Ви є тут

Особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом

Автор: 
Тютько Андрій Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000733
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Загальна характеристика обстежених. Робота виконана на кафедрі невропатології та нейрохірургії ФПО Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького. Відбір хворих проводився в неврологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні та терапевтичному відділенні Львівського обласного кардіологічного диспансеру в 1999-2002 роках.
Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 115 жінок з енцефалопатією на фоні патологічного перебігу клімаксу у віці від 39 до 53 років. Під час обстеження хворих гінекологом у всіх був підтверджений діагноз: патологічний клімакс. Діагноз ДЕ виставлявся на підставі скарг, клінічної картини захворювання, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження. Виконано також обстеження 22 практично здорових жінок відповідного віку, що увійшли до контрольної групи.
Клінічне обстеження включало ретельно зібрані скарги хворих та анамнез захворювання, об'єктивне загальносоматичне та детальне неврологічне обстеження.
Усіх хворих консультували офтальмолог, кардіолог, ендокринолог, гінеколог та інші спеціалісти за показами.
Обстеження неврологічного статусу проводили за загальноприйнятою методикою. Проте для поліпшення систематизації одержаних даних ми користувались спеціально розробленою картою, в якій відображали скарги, анамнез, преморбідний стан, динаміку розвитку захворювання, об'єктивні дані та результати параклінічних досліджень.
Для класифікації ступеня важкості клімактеричного синдрому ми використали класифікацію Віхляєвої Е.М. (1970), яка базується на визначенні важкості клімактеричного синдрому за кількостю "припливів".
Відповідно до основних принципів даної класифікації хворі були поділені на три групи. Першу групу склали жінки з патологічним клімаксом легкого ступеня (кількість "припливів" до 10 на добу при непорушеному загальному стані і працездатності). Другу - хворі з клімактеричним синдромом середнього ступеня вираженості (кількість "припливів" 10-20 на добу з порушенням загального стану і зниженням працездатності). Третю - жінки із КС важкого ступеня (кількість "припливів" більше ніж 20 на добу із симптомами, які призводять до значної або повної втрати працездатності).
Легкий ступінь клімактеричного синдрому було встановлено в 65 (56,5%) жінок. У 47 (40,9%) хворих спостерігався середній ступінь вираженості клімактерію. Важкий перебіг патологічного клімаксу зафіксовано у 3 (2,6%) хворих. (рис.2.1)
Рис. 2.1. Розподіл хворих за ступенем вираженості клімактеричного синдрому.
Таким чином, серед обстежених переважали пацієнтки з перебігом КС легкого ступеня (56,5%).
Середній вік обстежених хворих становив 48,8?0,31 роки.
Розподіл хворих за віком та вираженістю клімактеричного синдрому представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та вираженістю клімактеричного синдрому

Ступінь вираженості клімактеричного синдромуСередній вік хворих
(роки)Легкий 48,79?0,41Середній48,70?0,44Важкий50,67?0,58
Як видно з даних, що наведені в табл. 2.1, середній вік хворих з перебігом КС легкого та середнього ступеня важкості був приблизно однаковим, дещо більшим був середній вік хворих з важким перебігом (50,67?0,58 років).
У 53 (46,1%) хворих діагностована дисциркуляторна енцефалопатія І стадії, у 57 (49,6%) хворих - ІІ стадії. ІІІ стадія захворювання мала місце у 5 (4,3%) хворих (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл хворих з клімактеричним синдромом в залежності від стадії енцефалопатії.
Серед обстежених жінок був такий розподіл тривалості захворювання: до 3 років - у 31% жінок, 3-10 років - 65%, більше ніж 10 років - у 4%.
При огляді окулістом у хворих з енцефалопатією виявлено такі зміни. Диски зорових нервів рожеві з чіткими межами спостерігались у 91,3% пацієнток, звужені, іноді склерозовані артерії - у 60,8%.. Артеріоли і венули звивисті, вени поширені, повнокровні - у 56,5%. У 13% хворих спостерігався симптом Солюса, Гвіста. Всі ці ознаки клінічно окреслюються як ангіопатія судин сітківки.
Дані ЕХО-ЕГ при енцефалопатії І-ІІ стадій патологічних змін у хворих практично не виявляють. У 20% хворих з енцефалопатією ІІІ стадії з'являються зміни на ЕХО-ЕГ у вигляді розширення основи М-комплексу ІІІ шлуночка до 8-9 мм.
Проведені комп'ютерно-томографічні обстеження головного мозку у 4 хворих з енцефалопатією І-ІІ ст. виявили нормальну КТ-картину.
У 4 хворих з ІІІ стадією енцефалопатії КТ-картина свідчила про наявність атрофічних змін. Гіподенсивні вогнища в різних ділянках головного мозку траплялись у 3 хворих, розширеними були субарахноїдальні простори.

2.2. Методи обстеження.
2.2.1. Клінічне обстеження. Для оцінки змін у психоемоційній сфері хворих використовувався стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СБДО), який являє собою квантифікований метод вивчення особистісних властивостей та ступеня адаптованості обстежуваного до негативних зовнішніх та внутрішніх впливів (Л.Н. Собчик, 1990) [165]. Основою даного методу є концепція особистості, в якій визначальною типологічною ознакою є наявність на всіх рівнях особистості певного емоційно-динамічного паттерна, що виявляється в одній чи двох провідних тенденціях. Дана методика шляхом порівняння середньостатистичної норми з крайніми станами емоційної напруги дає можливість диференціювати норму від патології, виразивши психоемоційні зміни особистості в балах, а також охарактеризувати їх.
Розроблена на цій методологічній основі індивідуально-особистісна типологія базується на зіставленні контрастних властивостей: інтроверсія-екстраверсія, тривожність-агресивність, лабільність-ригідність, сенситивність-спонтанність. Ці властивості співвідносяться з властивостями нервової системи: активованість-інактивованість, лабільність-інертність, динамічне збудження - динамічне гальмування та з типами вищої нервової діяльності - слабким та сил