РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика груп досліджень
Дана робота виконана на кафедрі ендокринології з лікувальною фізкультурою та спортивною медициною Української медичної стоматологічної академії на базі ендокринологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, Полтавського регіонального центру клітинної та тканинної терапії, навчально- консультативного діабетологічного центру.
Об'єктом дослідження особливостей перебігу цукрового діабету стали 178 хворих на цукровий діабет, з яких 81особа - хворі на ЦД 1 типу та 97 осіб - хворі на ЦД 2 типу.
Для вивчення ефективності комплексної терапії ЦД було проведено клінічне обстеження хворих на ЦД, які отримували традиційну терапію та терапію з використанням гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої фетоплацентарної тканини. Традиційна терапія для хворих ЦД 1 типу представляла собою інсулінотерапію, застосування ангіопротекторів, ліпотропних та вітамінних препаратів. Для хворих на ЦД 2 типу - пероральні гіпоглікемізати (манініл, глібенкламід), гепатотропні, вітамінні, ліпотропні препарати та ангіопротектори. Слід зазначити, що у 49 хворих на ЦД 2 типу спостерігалась вторинна сульфамідорезистентність, тобто в лікуванні вони потребували інсулін (вторинноінсулінзалежний ЦД). Також проводилося клінічне обстеження практично здорових осіб, ця група склала 27 чоловік.
Хворі ж на ЦД були розподілені на шість груп, а саме:
а) перша група - контрольна, яку складали хворі на ЦД 1 типу, які отримували традиційну терапію-23 особи ;
б) друга група - дослідна, яку складали хворі на ЦД 1 типу, яким окрім традиційної терапії було проведено гетеротопічну трансплантацію кріоконсервованої фетоплацентарної тканини - 58 осіб;
в) третя група - контрольна, яку складали хворі на ЦД 2 типу, які отримували традиційну терапію (цукрознижуючі препарати) - 37 осіб;
г) четверта група - дослідна, включала хворих на ЦД 2 типу, яким окрім засобів традиційної терапії (цукрознижуючих препаратів) було виконано гетеротопічну трансплантацію кріоконсервованої фетоплацентарної тканини - 11 осіб;
д) п'ята група - контрольна, яку складали хворі на вторинноінсулінзалежний ЦД, які отримували традиційну терапію - 24 особи;
ж) шоста група - дослідна, яку складали хворі на вторинноінсулінзалежний ЦД, яким окрім засобів традиційної терапії було виконано гетеротопічну трансплантацію кріоконсервованої фетоплацентарної тканини - 25 осіб.
Угрупування обстежених наведено у таблиці 2.1.
Усі хворі знаходились на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні ПОКЛ, а також обстежувалися амбулаторно. Діагноз захворювання було веріфіковано на основі клінічної картини захворювання, даних загальноклінічних, біохімічних та імунологічних досліджень. Тип ЦД, ступінь його важкості та компенсації визначався згідно класифікації ВООЗ, 1999 р. Оцінювались також слідуючі критерії: стать, вік, тривалість захворювання, вид, тип, доза інсуліну або цукрознижуючого препарату. Ці дані заносилися в анкету, яка була розроблена для впорядкованості та об'єктивної оцінки досліджень.
Таблиця 2.1
Угрупування обстежених хворих та практично здорових осіб
Група спостереженняКількість
хворихПроведена терапіяПрактично здорові особи27___Хворі на ЦД 1 типу23Традиційна терапіяХворі на ЦД 1 типу58Традиційна терапія + плацентаХворі на ЦД 2 типу37Традиційна терапіяХворі на ЦД 2 типу11Традиційна терапія + плацентаХворі на ЦД 2 типу, вторинноінсулінзалеж-ний
24Традиційна терапіяХворі на ЦД 2 типу, вторинноінсулінзалеж-ний
25Традиційна терапія + плацента
2.2. Біохімічні та імунологічні методи досліджень
Для проведення біохімічних досліджень використовували слідуючу апаратуру й обладнання: спектрофотометр СФ - 26 (ЛОМО, Росія), калориметр фотоелектричний КФК - 2 МП, йономір універсальний ЭВ - 74, ваги торсійні WT PRLT T - 5, центрифуга К - 70, центрифуга ОПН - 3 та інше обладнання.
До лікування, через три місяці та один рік після нього у хворих визначалися показники, що відображають стан вуглеводного, ліпідного обмінів, ВРПО ліпідів, стан антиоксидантного захисту та імунної системи. Використані загальноклінічні, біохімічні та імунологічні методи обстеження (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Загальноклінічні, біохімічні та імунологічні методи обстеження
ПоказникТканинаЛітератураГлюкозакровГлюкозооксидазний методГлікозильований гемоглобін, HbA1cкровAbraham E.C. та співавт. [116]Загальний холестеринсироватка"Биотест" Lachema, Чехія?- та пре-?-ліпопротеїдисироваткаА.М. Климов та співавт. [53]Дієнові кон'югатисироваткаО.Н. Воскресенский та співавт. [22]ТБК - реактантисироваткаЮ.А. Владимиров,
А.И. Арчаков [17]ЦерулоплазмінсироваткаО.Б. Сиверина та співавт. [89]ІмунограмакровК.А. Лебедев,
И.Д. Понякина [67] Вміст глюкози визначали глюкозооксидазним методом. Використовувався стандартний розчин глюкози в складі комплекту реактивів "Біоконт-С", Lionorin. Принцип цього методу полягає в тому, що глюкоза в присутності ферменту глюкозооксидази окислюється киснем повітря з утворенням перекису водню. Останній окислює орто - толідін з утворенням сполуки, яка забарвлюється. Інтенсивність забарвлення пропорційна концентрації глюкози.
У сироватці крові досліджували вміст загального холестерину та загальних ліпідів за допомогою наборів "Біотест" фірми Lachema ( Чехія), а також вміст ? - та пре ? - ЛП (ліпопротеїди) за даними А. Н. Климова і співавторів [53]. Принцип методу полягає в тому, що атерогенні ЛП при взаємодії з гепарином і хлоридом кальцію утворюють нерозчинні комплекси, інтенсивність яких пропорційна їх концентрації.
Рівень реакцій ВРПО ліпідів оцінювали за вмістом ацилгідроперекисів у фракції ? - та пре ? - ЛП [22]. Принцип методу заснований на здатності ацилгідроперекисів поглинати світлове випромінювання в ультрафіолетовій частині спектру. Максимум поглинання спорстерігається при довж