РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Лісостеп займає понад 20,2 млн. га (33,6 % території України ), в тому числі сільськогосподарські угіддя 15,8 млн. га (36,2 %), з яких 13,3 млн. га (36,4%) або 84 % обробляється. Він являє собою обширну зону, яка за природно-кліматичними умовами ділиться на Східну, Центральну і Західну
Дослідження господарської цінності інбредних ліній кукурудзи здійснювали протягом 2000-2002 років на селекційній ділянці кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного аграрного університету (УДАУ), а також з метою прискорення екологічного вивчення окремих ліній, особливості формування їхнього продуктивного потенціалу проводили у трьох пунктах випробування відповідно з договорами про наукове співробітництво - УДАУ, у ТОВ "Расава" та в інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН ( НДГ "Елітне").
Переважаючими типами ґрунтів Черкаської області є чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені і реградовані. Вони становлять 73,6 % від загальної ґрунтової площі [222].
До чорноземів опідзолених важкосуглинкових малогумусних відносяться грунти Уманської державного аграрного університету. Вони мають невисокий вміст гумусу (3,31 % в орному, 0-30 см шарі) і відзначаються грудкувато- пилуватою структурою. За вмістом рухомих форм фосфору і калію грунт належить до групи середньозабезпечених (80-130мг/кг грунту) і має нейтральну реакцію грунтового розчину (рН 6,5-6,7) та характеризується незначною водопід'ємною здатністю.
Характерними типами грунтів в ТОВ "Расава" Миронівського району Київської області є чорноземи глибокі малогумусні крупнопилувато-легкосуглинкові. Основний масив землекористування залягає в умовах широкохвилястого та слабкохвилястого рельєфу з відсутністю поверхневого стоку і глибокими підгрунтовими водами. Особливість даних грунтів полягає в тому, що вони характеризуються невисоким вмістом гумусу і мають відсутнє чітке розподілення профілю на генетичні горизонти. Морфологічні ознаки такі: гумусовий горизонт (0-39 см) темно-сірий, пилувато-грудкуватий, рихлий, в підорній підошві пластинчатий, більш ущільнений. За механічним складом профіль однорідний. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН 6,8-6,9). Запас поживних речовин у грунті високий.
Харківська область, де знаходиться інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон Лівобережної України - Лісостепу і Степу.
Польові досліди виконані в дослідному господарстві "Елітне", яке відповідно агрогрунтовому районуванню розташоване в Лісостеповому агрогрунтовому районі області південному краї лівобережного Лісостепу, в 15 км від міста Харкова (східна частина лівобережного Лісостепу України).
Ґрунтовий покрив представлений міцним, слабовилугованим чорноземом на пилувато-суглинистому лесі з товщиною гумусового шару 75 см і вмісті гумусу 3,3-3,5 %. Гідролітична кислотність 0,76-0,99 мг/100 г ґрунту.
В зв'язку з тим, що в 2000 році - першому році аспірантури проводився збір вихідного матеріалу і лабораторні біотехнологічні досліди, а польові дослідження розпочались з 2001 року, метеорологічні умови наводимо за 2001-2002 рр.
За період проведення наших досліджень спостерігалась варіація погодних умов (додаток А), як по роках, так і по пунктах випробування в порівнянні із середньобагаторічною нормою (СБ) і розподіл їх по найважливіших етапах росту і розвитку кукурудзи був нерівномірний. Так 2001 і 2002 роки в умовах УДАУ характеризуються недостатньою вологозабезпеченістю (рис.2.1). Ця тенденція негативно позначилась на урожайності, тому що в період формування врожаю (липень-серпень) в 2001 році опадів випало по місяцях на 25,0мм (28,4 %) і 54мм (88,5 %), а в 2002 році - 31,8 (36,1 %) і 10,2мм (16,7 %) менше норми.
Рис. 2.1. Динаміка кількості опадів в порівнянні з середньобагаторічними, мм
(дані Уманської метеостанції, 2001-2002 рр.)
В ТОВ "Расава" спостерігалась така ж сама ситуація. За даними Миронівської метеостанції (рис. 2.2) у липні і серпні 2002 року опадів випало відповідно на 32,8мм (37,3 %) і 11,9мм (19,5 %) менше норми.
Рис. 2.2. Динаміка кількості опадів в порівнянні з середньобагаторічними, мм
(дані Миронівської метеостанції, 2002 р.)
Дані Харківської метеостанції свідчать (рис. 2.3), що в 2001 році вологозабезпеченість в липні місяці в порівнянні з середньобагаторічною нормою перевищила її на 56,9мм (99,3 %), а в серпні була меншою на 35,9мм (55,7 %). В 2002 році в липні місяці вологозабезпеченість була меншою на 9,1мм (15,9 %), а в серпні місяці вона перевищила середньобагаторічну норму на 39,8мм (61,7 %).
Рис. 2.3. Динаміка кількості опадів в порівнянні з середньобагаторічними, мм
(дані Харківської метеостанції, 2001-2002 рр.)
Із рис. 2.4 видно, що середньомісячна температура повітря в 2001 році в умовах Черкаської області та в умовах Харкова (рис. 2.5) в травні і червні була на рівні , або нижчою по місяцях та пунктах випробування на 1,30С, 1,10С та на 2,60С ніж середньобагаторічна, але в липні і серпні вона переважала середньо- багаторічний рівень в УДАУ на 4,1 і 2,00С, а в Харкові - 1,9 і 1,30С.
В 2002 році середньобагаторічна температура в умовах УДАУ була вищою в травні на 0,9°С. В умовах Харкова в травні вона перевищувала середньобагаторічну на 1,6°С, а в червні була відповідно меншою на 1,4°С.
Рис. 2.4. Динаміка середньодобової температури повітря у порівнянні з середньобагаторічною, °С (дані Уманської метеостанції, 2001-2002 рр.)
Рис. 2.5. Динаміка середньодобової температури повітря у порівнянні з середньобагаторічною, °С (дані Харківської метеостанції, 2001-2002 рр.)
Температура в V і VІ місяцях в ТОВ "Расава" була меншою СБ на 0,5 і 0,9°С (рис. 2.6). Рис. 2.6. Динаміка середньодобової температури повітря у порівнянні з середньобагаторічною, °С (дані Миронівської метеостанції, 2002 р.)
Рис. 2.7. Динаміка суми актив