РОЗДІЛ 2
ТОРГОВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
2.1. Економічне середовище торговельного підприємства
Торгівля більш ніж інші галузі відбиває економічну ситуацію у державі. Оскільки
вона є посередником між споживачем, виробником та державою – вона впитує у себе
всі негативи кожної сторони і намагається збудувати хитку систему своєї
економічної безпеки. Але незнання методології забезпечення економічної безпеки,
недостатній досвід у цій галузі і відсутність чітко визначеного правового
регулювання питань безпеки залишають торгівлю вразливою і незахищеною від
внутрішніх і зовнішніх небезпек різного характеру.
Тривалий час інформація про розвиток економічної діяльності і її
результативності не мала широкого розгалуження. Крім того, в зв’язку з
трансформацією грошової одиниці вона мала не співставлений вигляд. З 1996 року
завдяки публікації статистичних щорічників України маємо можливість проводити
достовірні дослідження стану економічного середовища торговельного
підприємства.
Дослідження економічної безпеки торговельного підприємства, заходів та методів
її забезпечення, створення методики визначення чинників економічної безпеки і
критеріїв її ефективності вимагають класифікації та характеристики загроз, що
можуть вплинути на результативність його діяльності.
Окреслення поняття “економічне середовище” варто починати з наявних фактичних
даних про розвиток торговельних підприємств. В той же час розглядати загрози
відокремлено від аналізу середовища, в якому функціонує господарчий об’єкт, не
уявляється можливим. Оскільки торговельне підприємство, як господарча одиниця
функціонує в умовах невизначеного економічного середовища, варто увагу
приділити систематизації загроз з позиції саме умов економічного середовища.
Протягом 1990-2000 рр. кількість підприємств роздрібної торгівлі зменшилася на
29,5%. Разом з тим, кількість міських ринків зросла на 59,5 %.
Така ситуація вже сама по собі говорить про небезпеку вимушеного витіснення з
ринку торговельних підприємств і перехід до торгівлі на ринках формальних та
неформальних (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Становлення торговельних підприємств в умовах незалежної України*
Показники
1990
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Кількість підприємств роздрібної торгівлі, тис.
145,7
133,7
132,0
127,5
121,0
111,6
103,2
96,4
Темп зміни до попереднього року, %
91,8
98,7
96,6
98,8
92,2
92,5
93,4
в т.ч.:
– на 10 тис. населення
28
26
26
25
24
22
21
20
Темп зміни до попереднього року, %
92,9
100,0
96,2
96,0
91,7
95,5
95,2
Кількість підприємств ресторанного господарства, тис.
62,7
40,3
37,8
38,3
36,9
34,3
33,1
32,0
Темп зміни до попереднього року, %
64,3
93,8
101,3
96,3
93,0
96,5
96,7
в т.ч.:
– на 10 тис. населення
12
Темп зміни до попереднього року, %
66,7
87,5
114,3
87,5
100,0
100,0
100,0
Кількість міських ринків, од
1576
1282
1231
1551
2120
2320
2514
2715
Темп зміни до попереднього року, %
81,3
96,0
126,0
136,7
109,4
108,4
108,0
в т.ч.:
– на 100 тис. населення
2,4
3,0
4,2
4,6
5,1
5,6
Темп зміни до попереднього року, %
100,0
125,0
140,0
109,5
110,9
109,8
*Складено за [150].
Але при розгляданні структури продажу споживчих товарів за різними каналами
реалізації, варто підкреслити, що ситуація зворотна: оборот роздрібної торгівлі
перевищує сукупний оборот формальних та неформальних ринків на 23,6 процентних
пункти у 1999 році і 32,8 процентних пункти у 2001 році (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Структура загального обсягу продажу споживчих товарів у 1999-2001 рр., %
Показники
1999
2000
2001
Відхилення (+, -)
2000-1999
2001-2000
Загальний обсяг продажу споживчих товарів
100
100
100
В тому числі:
– обсяг роздрібного товарообороту торговельних підприємств*
61,8
63,7
66,4
+1,9
+2,7
– оборот організованих ринків
31,6
30,1
27,3
-1,5
-2,8
– оборот неформальних ринків
6,6
6,2
6,3
-0,4
+0,1
* з урахуванням виручки фізичних осіб, що мають торгову мережу.
Складено за [170].
Таким чином, хоча і відбувається зниження кількості роздрібних торговельних
підприємств, обсяг їх продажу залишається за питомою вагою найбільшим.
За 2000 р. у галузі торгівлі і ресторанного господарства отримано прибуток від
звичайної діяльності до оподаткування у сумі 1134 млн.грн. Найбільш прибутковою
виявилась колективна форма власності – 88,1 млн.грн. та приватна – 215 млн.грн.
В 26 разів менший прибуток ніж прибуток приватних підприємств отримано
комунальними підприємствами (33 млн.грн.) і в 18 разів державними (49 млн.грн.)
підприємствами торгівлі.
Якщо говорити про середовище, у якому функціонує торговельне підприємство варто
наголосити на тому, що результативність діяльності торговельних підприємств
залежить від загальноекономічних показників, що визначають
соціально-економічний розвиток держави взагалі.
Тобто за статистичними даними розвиток торговельних підприємств відбувається у
таких умовах: у 2002 році рівень зареєстрованого безробіття становив 3,8 %;
середньомісячна номінальна заробітна плата – 376,38 грн. або 70,48 долл.;
індекс споживчих цін на 0,6% знизився порівняно з 2001р.; середньомісячна
пенсія за віком досягала лише 85,2 грн.; з 29,3% у 1990 році до 43,8 % у 2001
р. зросла кількість крадіжок, з 0,7% до 1,2 % відповідно кількість шахрайства,
в той час як кількість засуджених значно не зростає; страждає культурний
розвиток: кількість відвідувань театрів знизилася з 17,6 млн. разів у 1990 р.
до 5,9 у 2001 р., музеїв з 31,8 до 17,1 млн., кіносеансів з 552 млн. до 7 млн.
та інш.
Таким чином, при аналізі економічного середовища торговельного підприємства і
чинників загроз, що мають у ньому місце д
- Київ+380960830922