РОЗДІЛ 2
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ
2.1. Особливості створення благодійних організацій
Як вже вказувалося раніше, порядок виникнення (створення)6 благодійних організацій в Україні регулюється Законом "Про благодійництво та благодійні організації", а також Положенням про порядок державної реєстрації благодійних організацій, яке деталізує процедуру заснування благодійних організацій різних видів.
Аналіз названих нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку, що благодійні організації виникають у нормативно-явочному порядку. Сутність останнього полягає в тому, що юридична особа створюється на тих умовах і за тими правилами, що передбачені в законі, а реєструючий орган зобов'язується зареєструвати організацію як юридичну особу за наявності виконання засновниками цих умов і дотримання відповідних правил2. Існує точка зору, що такий спосіб варто розглядати як реєстраційний3. Однак ми приєднуємося до точки зору тих правників, які вважають, що реєстрація - лише одна зі стадій заснування в сучасних умовах будь-якого виду юридичних осіб, незалежно від того, яким способом вони будуть створюватися4.
Відповідно до сформульованої в науці цивільного права класифікації, крім нормативно-явочного порядку, розрізняють також розпорядницький і дозвільний порядки виникнення юридичних осіб5 . При розпорядницькому порядку юридична особа створюється на підставі одного лише розпорядження засновника і спеціальної державної реєстрації не вимагає. До речі, в СРСР в такому порядку засновувалася переважна більшість державних підприємств і установ. Дозвільний порядок виникнення юридичної особи характеризується тим, що для її створення необхідно обов'язково одержати попередній дозвіл (згоду) від уповноваженого на це органу. У колишньому Союзі такого порядку дотримувалися при заснуванні більшості громадських організацій, включаючи і благодійні. Порівняно з дозвільним порядком виникнення юридичних осіб прогресивність нормативно-явочного порядку полягає у спрощеній процедурі реєстрації. Новий ЦК закріпив явочний порядок виникнення для всіх юридичних осіб приватного права, включаючи підприємницькі й непідприємницькі організації.
Що стосується благодійних організацій, то нормативно-явочний порядок їх заснування відрізняється від розпорядницького тим, що держава, не будучи при цьому активною силою, усе-таки здійснює контроль за процесом створення благодійних організацій, суть якого полягає в можливості органу, який провадить державну реєстрацію, відмовити в цьому останній з причин, зазначених у Законі України "Про благодійництво та благодійні організації". Таким чином, можна зробити висновок, що існуючий в Україні порядок заснування благодійних організацій уявляє собою вкраплення публічно-правових інститутів у тканину приватного права.
Вважаємо за доцільне з'ясувати, що ж лежить в основі виникнення благодійної організації як юридичної особи? Як вбачається, варто погодитися з І. Грущинським, що "юридичні особи створюються в силу необхідності, для забезпечення їх участі в цивільно-правовому обороті й
існують лише з волі їх засновників у рамках закону"1. Твердження про те, що воля засновника - підстава появи юридичної особи, ні в кого не викликає сумніву. Наприклад, В.І. Борисова, до думки якої приєднуємося й ми, стверджує: "Про яку б теорію юридичної особи не йшла мова, основою створення будь-якої юридичної особи приватного права є волевиявлення інших суб'єктів цивільного права"2. Отже, заснування юридичних осіб - це вольовий процес, тісно пов'язаний з поняттям "інтересу" як загальнонаукової категорії.
Відповідно до однієї з існуючих у доктрині цивільного права концепцій інтерес трактується як "провідний елемент, що складає сутність суб'єктивного права"3 . При створенні юридичної особи засновники нібито "переносять" на неї частину своїх суб'єктивних прав, пов'язаних з реалізацією загального для всіх інтересу. Приміром, створюючи організацію, яка не має за мету одержання прибутку (зокрема, благодійну організацію), суб'єкт права сам вибирає ту ціль, заради якої він бажає діяти. Вона йому не нав'язується ззовні. Особисто-вольове право не повинно неодмінно здійснюватися в інтересах самого суб'єкта. Воно може здійснюватися заради інших цілей, у тому числі і в ім'я суспільних. На нашу думку, слід погодитися з М.М. Агарковим, який вважав, що суб'єкт права є суб'єктом цілеполягання4. Той факт, що правосуб'єктність організації обмежена метою свого створення, заснованого на категорії інтересу її засновників, дозволила Г. Пронській дійти висновку, що підприємства мають службове призначення стосовно своїх засновників1. Це міркування можна застосувати й до благодійних організацій.
Проблема виникнення юридичних осіб ще й дотепер є однією з найменш розроблених у науковій цивілістичній літературі. Немає єдиної думки й серед правознавців щодо того, що ж варто розуміти під заснуванням юридичної особи. На думку І. Кучеренка, процес створення юридичної особи в широкому смислі охоплює такі етапи, як затвердження (прийняття) статуту й державна реєстрація2. На наш погляд, виникнення юридичної особи, зокрема благодійної організації, починається не з затвердження статуту, а з волевиявлення засновників (засновника), що виражається в ухваленні рішення про створення юридичної особи на установчих зборах (конференції, з'їзді) чи (одноособово).
Спробуємо розкрити поняття сутності заснування благодійних організацій через призму створення юридичних осіб як таких у вітчизняному законодавстві. Так, Закон України "Про власність" містить норму, що передбачає право власника засобів виробництва та іншого майна заснувати у встановленому порядку підприємство чи організацію, що є юридичною особою. Право на створення юридичних осіб відповідного виду передбачено також Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні". Що стосується благодійних організацій, то право на їх заснування передбачено ч.3 ст.5 Закону України "Пр