Розділ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічні методи обстеження
Згідно поставленої мети і завдань нашої роботи дослідження проводились в два етапи. На першому етапі проведено клініко-статистичний ретроспективний аналіз медичної документації у 180 жінок. Всі жінки були розділені на дві групи: контрольна - 50 соматично здорових жінок з нормальною менструальною та репродуктивною функціями; основна - 130 соматично здорових жінок з безпліддям трубного походження.
За віком жінки були розподілені наступним чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Віковий склад жінок
Групи
жінокКількістьРозподіл жінок по роках20 - 2829 - 3839 і більшеабс.%абс.%абс.%Контрольна502346,02346,048,0Основна1305945,46146,9107,7
У середньому вік жінок контрольної групи склав 28,9±0,2 років, а основної - 29,2±0,3 роки, що статистично не відрізнялось (р>0,05).
В анамнезі жінки обох груп перенесли гострі респіраторні вірусні захворювання (дитячі інфекції, грип, ангіна та ін.). В основній групі жінок дані захворювання виявлені в 18 випадках (75,4±3,4%), а в контрольній - тільки у 12 (24,0±0,04%), тобто, в три рази менше (р<0,05).
Аналізуючи соціальну зайнятість жінок, відмічено, що у групах обстежених вона була майже однотипною. Серед обстежених жінок основної групи службовці становили 52,1±4,4%, домогосподарки - 25,2±3,8%, робітниці - 13,1±2,9%, студенти - 9,6±2,6%. В контрольній групі службовці склали 50,1±7,1%, домогосподарки - 28,2±6,4%, робітниці - 11,3±4,5%, студенти - 10,4±4,3%.
Гінекологічний анамнез обстежених жінок представлений в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Гінекологічні захворювання у обстежених жінок (M±m)
Групи
жінокКількістьНозологічні формиЗахворювання шийки маткиЗапалення піхвиЗапалення придатків маткиабс.%абс.%абс.%Контрольна50918,0±5,4714,0±4,91224,0±6,04Основна1302821,5±3,63224,6±3,45743,8±4,4р> 0,05> 0,05< 0,05
Як свідчать дані, наведені в таблиці 2.2, в анамнезі у жінок основної групи вірогідно частіше спостерігались запалення придатків матки.
Середній вік початку менструацій в основній групі склав 12,7±0,04 років, а в контрольній - 12,6±0,06 років (р>0,05 ).
Ожиріння І ступеню спостерігалось у 69 (53,1%) жінок основної групи і у 24 (48,0%) - контрольної.
Дані акушерського анамнезу у обстежених жінок наведені в таблиці 2.3.
Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.3, слід зазначити, що у жінок основної групи суттєво переважала кількість абортів в цілому, особливо одного аборту. Значно меншою (в 3,2 рази) була кількість пологів у жінок основної групи в порівнянні з контрольною (р<0,05). Це зрозуміло, адже основну групу сформовано з жінок з безпліддям, у частини з яких воно було вторинним.
Таблиця 2.3
Акушерський анамнез у обстежених жінок (M±m)
Групи жінокКількістьАбортиПологиодиндвабільше двоходнідвоєбільше двохабс./ %абс./ %абс./ %абс./ %абс./ %абс./ %Контрольна5023
46,0±7,0116
32,0±6,67
14,0±4,942
84,0±5,231
62,0±6,76
12,0±4,6Основна13094
72,3±3,952
40,0±4,331
23,8±3,418
36,9±4,214
10,8±2,7-
-р< 0,05> 0,05> 0,05< 0,05< 0,05-
При обстеженні молочних залоз ознаки мастопатії були виявлені у 29 жінок (22,3%) основної групи і у 10 (20,0%) - контрольної, що не мало вірогідної різниці.
Таким чином, аналізуючи наведені вище дані щодо клінічної характеристики обстежених жінок, слід зробити висновок, що пацієнтки основної групи з безпліддям трубного походження в цілому не відрізнялись від жінок контрольної групи. Це дало нам можливість в подальшому обстежити жінок як основної, так і контрольної групи спеціальними лабораторними та інструментальними методами, враховуючи репрезентативність даних груп.
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження
2.2.1. Мікробіологічне дослідження мікрофлори вмісту піхви включало в себе визначення видового складу та популяційного рівня мікрофлори в матеріалі, що досліджувався. Вміст забирали в об'ємі від 0,5 до 1,5 мл, робили 10-кратні серійні розведення на стерильному фізіологічному розчині (10-5-10-7). Із кожного розведення відбирали 0,1 мл і висівали на сектори оптимального твердого середовища для одержання ізольованих колоній. За кількістю колоній визначали популяційний рівень і виражали його у lg КУО/мл, або КУО/г (КУО - колонійутворюючих одиниць).
Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями.
В ідентифікованих культурах визначали антибіотикограми методом стандартних індикаторних дисків [113, 180, 183, 194, 202]. Для мікроекологічного аналізу результатів мікробіологічного дослідження використовували показники індексу постійності (С), який характеризує ступінь домінування того чи іншого збудника запального процесу і характеризується частотою виділення виду мікроорганізму в патологічному матеріалі.
Для оцінки частоти виявлення популяцій різних мікроорганізмів у патологічному матеріалі використовували показник зустрічання (Р), який визначається числом штамів даного виду по відношенню до загальної кількості штамів, що виділені у обстежених жінок.
Проведена оцінка значущості стафілококів, гонококів, трихомонад та інших мікроорганізмів у формуванні асоціацій мікробів у досліджуваному матеріалі шляхом вираховування на основі суми зустрічання видів даної групи мікроорганізмів, числа обстежених жінок та середнього числа видів мікроорганізмів у однієї жінки.
Х = 20 • М • N,
де Х - число КУО/мл, 20 - постійний коефіцієнт при посіві 0,1 мл проби, М - кількість колоній, що виросли, N - розведення (у 1,10,100 разів тощо).
2.2.2. Імуноферментний аналіз для кількісного визначення збудників проведено за допомогою імуноферментного аналізатора "Уніплан" фірми Пікон. На першій стадії аналізу досліджувані та контрольні зразки інкубували в лунках планшета з імобілізованим антигеном збудника. Антитіла до збудника зв'язуються з імобілізованим а