РОЗДІЛ 2
Соціально-педагогічні умови реалізації інтегративної виховної діяльності зі школярами у різновікових колективах
2.1. Визначення ієрархічної системи принципів організації цілісного педагогічного процесу
Поняття " вихователь і вихованець," в широкому розумінні, дають цілісне уявлення і визначають основні компоненти системи принципів педагогічного процесу.
Вихователя і вихованця можна охарактеризувати тоді, коли ми починаємо описувати їхні дії, процес, розвиток, тобто застосовуємо положення діалектики про те, що у світі все, змінюється, рухається [36]. Як відомо, рушійними силами цього руху є суперечності, а напрями подолання їх визначають принципи. Останні представляються, як правило, у вигляді переліку найістотніших з них. При цьому кожний принцип розглядається окремо і якщо й виділяються взаємозв'язки між ними, то тільки після розгляду кожного з них. Виходить, що зміст принципу існує сам по собі, а взаємозв'язки принципів один з одним - самі по собі [37]. Однак, у дійсності, внутрішній зміст кожного принципу нерозривно пов'язаний зі змістом інших принципів. Їх взаємозв'язок варто розглядати як спосіб їхнього існування, де зв'язок кожного принципу із системою є способом розкриття змісту як окремого принципу, так і їхньої системи [43].
Принципи навчання і виховання звичайно, розглядаються як нерухомі поняття, як сталі педагогічні категорії. Розумове і формально-логічне мислення оперує стійкими, постійними поняттями, відволікаючи від їхнього розвитку, зміни. Воно бачить відмінність, але в відмінності не помічає тотожності переходів одних понять в інші. Не "розплавивши" поняття і категорії, не перетворивши їх у рухливі, мінливі, в поняття, що розвиваються, неможливо наблизитися до істини. "Плинними" поняттями повинні бути і принципи, інакше не можна виявити їхню систему, показати органічне ціле [36,с.99-100].
Керуючись положеннями діалектики, ми повинні стверджувати в принципах, у їхній системі діалектичний принцип руху, розвитку, щоб вони відображали реальний педагогічний процес з його плинністю, рухливістю, мінливістю[37].
Після того, як ми виділили об'єкти дослідження (вихователі і вихованці), їх взаємодію, виникає перше діалектичне питання: "Де, коли й у яких умовах відбувається педагогічний процес? " Це значить, що варто визначити його місце, час і умови. Матеріалістична діалектика доводить, що поза простором і часом неможливий ніякий матеріальний процес. На поставлене вище питання можна дати таку найбільш абстрактну відповідь: "Виховання і навчання відбувається в людському суспільстві (ні серед тварин і не де-небудь в іншому місці, а саме в людському суспільстві)." Необхідність переходу від поняття "педагогічний" процес до поняття "взаємозв'язок процесів виховання і навчання з життям суспільства" обґрунтуємо з позиції діалектичної логіки більш докладно. Використовуючи мову діалектики, можна сказати, що виховання і навчання є тому, що є суспільство, що тільки в такому співвідношенні воно є те, що є насправді, що через співвідношення з другим, з іншим суспільством є педагогічний процес. Поза суспільством немає і не може бути виховання і навчання [В.Нікітін [43], С.Зак [48].
Таким чином, виявляючи початок системи принципів, ми виділили вихователів і вихованців, їхню спільну діяльність, тобто педагогічний процес і його взаємовідношення і взаємодію з життям суспільства. Ці поняття дозволяють контурно окреслити саму загальну межу об'єкта дослідження.
У поняття "життя суспільства" входить життєдіяльність старшого покоління, знання, досвід суспільства, його матеріальні і духовні цінності, а в поняття "педагогічний процес" - зміст, методи, форми, принципи навчання і виховання. Характеризуючи вихователів і вихованців, педагогічний процес, ми починаємо визначати їхню якісну особливість (поки контурно). Такий початок системи принципів відповідає початку історії виникнення цього процесу. Спочатку з'являються люди (вихователі і вихованці), а потім педагогічна наука, її принципи, історичне і логічне в нашому дослідженні збігається.
Отже, розкриваючи зміст понять " вихователів і вихованців", "знання, досвід суспільства", починаємо характеризувати педагогічний процес, у ході якого передаються вихователями знання, досвід суспільства і засвоюються учнями ці знання, досвід. Знання і досвід суспільства останні засвоюють для того, щоб підготуватися до життя в суспільстві. Таким чином, цілісна початкова характеристика педагогічного процесу можлива за допомогою зв'язку цього процесу з життям суспільства, і ця характеристика закінчується за допомогою поняття "зв'язок суспільства" (діти засвоюють знання для життя). У цьому визначенні вказується напрямок руху процесу виховання, навчання. "...Рух являє собою необхідну, істотну, невід'ємну властивість матерії, без якого вона не може існувати... Ніде, ніколи, ні, при яких умовах не було і не буде жодної матеріальної освіти, жодного явища, що були б позбавлені руху" [60,с. 209].
Як і інше, матеріальне навчання, діяльність вихователів і вихованців не можна розглядати поза рухом, зміною, розвитком. Тому, щоб характеризувати діяльність вчителів і учнів, необхідно вказати цей напрямок їхньої діяльності. У матеріалістичній діалектиці поняття "рух" вноситься в систему понять після поняття "матерія". І ми спочатку нагадуємо про об'єкт дослідження. Приступаючи до характеристики діяльності вихователів і учнів, вказуємо, що вихователь передає знання, досвід суспільства, а учні засвоюють, опановують цими знаннями, досвідом і привчаються застосовувати їх у житті суспільства. Відображаючи цей напрямок руху процесу виховання і навчання, можна поєднати принципи в систему.
Отже, систему принципів варто починати з принципу зв'язку педагогічного процесу з життям.
Необхідність такого початку системи принципів обґрунтуємо, застосовуючи інший підхід. Приступаючи до виявлення системи принципів, треба починати з вирішення найбільш загальних п
- Київ+380960830922