розділ 2
матеріали і методи
2.1. Методика та схеми проведення дослідів
Для досягнення поставленої мети нами проведено 4 досліди протягом 2000-2002
років.
У першому вивчали вплив згодовування курям-несучкам ячмінно-горохового,
ячмінно-бобового та ячмінно-горохово-ріпакового комбікормів, у порівнянні до
стандартного (табл. 2.1), на вміст продуктів пероксидації ліпідів та якість
яєць.
Таблиця 2.1
Склад та поживна цінність комбікормів для курей-несучок
Інгредієнти
Рецепти комбікормів
№1
№2
№3
№4
Кукурудза
20,0
Пшениця
30,0
20,0
17,0
20,0
Ячмінь
20,0
36,0
40,0
38,0
Кормові боби екструдовані
20,0
Горох екструдований
20,0
16,6
Макуха соняшникова
10,0
5,0
5,0
1,0
Макуха ріпакова
7,0
М’ясо-кісткове борошно
5,0
3,0
4,0
3,0
Дріжджі кормові
6,0
6,0
5,0
5,0
Крейда
5,7
6,7
6,7
6,85
Дикальцій фосфат
2,0
1,7
1,0
1,0
Сіль кухонна
0,3
0,6
0,3
0,55
Продовження табл. 2.1
4
Премікс
1,0
1,0
1,0
1,0
В 100 г корму міститься, г
Обмінної енергії, МДж
1,13
1,13
1,13
1,13
Сирого протеїну
17,33
17,52
17,51
17,39
Сирого жиру
4,42
2,73
2,84
3,26
Мононенасичених жирних кислот
1,22
0,63
0,75
1,09
Поліненасичених жирних кислот
2,98
2,46
1,82
2,03
Сирої клітковини
4,40
4,38
5,05
4,61
Кальцію
3,01
2,97
2,85
2,86
Фосфору
0,70
0,82
0,64
0,72
Натрію
0,40
0,31
0,40
0,28
Лізину, мг
0,85
0,87
0,75
0,86
Метіоніну+цистин, мг
0,62
0,48
0,59
0,48
На 1 т комбікорму додавали у складі преміксу
Лізину, г
100
Метіоніну, г
140
30
140
Вітаміну А, млн. МО
Вітаміну Д3, млн. МО
1,5
1,5
1,5
1,5
Вітаміну Е, г
Вітаміну К, г
Вітаміну В2, г
Вітаміну В3, г
20
20
20
20
Вітаміну В4, г
250
250
250
250
Вітаміну В5, г
20
20
20
20
Продовження табл.2.1
4
Вітаміну В12, мг
50
50
50
50
Вітаміну С, г
50
50
50
50
Марганцю сірчанокислого, г
200
200
200
200
Заліза сірчанокислого, г
100
100
100
100
Міді сірчанокислої, г
10
10
10
10
Цинку сірчанокислого, г
60
60
60
60
Кобальту хлористого, г
Калію йодистого, г
Дослід проводили у віварії інституту на 4-ох групах курей-несучок породи Тетра
СЛ, починаючи з 280-денного віку, по 10 голів у кожній. Курей утримували в
клітках з вільним доступом до корму і води. Температурний та світловий режими
відповідали існуючим вимогам.
З наведених у табл. 2.1 даних видно, що кури усіх груп одержували комбікорми
збалансовані за основними поживними та біологічно активними речовинами, проте
відрізнялися складом і співвідношенням окремих кормових інгредієнтів. Стосовані
комбікорми були ізопротеїнові та ізокалорійні, однак вміст сирого жиру та
поліненасичених жирних кислот був різним. При цьому у комбікормах, виготовлених
за рецептами №2, №3 і №4, значна частка протеїну припадала на зернобобові
культури. Так, у комбікормі для курей першої дослідної групи (рецепт №2)
кількість протеїну за рахунок введеного до складу раціону гороху складала
24,20%, для курей другої дослідної групи (рецепт №3) за рахунок кормових бобів
– 28,55%, а для курей третьої дослідної групи (рецепт №4) за рахунок гороху і
ріпакової макухи – 34,73%.
Кормові інгредієнти, що входили до складу комбікормів досліджували на вміст
сирого протеїну, амінокислот, сирого жиру, жирних кислот.
Слід підкреслити, що за 30 днів до початку досліду курям усіх груп у цьому і
наступних дослідах згодовували комбікорм рецепту №1.
Матеріалом для досліджень служила кров, яку брали після 2-ох місячного
згодовування комбікормів, від трьох курей з кожної групи.
У плазмі крові визначали концентрацію дієнових кон’югатів [242] та
гідропероксидів ліпідів [243]. У цільній крові – концентрацію малонового
діальдегіду [244].
Проводились також дослідження морфометричних показників яєць: маси яєць, білка,
жовтка, шкаралупи, міцності яєчної шкаралупи, індексу форми [245].
У другому досліді вивчали ефективність засвоєння поживних речовин зі
стандартного комбікорму (рецепт №1, табл. 2.1), ячмінно-бобового (рецепт №3,
табл. 2.1) та ячмінно-бобового з добавкою мультиензимної композиції. Дослід
проводився за схемою представленою у табл. 2.2.
Після 30-денного згодовування вказаних раціонів проведено балансовий дослід на
9 головах курей (по 3 голови у групі) з метою визначення ефективності засвоєння
з них основних поживних речовин. Для балансового досліду за час підготовчого
періоду були підібрані кури-аналоги за живою масою і яєчною продуктивністю.
Протягом досліду кожного дня індивідуально розважувався і задавався корм в
кількості 120 г на голову. У кінці дня залишки корму старанно вибирались і
зважувались. Поряд з цим індивідуально збирався і зважувався послід. Протягом
десяти днів індивідуально вівся облік спожитого корму, випитої води та
виділеного посліду і відбиралися зразки для проведення аналізів.
У зразках корму і посліду визначали гігроскопічну вологу, суху масу, вміст
загального азоту, загальних ліпідів, клітковини та золи за загальноприйнятими
методами [246]. Перетравність протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, золи,
безазотних екстрактивних речовин обраховували як відношення кількості засвоєної
речовини до кількості прийнятої організмом, виражене у відсотках.
Крім цього проводили щоденний облік яєчної продуктивності, визначення маси яєць
та вмісту в них загального азоту. У кінці досліду проведено забій курей і
взяття зразків слизової 12-палої кишки для визначення протеїназної [247],
дипептидазної [248], амілолітичної [249], ліполітичної [250] активностей.
Таблиця 2.2
Схема другого досліду
Групи
К-сть
голів
Жива маса птахів, кг
Ві
- Київ+380960830922