуморального імунітету, має антиоксидантні властивості. Він синтезований на кафедрі фармацевтичної хімії Львівського державного медичного університету [34, 161].
У динаміці на 1-2, 5-6 добу після фізіологічних пологів та 1-2, 9-11 добу після операції кесаревого розтину вивчали iмунологiчнi та бiохiмiчнi показники.
Кров для дослідження брали у хворих з ліктьової вени в дві пробірки. В одну з них вносили гепарин і центрифугували протягом 20 хвилин при швидкості 3000 обертів за хвилину, отримуючи таким чином плазму. В іншій пробірці кров після згортання центрифугували протягом 20 хвилин при цій же швидкості і отримували сироватку.

2.3. Методи дослідження імунної системи.
Обстеження охоплювало вивчення показників клітинного та гуморального імунітету. При вивченні особливостей формування імунної відповіді на інфекційну агресію ми враховували одне з основних положень сучасної iмунологiї про вирiшальну роль у патогенезi захворювання рецепторного апарату лiмфоцитiв, який вiдображає синтетичнi особливостi цих клiтин стосовно вiдповiдних рецепторiв.
Визначення Т(Е-РУК), В(ЕАС-РУК), нульових клітин проводилось за допомогою феномену спонтанного розеткоутворення Т-лімфоцитів з еритроцитами барана [185]. Вважають, що тест спонтанного розеткоутворення адекватно характеризує функцiональну повноцiннiсть Т- i В-клiтин. За розетку приймали лімфоцит з трьома і більше індикаторними частинками. Лімфоцити виділяли з гепаринізованої крові. "Активні" Т-лімфоцити (ЕА-РУК) визначали за методом J.Wybran і співавторів в модифікації А.Н.Чередеєва і співавторів [186].
Субпопуляції Т-лімфоцитів досліджувалися за допомогою тесту чутливості до теофіліну за методом S.Limatibul et al. [187]. При цьому вважали, що в теофіліновому тесті теофілін-резистентні лімфоцити (ТР-РУК) є переважно Т-клітинами з хелперною активністю, а теофілінчутливі (ТЧ-РУК) - переважно із супресорною дією.
Коефiцiєнт iмуностимулюючої дiї препаратiв визначали за формулою [186]:
КIД=(Тл2:Тл1):(Тл'2:Тл'1),
де Тл - рiвень Т-лiмфоцитiв пацiєнток, у яких очікується імуномодулюючий ефект від тера