РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФОРМУВАННЯ ДЖЕРЕЛ
ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Сучасні механізми формування джерел фінансових ресурсів в умовах трансформації економіки України до ринкової
Без фінансових ресурсів неможливо започаткувати будь-який бізнес. Навіть найдрібніша підприємницька справа вимагає певної стартової суми, оскільки функціонування того чи іншого підприємства, незалежно від стадії його розвитку (щойно утворене чи тривалий час діюче), потребує формування джерел фінансових ресурсів та ефективне їх використання. Таким чином, можна стверджувати, що перший крок у бізнесі - залучення фінансових ресурсів.
При формуванні останніх необхідно враховувати значну кількість як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що впливають на господарювання підприємства. Належить також постійно пам'ятати: кожне підприємство залежить не тільки від стосунків з партнерами, попиту на продукцію, а й від тенденцій розвитку галузі і економіки країни та ряду інших безпосередньо незалежних від самого виробника чинників. Що стосується внутрішніх факторів, до числа яких відносять стан основних засобів підприємства, рівень механізації, обмеженість виробничих потужностей, кваліфікацію працюючих і таке інше - вони теж вимагатимуть внесення певних корективів при визначенні величини та структури фінансових ресурсів.
При створенні нового підприємства використовується лише власний капітал. Позиковий капітал залучають у ході виробництва і підтримання стосунків з іншими суб'єктами господарювання.
Загальна величина фінансових ресурсів підприємств складається з таких елементів:
1. Статутний (пайовий) капітал.
2. Резервний капітал.
3. Додатковий вкладений та інший додатковий капітал у вигляді коштів фонду дооцінки основних засобів, нематеріальних активів, інших оборотних активів, перевищення вартості реалізації акцій над їх номінальною вартістю (у відкритих та закритих акціонерних товариствах).
4. Нерозподілений, тобто тимчасово невикористаний, прибуток у господарському обороті.
5. Вилучений капітал.
6. Неоплачений капітал, який у загальній величині фінансових ресурсів вираховується, оскільки відображає заборгованість акціонерів зі сплати внесеного у товариство капіталу.
7. Резерви забезпечення наступних витрат і платежів у вигляді цільових фондів і цільового фінансування.
8. Відстрочені податкові зобов'язання.
9. Короткотермінові та довготермінові кредити комерційних банків та інші короткотермінові та довготермінові фінансові зобов'язання.
10. Кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи борги з бюджетних платежів, постачальникам та іншим діловим партнерам, у тому числі за виданими векселями, робітникам і службовцям з оплати праці й ін.
11. Інші довготермінові та короткотермінові позикові кошти, відображувані у пасиві Балансу.
У даному переліку елементи, позначені номерами від 1-го до 7-го, становлять власні фінансові ресурси, а 8, 9, 10 та 11-го - позикові.
Звичайно, найстабільнішим у розвитку вважатиметься те підприємство, яке використовує лише власний капітал; це може підтвердити коефіцієнт фінансової незалежності, в такому випадку його значення дорівнюватиме 1. Однак розвиток подібного підприємства має певні межі, які не дозволять розширити його діяльність при виникненні сприятливої кон'юнктури ринку, зосібна через відсутність необхідної суми фінансових ресурсів.
Глибоке розуміння дії механізму формування джерел фінансових ресурсів передбачає аналітичний підхід до показників структури капіталу з точки зору ціни, яку повинно заплатити підприємство за його залучення та використання. Принагідно варто зазначити, що свою "ціну" мають і власний, і позиковий капітал. "Ціною капіталу називають загальну суму коштів, яку підприємство має сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражену у відсотках до цього обсягу" [96, с.213].
Правильність залучення того чи іншого виду капіталу прямо впливатиме на ціну, яку доведеться заплатити за його використання. Це в свою чергу позначиться на ефективності будь-якої активної операції.
Ціна залученого капіталу не залежить від бажання власників. Вона диктується ринком, оскільки не залежить від того, наявний власний чи позиковий капітал. Підприємство ж відшкодовує певну ціну, виражену у відсотках, за користування кредитом, у сплаті дивідендів при формуванні статутного капіталу, у ринковій вартості майна, яке внесено до статутного капіталу підприємства. До речі, навіть прибуток має власну ціну, інакше через його відсутність для розвитку підприємства потрібно було б залучати кошти шляхом випуску акцій.
Зважаючи на різноманітність видів капіталу, його ціна повинна визначатись у розрізі кожного окремого елементу.
Уміле залучення капіталу завдяки врахуванню його ціни дозволяє підтримувати економічний потенціал підприємства, здешевлювати вартість проведених активних операцій, а також ефективно здійснювати інвестиційну діяльність.
Саме це й обумовило необхідність поділу джерел формування фінансових ресурсів на зовнішні та внутрішні. Їх загальний склад схематично відображено на рис. 2.1.
Особливості формування джерел фінансових ресурсів підприємства залежать і від форми його власності. В генеральній сукупності, що підлягала статистичному спостереженню в нашій роботі, підприємства мають різні форми власності.
Рис. 2.1. Склад основних джерел формування і поповнення фінансових ресурсів
Наприклад, державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів", ВАТ "Рівнехліб", ЗАТ "Зоря-Елеватор", СП "Корецький хлібокомбінат", ТОВ "Дубенський хлібозавод", кооперативне підприємство "Хлібокомбінат" Млинівського РСТ, хлібокомбінат Сарненської райспоживспілки, приватне підприємство "Рокитнехліб".
На державних та комерційних підприємствах статутний капітал - це сукупність державних основних та оборотних засобів, наданих їм у постійне розпорядження, ви