РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Експериментальне дослідження проведено на 190 білих статевозрілих щурах обох статей, одного віку, масою 200-220 г. Здійснення експерименту відбувалося відповідно до "Правил проведення робіт з експериментальними тваринами" (1984).
При виборі піддослідних тварин виходили з того, що білі щурі були більш вигідним об'єктом для групового експерименту з використанням великої їх кількості. Окрім того, доведено, що температуру їх тіла вдається знизити до +10?С з наступним відновленням нормальних функцій і життєздатності [14]. До експерименту тварин утримували в звичайних умовах віварію на повноцінному харчуванні без обмежень в питній воді. Тварини контрольної та дослідної груп перебували в однакових умовах. Для контролю використовувались інтактні тварини приблизно однакової маси та віку з піддослідними. Евтаназія тварин здійснювалася шляхом передозування ефіру для наркозу.
Для дослідження було виділено чотири групи тварин. Перша група (30 тварин) - контрольна. Друга група (10 тварин) - для підбору оптимальної ректальної температури з метою зменшення летальності серед тварин (табл. 2.1). Третю групу - (25 тварин) піддавали охолодженню, доводячи ректальну температуру до + 14?С і відразу забирали матеріал на дослідження. В четвертій групі (125 тварин) після зниження ректальної температури до + 14?С, вивчали адаптаційно-відновні процеси на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту, 30-ту доби постгіпотермічного періоду. Матеріалом для дослідження служили колінний та надп'ятково-гомілковий суглоби. Для чистоти експерименту матеріал однакових розмірів забирали в одній ділянці.
Вивчення структури гемомікроциркуляторного русла, елементів суглобової капсули і суглобового хряща здійснювали комплексними морфофункціональними методами.
Таблиця 2.1
Загальний розподіл тварин по серіях і характеру проведення експерименту
СеріїК-сть тва-ринМетоди дослідженняін'єкцій-ний
рентге-но-логіч-нийгістологічнийелектронно-мікроскопіч-нийгематок-силін та еозинфукселін- пікро-фуксинпо МаллоріКонтроль30555555Підбір опти-мальної темпе-ратури10------На висоті дії загальної глибокої гіпотермії255-5555Після дії холодо-вого фактора (1, 3, 7, 14, 30 доби)12525-25252525Всього19035535353535
Для вирішення завдань були проведені такі види досліджень:
1. Охолодження тварин до стану загальної глибокої гіпотермії.
2. Експериментальний підбір оптимального зниження ректальної температури для зменшення летальності серед тварин.
3. Макроскопічне дослідження суглобів.
4. Ін'єкційний та рентгенологічний методи дослідження судинного русла.
5. Дослідження гістологічної будови суглобового хряща та суглобової капсули в нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії.
6. Морфометрична оцінка пошарової будови хряща, синовіальної оболонки та суглобової щілини в нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії.
7. Електронномікроскопічне дослідження елементів гемомікро-циркуляторного русла, капсули та хряща в нормі і після дії загальної глибокої гіпотермії.
2.1. Охолодження тварин і доведення до стану загальної глибокої гіпотермії
Тварин дослідної групи поміщали в холодову камеру з температурою - 32?С. При цьому вимірювали ректальну температуру, досягаючи її зниження з + 38-39?С до + 15?С. Тривалість охолодження залежала від індивідуальних властивостей організму тварин, але в середньому становила 80-90 хв.
2.2. Експериментальний підбір оптимального зниження ректальної температури для зменшення летальності серед тварин
Дане дослідження проводилося з метою визначення оптимальної температури, при якій летальність тварин є мінімальною.
Використано 10 тварин в трьох серіях дослідження. В першій серії ректальну температуру знижували до + 10?С, в другій - до + 12?С, в третій - до + 15?С.
Результати дослідження показали, що при охолодженні до + 10?С всі тварини гинули, до + 12?С - гинули два з трьох щурів, а до температури + 15?С - всі тварини залишалися жити, що в подальшому давало можливість прослідкувати у динаміці розвиток патологічного та репаративного процесів. Саме тому в роботі ми користувались розрахунковим зниженням температури до + 15?С. Для забору матеріалу проводили евтаназію шляхом передозування ефірного наркозу.
2.3. Макроскопічне дослідження суглобів
Програма артрометрії включала показники найбільшої ширини колінного і надп'ятково-гомілкового суглобів. Виміри здійснювали до препарування штангенциркулем.
2.4. Ін'єкційний та рентгенологічний методи дослідження судинного русла
Для вивчення судинного русла використовували суміш свинцевих білил в хлороформі та ефірі. 50-100 г речовини ретельно розтирали у фарфоровій ступці протягом 10-15 хв у 50-70- мл ефіру наполовину з хлороформом до одержання гомогенної маси. Потім додавали розчинник (суміш хлороформу з ефіром).
Ін'єкцію проводили таким чином. Після ефірного наркозу тварину знекровлювали шляхом пересікання нижньої порожнистої вени. Після закінчення стадії заклякання (1-2 доби) в черевну аорту вводили контрастну масу, концентрація якої поступово збільшувалася. Повторну ін'єкцію проводили через 12 год.
Через 24 год після початку наливки проводили тотальну рентгенографію задніх кінцівок щура стаціонарним апаратом марки РУМ-20М при наступних технічних показниках: фокусна відстань рентгентрубки 13 см; експозиція 0,03 сек; сила струму 60 мА; напруга 35 кV.
Для вивчення гемомікроциркуляторного русла суглобової капсули користувалися ефірно-хлороформною сумішшю паризької синьої (10 г фарби на 100 мл розчинника, що складався з хлороформу та ефіру у співвідношенні 1 : 3). Вищевказану суміш вводили в черевну аорту. Для виготовлення просвітлених препаратів забирали капсулу колінного та надп'ятково-гомілкового суглобів відпрепаровували волокнистий шар від синовіальної оболонки і фіксували в 12%-му нейтральному формаліні протяго