РОЗДІЛ 2
ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА Й УМОВИ
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вихідний матеріал і методика досліджень
Дослідження проводилися в 1995-2000 рр. одночасно в польових і лабораторних умовах Донецького інституту агропромислового виробництва (м. Донецьк, східний Степ, богара, попередник - чорний пар) та Інституту землеробства південного регіону (м. Херсон, південний Степ, умови зрошення і богари, попередник - люцерна).
Як вихідний матеріал використовувалися гібриди і сорти озимої пшениці херсонської селекції: Херсонська 86, Находка 4, Находка 7, Херсонський карлик 1 (ХК1), донецької - Донецька 30, одеської - Одеська 132, зерноградської - Зерноградка 6, Зерноградка 8, харківської - Харківська 92, краснодарської - Юна.
Батьківські форми і гібридні популяції всіх поколінь (F2-F4) висівалися в двох повтореннях за схемою : материнська форма - гібрид - батьківська форма. Площа ділянки 5м2. Гібриди і сорти висівалися в ДІАПВ 7-10 вересня, попередник - пар, норма сівби 4,5 млн. схожих насінин/га. Термін сівби в ІЗПР - 22-24 вересня, норма сівби 4,5 млн. схожих насінин/га; попередник в неполивних умовах (суходол) - пар, в умовах зрошення - люцерна. Режим зрошення: на початку вересня - вологозарядка, 700-800 м3 води/га, у весняно-літній період два вегетаційні поливи по 450-500 м3/га - перед колосінням і в період наливу зерна. Характеристика гібридів давалася після аналізу 50 рослин, батьківських форм - 20 рослин.
Фенологічні спостереження, обліки й оцінки виконувалися за методичними вказівками ВІРа [135].
Зимостійкість рослин визначалася польовим методом за 5-бальною шкалою.
На початку і в кінці зими визначали вміст цукрів у вузлах кущіння за методикою В.Л. Вознесенкого, Г.И. Горбачевой, Т.П. Штенько, Л.А. Филиппова [24].
Довжина вегетаційного періоду фіксувалася за датою колосіння рослин (75 % від загальної кількості). Для визначення динаміки колосіння з початку й у період його продовження виділяли рослини з конкретною датою колосіння з інтервалом в 2 дні.
Оцінка стійкості рослин до бурої іржі проводилася за 5-бальною шкалою E.B. Мains, H.S. Jackson [205], до борошнистої роси - за шкалою E.B. Mains, F.H. Dits при природному зараженні (цитованих за іншими [29]). В поколіннях F2 - F4 визначалися структура популяцій, показники успадковуваності за I. Mahmud, H. Kramer [204], параметри трансгресивної мінливості кількісних ознак (Г.С. Воскресенская, В.И. Шпота [28]).
Статистична характеристика кількісної мінливості визначалася загальноприйнятими методами (Доспєхов [57]) за допомогою пакету прикладних програм "ОСГЭ", створеного в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва.
Аналіз якості зерна виконували у відділі аналітичних досліджень Інституту землеробства південного регіону загальноприйнятими методами.
2.2. Грунтово-кліматична характеристика регіонів
Донецький регіон (східний Степ(СС)).
Донецький Інститут агропромислового виробництва (ДІАВ) знаходиться в Донецькій області в зоні Донецького кряжу.
Клімат континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами. На характер клімату значний вплив робить рельєф Донецького кряжу, а також переніс повітряних мас з Азово-Чорноморського басейну.
Тривалість сонячного сяйва 2100 годин у рік. Середня температура повітря найбільш теплого місяця (липня) 21-230 С, самого холодного (січня) 5-70 С морозу, середньорічна близько 7-90 С тепла.
Максимальна температура повітря влітку в липні досягає 38-400 С, а мінімальна спостерігається в середньому в третій декаді квітня, перші осінні заморозки починаються в другій декаді вересня.
Різкі коливання температури повітря при безсніжних зимах несприятливо впливають на перезимівлю озимих культур.
Тривалість безморозного періоду 240-260 днів. Тривалість вегетаційного періоду 199-213 днів.
Сума опадів по роках може коливатися від 270 до 690 мм.
Тривалість бездощів'я в період вегетації рослин досягає до 80 днів. Найбільш висока відносна вологість повітря (вище 80 %) буває в зимовий період. Відносна вологість може знижуватися до 30 % у період із квітня по жовтень, а іноді нижче 20 %, що зумовлює пригнічення рослин і різке зниження урожайності.
У середньому на протязі року буває близько 57 днів із сильним вітром (15 м/сек і більше).
Сніжний покрив встановлюється в третій декаді грудня, а руйнується в першій декаді березня. Середня його висота 12-17 см.
Ґрунт дослідного поля типовий для області чорнозем звичайний малогумусний, неглибокий, легкоглинистий. Материнська порода - льосовидний суглинок. Орний (0-20 см) шар його характеризується такими агрохімічними показниками : вміст гумусу - 4,7%, рН (сольове) - 6,5-6,85; валового азоту 0,27%; волового фосфору за Чангом-Джексоном - 148,2 мг/100 г ґрунту; обмінного калію - 150-190 мг/кг грунту..
Херсонський регіон (південний Степ (ПС)).
Інститут землеробства південного регіону (ІЗПР) знаходиться в Херсонській області в зоні Інгулецької зрошуваної системи.
Клімат континентальний, жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря 9,0-10,50 С. Середня температура липня 22,8-23,80 С, а січня від - 2,2 до - 4,30 С. Абсолютний максимум температур 37-400 С, абсолютний мінімум - 29-330 С.
Річна сума опадів коливається в межах 350-470 мм зі зміною по роках від 140-160 до 600-660 мм. Велика частина річної кількості опадів, часто у виді злив, випадає влітку; за період травень-вересень випадає близько 170 мм. У зв'язку з високими температурами, сухістю повітря і сильних вітрів ефективність літніх опадів в результаті великого випару вологи істотно зменшується. Зливові дощі, як правило, супроводжуються грозою, шквалистим вітром, а іноді і градом. Характерні тривалі бездощові періоди. Сніжний покрив невисокий і нестабільний.
За даними Херсонської агрометеостанції середня річна відносна вологість повітря дорівнює 74 %, а в липні-серпні вона знижується до 41-44 %. За літо в центральній частин