РОЗДІЛ 2
Дослідження маркетингових стратегій підприємств мобільного зв'язку
2.1. Сучасний стан та майбутні перспективи галузі мобільного зв'язку
Галузь мобільного зв'язку з початку 80-х років розвивалась у трьох напрямках: технологічному, структурно-галузевому та ринковому.
Технологічний розвиток характеризується 10-річним циклом зміни поколінь мобільного зв'язку: перше покоління (1G)- аналоговий зв'язок - 1982-1991р.; друге покоління (2G)- цифровий зв'язок - 1992-2001р.; третє покоління (2.5G та 3G)- високошвидкісна передача даних - 2002-2011р.
Структурно-галузеві зміни пов'язані з інтеграцією різних компаній у галузі: операторів зв'язку, постачальників обладнання та телефонів, сервіс-провайдерів, дистриб'юторів та інших гравців мобільного зв'язку. Ринкові перетворення галузі найбільш чітко проявляються в динаміці росту абонентської бази, зростанні обсягів ринків по видах послуг та регіонах, зміні демографічних параметрів та споживацьких переваг, тенденціях попиту на конкретні послуги.
Ринок мобільного зв'язку виник у Скандинавії. В кінці 70-х років оператори із Фінляндії, Норвегії, Швеції та Данії, разом з фірмами виробниками Ericsson та Nokia, розробили перший у світі аналоговий стандарт зв'язку NMT. На початку 80-х років оператори зв'язку у цих чотирьох країнах запустили сервіси в цьому стандарті у комерційну експлуатацію. Доречи, в Україні перший стандарт мобільного зв'язку був також стандарт NMT, який почав діяти у 1993 році.
У 80-х роках оператори зв'язку та виробники терміналів (телефонів) всіх скандинавських країн діяли спільно. Слід відмітити той факт, що у той час у операторів не було конкурентів та вони залишались державними монополіями. У цих компаній був час для створення надійних стільникових мобільних мереж, які покривали великі території. Попит на мобільну телефонію у скандинавських країнах з самого початку був досить значним, так як населення має високий рівень життя та охоче сприймає останні технічні досягнення [112].
У середині 80-х років аналоговий мобільний зв'язок поширився у Західній Європі, США та Японії. Однак мобільний зв'язок у той час здобув репутацію дорогого товару через те, що була обмежена конкуренція та телефоні трубки мали надзвичайно високі ціни. Також мобільні термінали 80-х років мали великий розмір, були досить важкими та використовувались частіше в автомобілях, тому вони не були у той час такими популярними як зараз.
Глобальний бум у розвитку мобільного зв'язку прийшовся на 90-і роки. Це пов'язано з появою другого покоління мобільного зв'язку на початку 90-х років, яке базувалось на цифрових принципах зв'язку. Цифровий мобільний зв'язок дав можливість значно покращити якість зв'язку у порівнянні з аналоговими стандартами першого покоління, збільшити кількість додаткових послуг та зменшити ціни та розміри мобільних телефонів.
У 1990 році в світі було лише 11 мільйонів користувачів мобільних послуг, у кінці 1998 року в світі нараховувалось вже більш 300 мільйонів клієнтів цих послуг, у кінці 1999 року кількість користувачів мобільного зв'язку перевищила півмільярда людей [113].
2002 рік став роком, коли кількість абонентів мобільних послуг в світі перевищила один мільярд людей. Ці цифри вражають і ще раз підкреслюють, що ця галузь є найбільш динамічною у світі. Найбільш поширений стандарт другого покоління у світі - це цифровий стандарт GSM, який сьогодні займає 70% ринку мобільних послуг, тобто кількість абонентів стандарту GSM у світі перевищила 700 мільйонів людей. Стандарт GSM використовують більше 500 компаній-операторів мобільного зв'язку у більш ніж 160 країнах світу [130]. Піонерами цього стандарту на початку 90-х років стали країни Західної Європи.
Спеціалісти прогнозують, що річний приріст світової абонентської бази значно зменшиться у найближчі роки. Якщо у 90-х роках щорічний приріст абонентів в світі складав більш 50%, то щорічний приріст користувачів мобільних послуг у цьому десятилітті зменшиться до 8-12%. Загальна світова база абонентів к 2010 року досягне приблизно 1,5 мільярдів користувачів, а загальна кількість мобільних телефонів перевищить кількість фіксованих телефонів у світі [115].
Бум у мобільному зв'язку у багатьох відносинах взагалі змінив концепцію телефону. Перш за все, при використанні мобільного зв'язку користувачі дзвонять не у деяке місце, а конкретній особі. Мобільний зв'язок дав можливість встановлювати зв'язок в любому місці у будь-який час. Ця концепція зробила дійсну революцію в світовій економіці та способі життя людей.
Крім того, у порівнянні зі стаціонарними телефонами мобільні телефони пропонують більший вибір послуг та тарифів. Мобільний зв'язок став першим сегментом телекомунікаційної галузі, в якому у багатьох країнах впроваджувалась приватна власність та конкуренція. Цей бізнес став надзвичайно прибутковим, оператори майже завжди мали підтримку з боку стратегічних інвесторів. Таке поєднання конкуренції, значного попиту, приватної власності та зацікавленості з боку інвесторів створило сприятливі умові для швидкого розвитку. Навіть у країнах, що розвиваються, бізнес мобільного зв'язку досить успішний. Про це свідчить те, що майже всі оператори мобільного зв'язку у країнах СНД, Східної Європи, Латинської Америки, Азії мають західних інвесторів, які пропонують не тільки фінансові кошти, але і свій досвід.
Головним фактором, який обумовив вибуховий ріст абонентської бази мобільних користувачів у середині 90-х років, стала конкуренція. У 1995 році думка про те, що у кожній країні будуть діяти не менше трьох компаній операторів, казалась неймовірною. У більшості країн зростала кількість ліцензій, які видавались операторам на будівництво стільникових мобільних мереж, та нові оператори стали розвивати свої мережі, завойовуючи свої частки ринку та створюючи конкуренцію, яка значно збільшила загальний обсяг світового ринку.
Крім того, конкуренція стимулювала впровадження різних нововведень та відкривала нов