РОЗДІЛ 2. ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНИ:
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТИ
Соціально-філософські проблеми громадянського суспільства України тісно пов'язані з питаннями специфіки державних, суспільних і соціальних відносин, які зумовлюють соціальну організацію. Існує спрощене уявлення про зазначену проблему. Воно з'являється там, де державні і політичні діячі, які займаються управлінням чи регулюванням суспільних і соціальних відносин, інколи майже не зважають, бо не хочуть зважати, на специфіку (особливість), яка постійно існує між державою та суспільством. У першу чергу наголосимо - не досліджують різницю між їхніми поглядами на соціальні відносини, інтереси та потреби, інші соціальні орієнтації та спрямування, одним словом - на загальнолюдські цінності та владні прагнення. З цих причин додатково актуалізується завдання вивчення взаємовідносин між державою та суспільством з огляду на те, що вони є насамперед наслідком прагнення (яке не всім до вподоби) побудувати в Україні правову, демократичну державу.
Це означає передусім необхідність звертання до давнього принципу соціальної філософії. Вона, наслідуючи приклад деяких інших наук, особливо точних, вважає, що треба вивчати соціальне буття якомога об'єктивніше, а відображати досліджене в текстах чітко, лаконічно, ясно. То ж філософські роздуми мають звільнятися від надмірного баласту, бути чіткими і стислими.
Водночас актуалізується завдання створення цілісного соціально-філософського уявлення про державу та суспільство. Таке уявлення допоможе виявити специфіку властивостей згаданих вище соціальних утворень.
Отже, проблема існує. Її особливий характер зумовлює обсяг та складність тих пізнавальних завдань, що постають перед дослідником, який намагається проаналізувати специфіку громадянського суспільства, державних і соціальних відносин, що історично склалися і постійно розвиваються.
Інша проблема полягає в тому, що перед тим, як перейти до аналізу цих взаємовідносин, обов'язково слід уточнити зміст понять "держава" та "громадянське суспільство", особливо ту відмінність і спільність, яка існує між ними, постійно впливаючи на світоглядне довкілля. Ця необхідність диктується ще й тим, що з античних часів і по сьогодні у вітчизняній та зарубіжній соціальній науці існують різні, часто суперечливі погляди на громадянське суспільство. Одні автори, наприклад, ототожнюють державу та суспільство, інші проводять між ними чіткий розподіл, треті розділяють сфери публічної та політичної влади, четверті під державою розуміють особистісні здатності та очікування чиновників, а під суспільством - реальні владні можливості посадових або приватних осіб [106, c.20].
З нашого погляду, поняття громадянського суспільства України є ширшим, ніж поняття "держава", яка згодом буде складовою громадянського суспільства в широкому розумінні цього слова. Це вже зовсім інша річ, що державна і публічна влада можуть переслідувати різні завдання та цілі, закріплені нормативно-правовими актами у суспільних та соціальних відносинах. З цієї точки зору державу і громадянське суспільство можна визнати продуктом історичної діяльності людської свідомості і тому взаємно доповняльним. Інколи вони, тобто держава і суспільство, бувають механічно чи органічно злитими, такими, що функціюють для підтримання належного рівня об'єктно-суб'єктних відносин, політичної стабільності та соціальної злагоди.
Беручи до уваги згадані вище проблеми, за громадянське суспільство України пропонуємо визнати тих юридичних і фізичних осіб, які об'єднуються національними, корпоративними та приватними інтересами та потребами, щоб започатковувати, вдосконалювати та розвивати соціальну мобільність та самоорганізацію. Згадані вище суб'єкти формують соціальні відносини та суспільні, громадські інституції, реалізують у соціумі свої власні інтереси та потреби, а також створюють культуру та світогляд для здійснення особистих та колективних прагнень і сподівань.
Такий підхід, очевидно, дозволить віднайти певний конструктивний консенсус у деяких дискусійних, а іноді і зовсім полярних пізнавальних ситуаціях, а також ініціювати досить плідний діалог з тими небагатьма дослідниками, які вивчають проблеми громадянського суспільства України.
З метою цілісного аналізу проблеми "держава і суспільство" необхідно розглянути такі напрямки перетину їх функціювання:
- об'єкти та суб'єкти (людність);
- соціальні відносини;
- інтереси та потреби;
- соціальні інституції;
- культура;
- світогляд.
Всебічне дослідження теоретичних засад проблеми взаємозв'язку держави і суспільства згідно з принципами, запропонованими у дисертації, може сприяти, на нашу думку, розвитку інноваційних самостійних напрямків. Передусім йдеться про бачення, згідно з яким пріоритетами для держави є соціальні інституції (органи влади та управління) та соціальні відносини (нормативно-правовий вимір), а для суспільства - їхні властивості та якості, проблеми задоволення своїх інтересів і потреб.
Таким чином, варто наголосити на тому, що поняття "держава" і "суспільство" є родовими, настільки загальними, що вимагають розгляду їхніх ознак не лише у горизонтальному, а й у вертикальному вимірі.
Таким чином, додамо, що об'єктом нашого дисертаційного дослідження обирається громадянське суспільство України, а предметом - його специфіка, тобто певні особливості так званого сучасного "перехідного етапу", своєрідність модифікації і трансформації, яка, зрештою, робить всі існуючі держави та суспільства індивідуальними, неповторними, вкоріненими у власну традицію.
2.1. Громадянське суспільство України:
теорія і практика соціального розвитку
Громадянське суспільство існує у вигляді об'єктивної та суб'єктивної реальності. До речі, на нашу думку, й досі немає чітких визначень цих соціальних буттєвостей, які, тісно взаємодіючи, істотно відрізняються між собою. І тому, виходячи із згаданого вище, слід,