РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЬ
2.1. Грунтово – кліматичні умови
Польові досліди з вивчення сортової вирізняльності, однорідності та
стабільності сої проводили протягом 1998-2000 років в дослідному господарстві
“Чабани” Інституту землеробства УААН, розміщеному в Києво-Святошинському районі
Київської області у перехідній зоні від Полісся до Лісостепу.
Ґрунти господарства відносяться до дерново-середньоопідзолених супіщаних і
сірих опідзолених глейових пилувато-супіщаних. Вміст гумусу в
дерново-середньоопідзолених ґрунтах складає 0,70-0,84%, а в сірих опідзолених
глейових – до 1,24% (по Тюріну). Вміст Р2О5 становить 12-17 мг на 100 гр.
ґрунту (по Ареніусу). Ґрунти мають слабо кислу реакцію ( рH в
дерново-опідзолених ґрунтах знаходиться в межах 5,3-5,8, а сіроопідзолених –
5,5-6,1).
Клімат в зоні досліджень помірно континентальний з теплим дощовим літом і
м’якою сніжною, із частими відлигами зимою; усе це поєднується з нестійким
температурним режимом і нерівномірним розподілом опадів у часі. Сума активних
температур коливається в межах 2600-2660оС, тривалість періоду з середньою
добовою температурою більше 10оС складає 160-165 днів.
Середньорічна температура повітря складає +7,3оС. Абсолютний мінімум досягає (-
39 оС), максимум – (+39 оС). Перші заморозки відмічаються в другій декаді
жовтня, останні – кінець квітня – початок травня. Тривалість безморозного
періоду 160-170 днів. Зимою температура повітря часто підвищується до 6-12 оС
тепла, що спричиняє відлиги. Літо достатньо тепле із середньою температурою
липня 18-19 оС. Річна сума опадів в середньому складає 550-650 мм, а іноді
коливається по роках від 300 до 800 мм. Більша частина річної суми опадів (70%)
приходиться на теплий період року – квітень-жовтень, а максимум – на
червень-липень, ГТК = 1,0 –1,3.
Середня дата утворення снігового покриву припадає на третю декаду листопада.
Тривалість залягання його складає 90-100 днів. Середня глибина промерзання
ґрунту досягає 40-50 см.
Відомо, що активна вегетація сільськогосподарських культур починається при
настанні середньодобових температур вище 10 оС. Середні багаторічні дати
переходу температури повітря через 10 оС тепла в зоні проведення наших
досліджень припадають: восени на 2 жовтня, а навесні – 26 квітня.
Агрометеорологічні показники в роки проведення досліджень істотно відрізнялись
від середньобагаторічних, але в цілому, вони забезпечували рослини теплом та
вологою для формування урожаю.
Метеорологічні умови 1998 р. характеризувались дещо низькою забезпеченістю
рослин вологою в травні та вересні. На ці місяці припадає найбільша кількість
посушливих днів (рис.2.1.). Сума середньодобових температур повітря за період
сівба - повна стиглість склала 3117 оС при 332,5 мм опадів.
Рис. 2.1. Розподіл опадів по місяцям за період проведення досліджень
(1998-2000рр.)
Якщо аналізувати температурний режим у взаємозв’язку з кількістю опадів у
критичні періоди розвитку рослин, то слід відмітити, що в 1998 році в період
сівба – сходи (І-ІІ декади травня) кількість опадів склала лише 19,2 мм. Однак
квітень місяць, мав надмірну кількість опадів, що і сприяло подальшому
отриманню нормальних сходів культур ( рис 2.2).
Рис. 2.2. Середньомісячна температура повітря в зоні досліджень
за період 1998-2000 роки, є С
За вегетаційний період в 1998 році максимум опадів випало в квітні, червні та
серпні, забезпечивши тим самим рослини достатньою кількістю вологи в критичні
періоди росту та розвитку.
Особливістю погодних умов 1999 року була низька зволоженість та висока
температура повітря. Середньомісячні температури червня, липня, серпня, вересня
в середньому переважали на 4-50 С середньобагаторічні. Протягом тривалого
періоду температура повітря трималась на рівні 29-330 С, а в окремі дні сягала
до 35-360 С. Серпень місяць виявився дощовим і переважив середньобагаторічний
показник по кількості опадів на 42%.
Сума середньодобових температур повітря у 1999 році за вегетаційний період
склала 3480 оС, загальна кількість опадів не перевищувала 292 мм.
Метеорологічні показники 2000 р. виявились сприятливими для росту і розвитку
сої. Звичайно, період проростання насіння - поява сходів характеризувався дещо
низькими температурними показниками, що затримало появу сходів на деякий час.
Фази галуження та формування репродуктивних органів проходили при сприятливому
гідротермальному режимі. Однак, серпень 2000 р. виявився посушливим, кількість
опадів на дослідній площі склала 23 мм. Мала кількість опадів з високими
температурами цього місяця викликали абортивність частини квіток та недозрілих
бобиків, що негативно вплинуло на урожайність.
За вересень випало 133,7 мм вологи, а температура знаходилась в інтервалі
12-16оС. Це сприяло розвитку патогенних організмів. Суттєвого зниження урожаю
на даній стадії росту сої вони не викликали, однак ускладнився морфологічний
опис ознак (колір стебла, бобів), так як стебла і боби нестійких сортів були
покриті чорним нальотом.
Сума середньодобових температур у 2002 році за період сівба – повна стиглість
склала 3225 оС, а кількість опадів – 375,2 мм.
Таким чином, погодні умови в роки досліджень різнилися за агрометеорологічними
показниками. Характерною для всіх років була контрастність температур повітря,
нерівномірність розподілу опадів. Це дало можливість при закладці дослідів в 1
точці виділити ті ознаки, які найменше варіювали за роками, тобто зберігали
свої абсолютні значення сталими незалежно від зміни умов довкілля.
2.2. Методика проведення дослідження
Для виконання затверджених програмою досліджень на дослідних полях селекційних
сівозмін Інс
- Київ+380960830922