РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАРТИНИ ЗДОРОВ'Я ЮНАКІВ ТА ПІДЛІТКІВ
2.1. Процедури і методи дослідження внутрішньої картини здоров'я
Виходячи з аналізу сучасного стану вивчення внутрішньої картини здоров'я та "ризикової" для здоров'я поведінки, а також завдань, поставлених перед нашим дослідженням, нами були розроблені процедура, етапи та методи експериментального дослідження.
Як було зазначено вище, найбільш гостро проблема формування поведінки, яка є "ризиковою" для здоров'я, стосується саме підліткового та юнацького віку. Відповідно до цього була відібрана група досліджуваних.
Дослідження було проведено в 1998 році в літньому об'єднанні наметових таборів "Витоки", що було організовано Соціальною службою для молоді Київської міської державної адміністрації та Спілкою дитячих та юнацьких організацій м. Києва. Специфіка цих таборів полягає в тому, що вони являються Літньою школою волонтерів Соціальної служби для молоді, та в тому, що крім волонтерів у цих таборах протягом трьох місяців перебувають також і представники кризових категорій підлітків та юнаків - споживачі психоактивних речовин, діти, які позбавлені батьківського піклування, підлітки з функціональними обмеженнями тощо. Як бачимо, у загальному розрізі учасники об'єднання літніх наметових таборів представляли собою весь спектр юнацтва та підлітків, які ведуть різну по відношенню до здоров'я поведінку.
Для проведення дослідження було сформовано вибірку таким чином. Всього в таборі налічувалось 902 осіб юнацького та підліткового віку. Спочатку, за допомогою методу випадкових чисел була відібрана група з 400 юнаків та підлітків. Ця група відповідала на запитання анкети (включала індикатори раціонально-когнітивного компоненту внутрішньої картини здоров'я). Виникала необхідність у визначенні належності респондента до певної групи, яка веде здоровий (нездоровий) спосіб життя.
За допомогою методу аналізу документів (дані про юнаків та підлітків, які перебували в таборі, їх батьків, шкільні характеристики, дані від районних соціальних служб для молоді м. Києва, медичні картки) та на основі експертних оцінок (експертами виступали вихователі досліджуваних, які в процесі своєї діяльності мали можливість спостерігати за поведінкою юнаків та підлітків) було визначено три групи молодих людей, які ведуть різну по відношення до здоров'я поведінку.
За результатами аналізу цих даних виявилось, що 40% юнацтва та підлітків були віднесені до "групи ризику", тобто ці юнаки та підлітки постійно (або періодично) споживають тютюн та алкоголь, менше третини з цієї групи вживають також наркотичні речовини (в основному це так звані "легкі" наркотики - похідні коноплі). Ці дані підтверджуються і результатами інших досліджень як у нас, так і за кордоном (див. вище).
Як бачимо, в нашій вибірці розподіл між юнаками і підлітками, які ведуть різні по відношенню до здоров'я способи поведінки приблизно такий же.
З загальної групи, що складала 400 осіб була відібрана група з 120 досліджуваних. До цієї групи входили 40 осіб, які ведуть "ризикову" (підлітки та юнаки, які споживали тютюн та алкоголь - підлітки будь-яке вживання, юнаки - постійне); 40 осіб, які не ведуть "ризикову" поведінку; 40 осіб, які ведуть здоровий спосіб життя (заняття фізичною активністю, періодичне медичне обстеження та раціональне харчування).
В дослідженні взяли участь типові представники підлітків та юнаків м. Києва - усього 120 чоловіка. Серед них 55 осіб були чоловічої, 65 - жіночої статі (відповідно 45% та 55%). Вік досліджуваних складав від 13 до 23 років. Середній вік складав 16,28 роки (див. рис.2.1).
Рис. 2.1. Розподіл респондентів за віком
Результати розподілу в групи по віку та статі представлені на графіку (див. рис. 2.2).
Розглянемо підбір методик даного дослідження. виходячи з моделі поведінки людини в ситуаціях, що мають відношення до здоров'я.
Для більш детального аналізу конкретних форм поведінки використовувався додаткова анкета. Цими формами виступали:
- паління;
- вживання алкоголю;
- вживання наркотиків;
- заняття спортом;
- регулярне медичне обстеження;
- раціональне харчування.
Рис. 2.2. Статево-віковий розподіл респондентів
Питання були закриті і включали градацію стосовно частоти тієї чи іншої поведінки.
Вживання алкоголю визначалось в опитувальнику питанням "Чи вживаєте Ви алкоголь?". Відповіді на це питання були: "ніколи", "іноді (по святам, від випадку до випадку, чарочка - три чарочки горілки або склянка-три склянки вина в середньому раз на місяць)" - таке визначення характеризує помірне споживання алкоголю, "часто".
Вживання тютюну визначалось в опитувальнику запитанням "Чи палите Ви?" та відповідями "ні", "рідко", "часто (менше ніж півпачки на день)".
Вживання наркотичних речовин визначалось в опитувальнику питанням "Чи вживаєте Ви наркотики?" та відповідями "ні", "рідко, іноді " (один-три рази на рік), "часто".
Різна по відношенню до харчування поведінка визначалась за допомогою питань: "Чи слідкуєте Ви за їжею, яку Ви вживаєте?" та відповідями "ні", "іноді", "постійно". Питання розшифровувалось, під "слідкуванням за їжею" малось на увазі вивчення юнаками та підлітками вмісту продуктів, які вони вживають у їжу (наскільки цей вміст є корисним для здоров'я) та відмова від їжі, що шкодить здоров'ю.
Поведінка, пов'язана з медичним обстеженням в дослідженні визначалась питанням: "Чи вважаєте Ви за необхідне проводити регулярні медичні обстеження?" та відповідями "так", "ні". Чому питання було поставлено саме так, а, наприклад, не визначалась в питанні частота відвідування лікаря? Справа в тому, що сьогоднішні соціально-економічні умови не завжди дають змогу респондентам проводити повноцінне медичне обстеження. Тому в цьому дослідженні індикатором поведінки, що пов'язана з медичним обстеженням, були атитюди такої поведінки.
В результаті відповідей на зап