РОЗДІЛ 2
ОБ`ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об`єкт та методика проведення досліджень
Експериментальна частина досліджень виконувалася у відділі землеробства
Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції в стаціонарному
та тимчасових дослідах протягом 1996-2000 рр.
Дослід було закладено в 1989 році у відповідності з вимогами “Методики закладки
польових дослідів” [64].
Дослідження в стаціонарному досліді проводилась у десятипільній зернопросапній
сівозміні з наступним чергуванням культур: 1 - горох, 2 - озима пшениця, 3 -
цукрові буряки, 4 - ячмінь зпідсівом конюшини, 5 - конюшина, 6 - озима пшениця,
7 - цукрові буряки, 8 - кукурудза на силос, 9 - озима пшениця, 10 - кукурудза
на зерно, система обробітку ґрунту в сівозміні здійснювалась за схемою, поданою
в таблиці 2.1.
Наші дослідження здійснювались у ланці сівозміни „горох - озима пшениця-
цукрові буряки”.
Площа облікової ділянки – 80м2, повторність – чотириразова. Розміщення
варіантів у досліді рендомізоване. Технологія вирощування культур –
загальноприйнята для зони. Система обробітку ґрунту та дози внесення добрив під
культури ланки сівозміни наведені в таблицях 2.1. та 2.2. В дослідах
використовували гербіциди: під цукрові буряки – Тарга в нормі 2 л/га, горох –
2М-4Х - 0,6 л/га, озима пшеницю – Ковбой – 190 мл/га. Сіяли озиму пшеницю сорту
Миронівська 61, горох – Аграрій, цукрові буряки – Уладівський ЧС-35.
Для оцінки основних чинників, які впливають на формування продуктивності
досліджуваних культур, залежно від застосовуваних заходів і систем обробітку
ґрунту в досліді здійснювався комплекс супутніх визначень та обліків,
пов`язаних із змінами фізичних властивостей ґрунту, його агрохімічних
показників, забур`яненістю посівів.
Таблиця 2.1.
Схема основного обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури в сівозміні.
№ поля
Культура
Система основного обробітку ґрунту (варіанти)
Полицева
Чизельна
Комбінована 1, з перевагою чизеля
Комбінована 2, з перевагою оранки
Плоскорізна
Параплужна
Поверхнева дискова
Горох
полицевий
чизельний
чизельний
полицевий
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Озима пшениця
поверхневий
поверхневий
поверхневий
поверхневий
поверхневий
поверхневий
поверхневий
Цукрові буряки
полицевий
чизельний
полицевий
чизельний
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Ячмінь з підсівом конюшини
полицевий
чизельний
чизельний
полицевий
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Конюшина
6
Озима пшениця
полицевий
чизельний
чизельний
полицевий
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Цукрові буряки
полицевий
чизельний
полицевий
чизельний
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Кукурудза на силос
полицевий
чизельний
чизельний
полицевий
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Озима пшениця
полицевий
чизельний
поверхневий
поверхневий
плоскорізний
поверхневий
поверхневий
10
Кукурудза на зерно
полицевий
чизельний
чизельний
полицевий
плоскорізний
параплужний
поверхневий
Для визначення показників родючості ґрунту залежно від способів основного
обробітку відбирали ґрунтові зразки у період сходів, під час вегетації та перед
збиранням культур.
У ґрунтових зразках визначали:
- об`ємну масу - методом ріжучих кілець у модифікації М.А. Качинського пошарово
через 10 см на глибину 40 см [146]
- твердість ґрунту - за
- вологість ґрунту - термостатно-ваговим методом пошарово через 10 см до
глибини 100 см на початку вегетації, в середині та перед збиранням культур
[169];
- водно-фізичні властивості ґрунту - за допомогою заливних ділянок [247],
динаміка поживних речовин протягом вегетації культур визначалась відповідно до
загальноприйнятих методик у шарах ґрунту 0-10, 10-20, 20-30 та 30-40 см [4,
190];
- вміст загального азоту – на ІЧ-аналізаторі NIR-system 4500;
- вміст азоту, що легко гідралізується ,– за Корнфільдом;
- нітратний азот – за методом Грандваль–Ляжу;
- обмінний фосфор і рухомий калій – за методом Чірікова в одній витяжці;
- вміст загального гумусу – за методом Тюріна;
- рН сольової витяжки – потенціометричним методом;
- гідролітичну кислотність – за методом Каппена-Гільковіця;
- суму ввібраних основ – за методом Каппена.
Під час збирання в рослинах визначали загальний азот, фосфор і калій.
Визначення загального азоту проводилось за методом К’єльдаля, фосфору –
ванадомолібденовим методом, калію – на полум`яному фотометрі. Вміст цукру в
коренеплодах цукрових буряків визначали поляриметричним методом.
Оцінку метеорологічних умов проведено на підставі даних метеопоста Хмельницької
ДСГДС.
Розрахунки витрат антропогенних ресурсів при вирощуванні культур проводили на
основі методик В.М.Володіна [39], А.К.Медведовського та П.І.Іваненка [188].
Визначення динаміки росту і розвитку рослин та облік урожайності проводились
згідно з “Методикою досліджень по цукрових буряках” [12], забур`яненості
посівів - кількісно-ваговим методом, потенційної забур’яненості - пророщуванням
у кюветах та відмиванням насіння із ґрунту на ситах [170, 171, 172, 197].
Біологічну активність ґрунту визначали за методом В.І. Штатнова. Баланс
поживних речовин розраховували за методикою І.Г. Захарченка та ін., [78].
Таблиця 2.2.
Система основного обробітку ґрунту та дози добрив під культури
ланки сівозміни, стаціонарний дослід
Система обробітку грунту
Культура, спосіб і глибина обробітку ґрунту, см
Горох
Озима пшениця
Цукрові буряки
Полицева (контроль)
Оранка 20-22
Поверхневий 10-12
Оранка 27-30
Чизельна
Чизельний 20-22
Поверхневий 10-12
Чизельний 35-40
Комбінована 1
Чизельний 35-40
Поверхневий 10-12
Оранка 25-30
Комбінована 2
Оранка 20-22
Поверхневий 10-12
Чизельний 35-40
Плоскорізна
Плоскорізний 20-