Вы здесь

Подвійний запис в бухгалтерському обліку: теорія і практика застосування

Автор: 
Давидюк Тетяна Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000516
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ПРИЙОМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
2.1. Подвійний запис - основний елемент системи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік може бути розглянутий як цілісність, що характеризується наявністю елементів і зв'язків між ними, одним з яких виступає подвійний запис, тобто як система. Для визначення місця подвійного запису в цій цілісності бухгалтерського обліку необхідно, насамперед, визначити, що слід розуміти під терміном "система".
Система - це "впорядкована множина взаємопов'язаних елементів" [29, с. 124]. Система характеризується "діалектичною взаємозалежністю цілого й частини, коли кожний елемент залежить від свого місця й своїх функцій у цілісній системі" [186, с. 68].
Складність і багатогранність системи бухгалтерського обліку обумовлюють множину існуючих її визначень, сутність цих визначень зводиться до наступного: "сукупність об'єктів, яка в результаті їх об'єднання набуває нових властивостей, відмінних від властивостей кожного з окремих об'єктів (емерджентність)" [147, c. 149]; "організаційно відособлені структурні підрозділи, працівники яких виконують функції обліку, контролю й аналізу фактів, явищ і процесів та використовують типові лише для обліку способи і техніку систематизації й створення інформації (обов'язково в грошовій оцінці), необхідної для забезпечення зворотного зв'язку між керуючою системою і керованим об'єктом" [202, с. 57].
Під системою необхідно розуміти множину взаємопов'язаних елементів, що знаходяться у відношенні і зв'язках один з одним, які утворюють визначену цілісність, єдність. Взаємодія елементів системи бухгалтерського обліку обумовлює виникнення в цій сукупності нових якостей, не властивих елементам, що її утворюють. Цим цілісна система відрізняється від такого поєднання елементів, яке утворює лише просту їх суму і не утворює нових властивостей.
Властивостями системи, з позиції Э.А. Смірнова, є те, що: "система прагне зберегти свою структуру (ця властивість заснована на об'єктивному законі організації - законі самозбереження); система має потребу в управлінні...; в системі формується складна залежність від властивостей елементів й підсистем, які входять до її складу..." [163, с. 14].
Отже, система бухгалтерського обліку, як і будь-яка інша система, має свою будову, структуру й визначені функції. Будова системи бухгалтерського обліку визначається складовими її компонентами, в тому числі елементами методу бухгалтерського обліку. Структурою системи бухгалтерського обліку виступає внутрішня її організація, яка характеризується способом взаємодії її компонентів і характерних їм властивостей. Результатом взаємозв'язку і взаємодії елементів системи є її цілісне функціонування.
Як відмічає проф. К.Е. Каллас, "...система бухгалтерського обліку складається з багатьох відносно самостійних складових частин, які мають не лише вертикальні (ієрархічні), але й горизонтальні зв'язки, які дуже тісно переплітаються між собою" [80, с. 11].
Будь-який об'єкт можна уявити, з одного боку, як систему, а з іншого - як елемент (підсистему) деякої системи більш вищого рівня.
Система бухгалтерського обліку має тенденцію до забезпечення динамічної рівноваги як всередині між своїми елементами, так і у відношенні зовнішніх факторів. Оскільки в бухгалтерському обліку відображаються якісно різнорідні явища й процеси, які взаємодіють між собою, то динамічна рівновага може бути порушена як внутрішніми елементами системи, так і її зовнішніми факторами. Порушення рівноваги стану даної системи може відбуватися в результаті утворення динамічної рівноваги більш широкої системи, куди дана система входить як один із складових елементів. Бухгалтерський облік завдяки тому, що основним його завданням є збір, обробка і надання інформації можна визначити як інформаційну систему, в якій сформовані дані про наявність та рух господарських ресурсів підприємства, джерела їх утворення, про характер і результати його господарської діяльності, які відображаються й узагальнюються в єдиному грошовому вимірнику.
Облікові дані породжуються великою кількістю різних фактів господарського життя об'єкта управління. Повідомлення про окремі факти утворюють ту чи іншу характеристику облікового об'єкту, а дані про сукупність фактів - в інформаційний потік, який описує господарський процес підприємства.
Таким чином, бухгалтерський облік - це велика й складна інформаційно-документна система, яка представляє собою сукупність елементів визначеного змісту й форми, пов'язаних між собою та об'єднаних регулярною взаємодією. Так, проф. М.С. Пушкар відмічає, що: "...система бухгалтерського обліку є складною внаслідок ієрархічності внутрішньої будови й розвинутих взаємозв'язків між елементами" [147, с. 35].
Об'єктом управління системою бухгалтерського обліку, як зазначає В.Н. Янков [202, с. 135], є сукупність матеріальних умов, технологічних операцій, господарських засобів та відносин між людьми, що виникають при зборі, обробці й передачі облікової інформації, а суб'єктом - співробітники бухгалтерії.
Основними елементами системи бухгалтерського обліку виступають елементи його методу, які хоч і мають самостійне значення та виконують визначені функції, але підпорядковуються всій системі. Система бухгалтерського обліку може виступати як статична система, вона характеризує стан елементів системи і зв'язки між ними на визначену дату.
Несвоєчасне й неправильне відображення в одному з елементів системи бухгалтерського обліку змін в її об'єктах викликає небажані зміни у всій системі. Тобто завдяки дії системи бухгалтерського обліку забезпечується одержання та впорядкування вхідних даних і вихідної інформації в повному обсязі про господарську діяльність підприємства (процеси постачання, виробництва, реалізації, про доходи і витрати, що виникають при цьому, а також про господарські засоби підприємства та джерела їх утворення), для її вивчення різними користувачами з метою управління, на підставі як