РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРИ ВДОСКОНАЛЕННІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ КАНАЛІВ ТЕЛЕУПРАВЛІННЯ-ТЕЛЕСИГНАЛІЗАЦІЇ
2.1. Особливості ітераційної взаємодії проектувальник - комп'ютер
Удосконалення елементів каналів передачі інформації, розробка окремих пристроїв і підсистем часто наштовхуються на суперечливі вимоги, тому тут необхідне погоджене прийняття рішень. Рішення повинні змістовно обґрунтовуватись, що дасть змогу покращити якість прийняття рішень і, як наслідок, покращити характеристики створюваних каналів.
На рис.2.1 зображена структурна модель автоматизованої системи переробки інформації й управління (АСПІУ) [46].
Рис. 2.1. Структурна модель АСПІУ
Пристрій зв'язку з об'єктом (ПЗО) збирає інформацію про стан об'єкта, передає її до оператора та комп'ютера. Через ПЗО здійснюється зворотний зв'язок з об'єктом у виді керуючих впливів. Комп'ютер обробляє отриману інформацію.
Пристрої приймання-передачі інформації ТУ-ТС (телекомунікаційні канали ТУ-ТС) зв'язують ЕОМ з об'єктом. Таким чином реалізується режим телеуправління. По цих же комунікаціях тільки в зворотному напрямку реалізується режим телесигналізації.
Розробка апаратури приймання - передачі включає етапи структурного, функціонально-логічного, схемотехнічного і конструкторського проектування. Інтерактивний (діалоговий) вплив з боку користувача на процес одержання проектного рішення є важливою рисою забезпечення єдності і взаємозв'язку вказаних етапів. Організація діалогової взаємодії проектувальника й комп'ютера істотна насамперед на етапах схемотехнічного і конструкторського проектування.
Результатом функціонально-логічного проектування є функціональна специфікація схеми, тобто вхідні параметри , що визначають технічне завдання (ТЗ) на проектування. До вхідних параметрів відносяться якісні показники схеми (функціональні залежності - частотні, перехідні, статичні, граничні значення струмів і напруг у характерних місцях схеми, граничні параметри, швидкодія, завадостійкість і т.і.), заданих у формі вимог, обмежень, умов. При автономному використанні системи схемотехнічного проектування (ССП) вхідні параметри FТ.З. задає інженер - схемотехнік.
Схемотехнічне проектування є ітераційним процесом, що складається з виконання сукупності проектних процедур
(2.1)при взаємодії трьох множин:
множини моделей
, (2.2)
множини операцій над моделями
, (2.3)
та множини критеріїв, (обмежень) та умов удосконалення
. (2.4)
Множина М складається з різних форм моделей схем, що вдосконалюються. Сюди можна віднести початковий опис схем, структурні, графові моделі, моделі - алгоритми, технічну документацію, що задовольняє вимогам Кn , проміжні проектні рішення. Множина О складається з базових операцій вдосконалення. Це можуть бути розрахунки статичних та динамічних режимів роботи пристроїв, що проектуються, розрахунки амплітудних, частотних та фазових характеристик, вивід результатів розрахунків на екран, запис інформації в базі даних та ін.
Множина П складається з базових процедур. Це можуть бути аналіз чутливості схем, статистичний аналіз, параметричні оптимізація та синтез, структурний синтез та ін. Таким чином, можна сказати, що задачі схемотехнічного вдосконалення телекомунікаційних каналів виконуються за допомогою процедур синтезу, аналізу та оптимізації.
У відповідності з [71] кожна множина процедур
(2.5)
переводить модель схеми, що вдосконалюється, в наступний стан
(2.6)
де . При цьому множина повинна враховувати результати попередніх кроків удосконалення.
В процесі вдосконалення використовується модель бібліотеки схем. При цьому з урахуванням накопиченого досвіду в даній предметній галузі складається опис відповідностей (Ат.д.) параметрів функціональної (Fт.з) та атрибутивної специфікацій і зберігається в пам'яті комп'ютера. Кожному переліку параметрів
(2.7)ставиться у відповідність перелік параметрів
. (2.8)
В кінцевому наслідку процес удосконалення телекомунікаційного каналу полягає в пошуку по моделі відповідності атрибутивної специфікації Аs, що задовольняє заданій функціональній специфікації [71]. На рис.2.2 зображена блок-схема реалізації ітераційного процесу взаємодії людина - комп'ютер. На вхід вузла взаємодії надходить функціональний опис (вхідні параметри), на виході іншого вузла взаємодії - атрибутивний опис (вихідні параметри). Етап схемотехнічного вдосконалення телекомунікаційного каналу завершується оформленням технічної документації (ТД).
Рис. 2.2. Діалогова взаємодія людина - комп'ютер
На рис.2.3 зображена модель діалогового пошуку рішень при ітераційному процесі взаємодії оператор - комп'ютер. Первинним описом схеми С1 служить технічне завдання (ТЗ), що може бути представлене у формі функціональної специфікації Fт.з=
Рис.2.3. Модель діалогового пошуку рішень
Результат удосконалення телекомунікаційного каналу Сn - це сукупність документів для конструювання електронної апаратури, оформлених на вихідній мові. Характеристикою кінцевого рішення Сn може служити атрибутивна специфікація схеми , , що містить набір атрибутів схеми, необхідних і достатніх для її виготовлення. Удосконалення можливо, якщо існує який-небудь шлях визначення функціонально-атрибутивної відповідності:. Точці функціональної області n-мірного простору може бути поставлена у відповідність точка m-мірного простору атрибутивної області (рис.2.4).
Рис. 2.4. Функціонально - атрибутивна відповідність
На рис.2.5 показано можливий шлях пошуку задовільного рішення у функціональній області FТ.З.
Рис. 2.5. Шлях пошуку рішення у функціональній області
При цьому повторюються цикли процесу знаходження функціонально-атрибутивної відповідно