Ви є тут

Організаційно-економічне обгрунтування системного оновлення та ефективного використання транспортних засобів у сільському господарстві

Автор: 
Беглиця Володимир Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000611
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Розвиток та ефективність системи транспортного обслуговування аграрного сектору Миколаївської області
2.1. Розвиток і сучасний стан системи транспортного обслуговування
Рівень розвитку системи транспортного обслуговування - одна з найважливіших ознак технологічного прогресу сільського господарства. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку. Транспортна система стає базисом для ефективного входження аграрного сектору економіки України у світове співтовариство і заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої в аграрному аспекті держави [1-11, 14-17].
Об'єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку сільського господарства обумовлюють його націленість на входження у світову економічну систему і насамперед - на економічну інтеграцію з аграрним сектором провідних західноєвропейських держав. Цей процес, безумовно, приведе до росту товарообмінних операцій між країнами, що співробітничають. Крім того, геостратегічне розташування України і Миколаївської області зокрема дозволяє бути вигідним мостом для транзитних перевезень агропродукції між державами Європи, Азії і Близького Сходу. Все це за ринкових умов ставить до транспортного обслуговування високі вимоги стосовно якості, регулярності і надійності транспортних зв'язків, збереженості вантажів, термінів і вартості доставки. Відповідно до цього, стан транспортних комунікацій повинен відповідати вимогам європейської інтеграції.
Використання можливостей транспорту для обслуговування потенційних вантажоптоків передбачає для нашої країни багатомільйонні прибутки, що, в свою чергу, позитивно відіб'ється на наповненні доходної частини бюджету держави.
Разом із тим, в Україні ще й досі переважає недооцінка ролі та значення для національної економіки транспортної галузі. Існує ряд проблем внутрішнього та загальносистемного характеру. Які дуже уповільнюють прогрес і зростання потужності українського транспортного бізнесу.
Ускладнення на автомобільних, водних та залізничних шляхах мають різну природу і, відповідно, різні наслідки, які ще значно погіршують позиції нашої держави на міжнародному ринку транспортних послуг, ставлять у нерівні умови вітчизняних та іноземних перевізників і експедиторів.
Специфіка сільськогосподарського виробництва, його розосередженість на значній території та необхідність у перевезенні вантажів протягом усього року вимагають постійного відновлення транспортно-експлуатаційних якостей сільських доріг.
Автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам щодо багатьох показників, зокрема таких як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної та медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправки паливо-мастильними матеріалами, телефонного зв'язку. Практично відсутні дороги першої категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях.
Взагалі, успішне функціонування сучасного аграрного виробництва України можливе лише за наявності та дотримання комплексу різноманітних факторів. Серед них, як свідчить світовий та вітчизняний досвід, одним з найважливіших є автотранспортне обслуговування. Вантажний автотранспорт залишається основним видом транспорту у сільському господарстві, бере участь практично в усіх технологічний операціях в рослинництві, тваринництві та інших галузях агропромислового виробництва. Проте, за даними статистики, парк вантажних автомобілів в сільськогосподарських підприємствах країни вже протягом десяти років неухильно скорочується, морально застаріває, помітно погіршується використання автомобілів, які залишилися, через високий рівень зношеності, несвоєчасного ремонту, заміни та втрати стимулів до високопродуктивної праці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Динаміка чисельності вантажного автопарку в сільськогосподарському виробництві
ДатаПоказникиМиколаївщинаУкраїнаЧастка Миколаївщини, %на 1.10.99Наявність90272537413,6з них справних64301855243,5Коефіцієнт технічної готовності0,7120,731хна 1.10.00Наявність81102327373,5з них справних58731688673,5Коефіцієнт технічної готовності0,7240,726хна 1.10.01Наявність68662116883,2з них справних51941561933,3Коефіцієнт технічної готовності0,7560,738хна 1.10.02Наявність60341934243,1з них справних46791420613,3Коефіцієнт технічної готовності0,7750,734х
За останні чотири роки відзначається неухильне скорочення парку вантажних автомобілів по Україні на 23,7%, а по Миколаївській області - на 33,2%. Випереджаюче скорочення автопарку Миколаївщини у порівнянні із загальноукраїнською тенденцією призвело до зменшення його частки в парку вантажних автомобілів України на 0,5 процентних пункти. Саме за рахунок вибуття несправних вантажівок за розглядаємий період незначно зріс коефіцієнт технічної готовності вантажного автопарку: по Миколаївській області - на 6,3 процентних пункти, по Україні - на 0,3. Для аналізу місця Миколаївського парку автотранспортних засобів у загальноукраїнському розглянемо наступну інформацію (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Показники технічної готовності вантажного автопарку у розрізі областей на 1.10.2002р.
ОбластьНаявністьКоефіцієнт технічної готовностіСтруктура справних,%Справних на 1.10.02 у % до 1.10.99Всьогоіз них справ-нихАР Крим750551270,6833,670,5Вінницька14473109690,7587,786,1Волинська521235430,6802,581,2Дніпропетровська816863370,7764,565,1Донецька774761190,7904,373,9Житомирська 854055900,6553,985,2Закарпатська171610170,5930,751,3Запорізька688652590,7643,770,8Івано-Франківська275216750,6091,253,6Київська1202687650,7296,280,3Кіровоградська700457480,8214,075,5Луганська529840590,7662,975,3Львівська620138430,6202,761,9Миколаївська603446790,7753,372,8Одеська1085888950,8196,387,3Полтавська1103885280,7736,084,2Рів