РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень
Експериментальна робота виконувалась в 1999-2002 рр. в Миронівському інституті пшениці ім. В.М.Ремесла УААН. Інститут розташований в південно-східній частині Київської області, на вододілі річок Рось і Расава в зоні Лісостепу. Місцевість - досить підвищене плато (151 м над рівнем моря) так званого Дніпровсько-Канівського язика. Ґрунтові води залягають на глибині 50-60 м від поверхні ґрунту.
Ґрунт - чорнозем типовий. Гумусовий горизонт 38-42 см, карбонатний шар залягає на глибині 45-65 см, порівняно легкий механічний склад сприяє обробіткові та повітропроникності ґрунту. В період зливових дощів грунт сприйнятливий до запливання з утворенням поверхневої кірки. В орному шарі ґрунту міститься 3,56-4,18 % гумусу, загального азоту 0,27 %, рухомого фосфору (за Труогом) 12,8-18,9 мг і обмінного калію (за Масловою) 9,5-12,7 мг на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність 1,37-1,71. Наведені дані агрохімічної характеристики ґрунту дослідних ділянок свідчать, що грунт багатий на елементи мінерального живлення, має слабокислу, близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину і сприйнятливий для вирощування озимої пшениці.
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає +7,6 °С. Найтепліший місяць року - липень, найхолодніший - січень. Середня багаторічна температура в липні складає +20,1 °С, в січні - 6,1 °С. В роки досліджень (1999-2002 рр.) спостерігались значні відхилення від середньобагаторічних показників температури повітря (додаток А).
Перехід середньої добової температури повітря нижче +5,0 °С встановлюється в період з кінця жовтня - початку листопада, коли закінчується вегетація озимої пшениці. Відновлення вегетації озимини проходить в кінці березня - на початку квітня.
Забезпеченість вологою нестійка, від явно недостатньої до надлишкової. Значні відхилення від багаторічних даних за кількістю опадів в роки досліджень (1999-2002 рр.) спостерігались в весняно-літній період (додаток Б). Зокрема, кількість опадів за місяць коливалась від 1,0 мм у жовтні 2000 року до 202,2 мм у червні 2001 року (табл. 2.1). За багаторічними даними Миронівської метеостанції ім. В.Ф.Старченка за рік випадає 566,5 мм опадів. Більша частина опадів випадає в теплий період року (квітень-вересень) - 60,0-70,0 %.
Перший посів експериментальних колекційних зразків озимої пшениці був проведений восени 1999 року. Погодні умови в осінньо-зимовий період 1999-2000 року були дещо несприятливі для розвитку та перезимівлі рослин озимої пшениці.
Осінь характеризувалась теплою погодою, температура вище 0 °С зберігалася до початку листопада. Перший місяць осені, при посіві озимої пшениці, видався особливо сухим. Сходи були недружні, кволі і нерівномірні. Дощі, що випали в третій декаді жовтня, поліпшили стан проростків. Запас вологи в орному шарі ґрунту під озиминою був оптимальним (30-35 мм). В другій декаді листопада спостерігалося різке похолодання, середньодобова температура повітря коливалася від +5,0 °С до -7,0 °С. На кінець першої декади листопада глибина промерзання ґрунту сягала 5-15 см. З 18 листопада відбувся стійкий перехід температури повітря через +5,0 °С в сторону пониження і озимі припинили свою вегетацію. Проте ранні строки сівби і тепла, суха погода осені сприяла росту озимих і в зиму вони ввійшли перерослими, взимку знаходилися 16 днів під товстим сніговим покривом (20-35 см) що й призвело до їх часткового виснаження та загибелі.
Січень 2000 року був багатосніжним. Сніговий покрив (10-35 см) пролежав протягом 52 днів. Мінімальна температура на глибині залягання вузла кущення не знижувалася нижче - 6,0 °С.
Таблиця 2.1. Метеорологічні показники за період проведення досліджень (1999-2002 рр.)
за даними Миронівської метеостанції ім М.Ф.Старченка
ПоказникиПо місяцяхСередня темпера-тура, °ССума опадів, мм910111212345678Температура повітря, °С 1999 - 2000
15,6
8,4
-0,3
-0,5
-4,7
-0,3
1,8
12,5
15,1
17,6
20,2
19,1
8,7
-2000 - 200112,69,04,51,3-0,7-2,33,211,113,716,724,120,89,5-2001 - 200214,19,22,3-7,3-3,13,65,39,516,218,223,619,010,9-Середня багаторічна температура, °С
14,2
7,9
2,0
-2,5
-5,6
-4,5
0,4
8,6
15,0
18,0
19,4
18,7
7,6
-Кількість опадів, мм
1999 - 2000
15,8
38,7
51,9
59,1
27,1
24,2
71,5
74,6
101,5
78,3
121,9
57,3
721,92000 - 2001110,21,053,314,942,130,496,847,053,4202,270,06,7-728,02001 - 200268,116,064,916,710,328,521,424,2148,297,047,1104,8-647,2Середня багаторічна кількість опадів, мм
41,4
27,3
39,0
44,0
34,3
32,0
33,1
44,8
44,5
77,0
87,9
61,2
566,5
Грунт промерз на глибину від 3-5 см в грудні, до 15-18 см в січні. У грудні відмічене тимчасове відновлення вегетації (12-14 грудня), у лютому спостерігались відлиги. Погодні умови зими: товстий шар снігового покриву, незначне промерзання ґрунту, відлиги у грудні та лютому сприяли поширенню снігової плісняви, шкодочинність якої була в межах 1,5 - 3,0 % і в цілому ослабила рослини озимої пшениці.
Навесні відмічено випрівання рослин. Повне відновлення весняної вегетації відбулося з 20 березня 2000 року. Тепла погода у квітні сприяла росту та розвитку рослин озимої пшениці. Але приморозки 2 - 4 травня (до 2,3 °С морозу) негативно вплинули на врожайність озимини. Різке підвищення температури повітря починаючи з 20 травня (більше +30,0 °С в повітрі та до +56,0 °С на поверхні ґрунту) тривало до середини третьої декади червня і негативно вплинуло на зав'язуваність насіння при гібридизації та його подальше формування. Грозовий дощ, що пройшов 28 червня (43,8 мм) викликав часткове вилягання озимих.
В цілому умови перезимівлі призвели до зрідження посівів, проте дали змогу оцінити досліджуваний матеріал на зимостійкість. Різк