Ви є тут

"Інтеграція України у світову систему господарства через спеціальний режим інвестування"

Автор: 
Волощенко Лариса Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U004175
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ, СУЧАСНОГО СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВ
ВКЛЮЧЕННЯ В НИХ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз світових інвестиційних процесів і перспектив участі в них України
В останнє десятиліття для більшості країн світу іноземний капітал став
найважливішим джерелом фінансування розвитку економіки. Україна належить до
групи країн Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) з економікою перехідного типу,
що розвивається. Тому принциповим в аспекті можливостей і шляхів оптимального
інтегрування України у світовий економічний простір є процес участі України в
залученні іноземного капіталу.
Аналіз динаміки залучення капіталу в країни з перехідною економікою і в країни,
що розвиваються, (табл. 2.1) свідчить, що лідерами в залученні іноземного
капіталу в період 1990-1997р. були країни Латинської Америки й Азії. Частка цих
країн становить майже 80% припливу капіталу. У період 1995-1997 р. у країнах
регіонів Латинської Америки й Азії на частку іноземного капіталу припадає
відповідно 25% і 12% сумарного обсягу інвестицій [181, с. 38]. Протягом
1978-1997 р. мали місце й істотні зміни в структурі розподілу капіталу.
Відбувалося постійне зниження частки іноземного капіталу у формі ПІІ, що
припадало на країни Африки. Характерним було також поступове зниження до
середнього рівня частки регіонів-лідерів за рахунок постійного нарощування
частки країн регіону Європи і Близького Сходу. В останньому випадку
найважливішим важелем залучення іноземних інвестицій є створення вільних
економічних зон.
Таблиця 2.1
Надходження іноземних інвестицій у країни з перехідною економікою і країни, що
розвиваються [181, с. 38]
Регіон
Показники
Період
1978-1982
1983-1989
1990-1997
Європа і Близький Схід
Сальдо млрд. дол. США
-24,8
3,3
21,3
% до загальної суми*
17,6
16,3
% до експорту
-12,2
2,3
11,4
% до ВВП
-5,3
0,7
3,5
Азія
Сальдо млрд. дол. США
7,6
12,9
52,2
% до загальної суми*
17,6
68,6
40,0
% до експорту
9,8
10,7
14,5
% до ВВП
1,2
1,5
3,2
Африка
Сальдо млрд. дол. США
6,4
2,6
5,3
% до загальної суми*
14,8
13,8
4,1
% до експорту
7,7
3,2
4,5
% до ВВП
2,0
0,8
1,2
Латинська Америка
Сальдо млрд. дол. США
29,1
-1,5
51,6
% до загальної суми*
67,5
39,6
% до експорту
28,9
-1,3
23,4
% до ВВП
3,9
-0,2
3,4
Разом
Сальдо млрд. дол. США
18,3
17,3
130,4
% до загальної суми*
100,0
100,0
100,0
% до експорту
3,9
3,7
14,7
% до ВВП
0,78
0,7
3,1
* Без врахування від’ємного сальдо
Лідером у цьому процесі серед близькосхідних країн є Китай. За винятком
африканського регіону, для якого характерним було скорочення абсолютних
розмірів додатного сальдо надходження іноземних інвестицій, інші регіони
демонстрували його зростання (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Темпи приросту сальдо надходження іноземних інвестицій у країни з перехідною
економікою і країни, що розвиваються, %%
1983-1989
до
1978-1982
1990-1997
до
1983-1989
1990-1997
до
1978-1982
Європа і Близький Схід
545,45
Азія
69,74
304,65
586,84
Африка
-59,38
103,85
-17,19
Латинська
Америка
77,32
Разом за всіма регіонами
-5,46
653,76
612,57
У цілому, додатне сальдо надходження іноземних інвестицій у країни з перехідною
економікою й економікою, що розвивається, збільшилося більше ніж у 7 разів.
Найбільш динамічним регіоном за цим показником була Азія, де сальдо за
аналізований період зросло в 6,9 рази, а друге місце належить Латинській
Америці. Стосовно даного показника для країн Європи і Близького Сходу слід
зазначити, що незважаючи на від’ємне сальдо надходження ПІІ на початок
аналізованого періоду, вже в 80-х роках тенденція змінилася. У 90-х роках
регіон досяг істотного прогресу в залученні іноземних інвестицій. Однак у першу
чергу це пов'язано з появою більше двадцяти нових учасників світового
інвестиційного ринку (табл. 2.3), серед яких знаходиться й Україна, відмінною
рисою яких є брак власних фінансових ресурсів [184]. Сальдо надходження ПІІ
характеризує ступінь потенційної капіталомісткості регіону і є непрямим
індикатором ступеня закріплення капіталу. У зв'язку з цим сальдо надходження
ПІІ в нові регіони, до яких належить Україна, за інших рівних умов може бути
вищою, ніж у регіони, що вже мали давню історію на ринку. Необхідно
враховувати, що зустрічні фінансові потоки, що виникають після використання
іноземного капіталу, а саме потоки репатріації отриманого прибутку, і наявність
адміністративних бар'єрів для такої репатріації, можуть істотно спотворювати
реальну картину. Тому порівняння динаміки надходження ПІІ в країни Європи і
країни Близького Сходу, що розвиваються, з показниками інших регіонів, у яких
рівень насичення іноземним капіталом явно нижче, тільки на основі даних про
додатне сальдо, не можна назвати об'єктивним.
З наведених вище даних можна зробити висновок про потенційну можливість України
брати участь у процесах залучення іноземного капіталу і, таким чином, брати
участь у світових інтеграційних процесах.
Таблиця 2.3
Надходження прямих іноземних інвестицій у країни Центральної і Східної Європи і
Центральної Азії
у 1993 – 1999 рр., млн. дол. США [186, с. 228 ]
Країна
1997р.
насе-лення, млн. чол.
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
Разом
ПІІ на душу населення , дол. США
8
10
11
Албанія
58
53
70
90
48
45
41
405
135
Вірменія
25
18
52
232
130
472
118
Азербайджан
22
330
627
1115
1023
691
3808
476
Білорусь
10
18
11
15
73
200
149
2225
689
68,9
Болгарія
40
105
90
109
505
537
770
2157
269,6
Угорщина
10