Ви є тут

Фінансовий механізм підвищення ефективності функціонування комерційних банків

Автор: 
Солодка Ольга Олегівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000897
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
2.1. Організаційно-правові основи фінансового механізму банківської
діяльності

Комерційні банки в Україні створюються з дозволу Національного банку України шляхом внесення відповідного запису в Державний реєстр банків. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" юридичні особи без їх реєстрації в НБУ та отримання банківської ліцензії не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін "банк" та похідні від нього словосполучення.
Засновниками, акціонерами та учасниками (пайовиками) банку можуть бути вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи за винятком об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, а також юридичних осіб, в яких банк має істотну участь, а також юридичних осіб, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких вони здійснюють внески до статутного капіталу чи купують акції.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про підприємництво" При створенні банку не допускається участь військовослужбовців та посадових осіб органів суду, прокуратури, держбезпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, держнотаріату, а також посадових осіб органів державної влади та управління.
Учасники (акціонери) можуть набувати істотної участі у банку за умови отримання письмового дозволу НБУ, при цьому вони повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан відповідно до вимог НБУ.
Статутний капітал банку незалежно від організаційно-правової форми діяльності згідно зі ст. 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність" формується за рахунок власних коштів засновників, акціонерів, учасників із підтверджених джерел і тільки у грошовій формі. Забороняється використання для формування статутного капіталу бюджетних коштів за винятком державних банків, статутний капітал яких формується за рахунок витрат бюджету.
Внески для формування статутного капіталу резиденти здійснюють виключно у гривнях, а нерезиденти ? у гривнях або у вільно конвертованій валюті. Перерахування статутного капіталу у національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти на день укладення установчого договору.
Розмір статутного капіталу визначається засновниками банку, але не може бути меншим за законодавче встановлені вимоги та вимоги НБУ. Національний банк України має право встановлювати для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал, але не нижче розмірів, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно зі ст. 31 цього Закону мінімальний рівень статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:
* 1 млн. євро ? для місцевих кооперативних банків?
* 3 млн. євро ? для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області?
* в 5 млн. євро ? для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України.
Для формування статутного капіталу в територіальному управлінні НБУ за місцем створення комерційного банку у тижневий термін з моменту подання необхідного для реєстрації пакета документів відкривається накопичувальний рахунок, на який кожен засновник вносить визначену установчими документами частку статутного капіталу. Підставою для відкриття такого рахунку є: заява на відкриття рахунку за підписом одного із засновників, якому загальними зборами доручено оформлення документів з організації товариства (крім державних банків)? документи для державної реєстрації банку.
Кошти на накопичувальний рахунок для формування статутного капіталу юридичні особи можуть вкладати тільки через переказування з їх поточних рахунків. Фізичні особи можуть формувати власну частку в статутному капіталі як через безготівкове переказування зі своїх поточних та вкладних рахунків, так і безпосередньо готівкою. Кошти у розмірі підписного капіталу повинні бути акумульовані на накопичувальному рахунку не пізніше, ніж за 15 робочих днів до закінчення строку розгляду документів.
Для реєстрації уповноважена на здійснення цієї процедури особа подає до територіального управління НБУ за місцем створення банку такі документи: заяву про реєстрацію банку? установчий договір (крім державного та кооперативного банків)? статут банку? рішення про створення банку? бізнес-план? інформацію про фінансовий стан учасників? документи, які підтверджують ділову репутацію учасників, що матимуть істотну участь у банку? бухгалтерську та фінансову звітність учасників? відомості про кількісний склад органів управління та контролю банку? копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію? копії звіту про проведення відкритої підписки на акції? відомості про професійну придатність та ділову репутацію керівних осіб банку? нотаріально завірені копії установчих документів акціонерів (учасників) банку? документ, що засвідчує наявність приміщення для розміщення банку? копії платіжних документів про здійснення учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу.
Заява про реєстрацію банку подається за підписом особи, уповноваженої установчими зборами (зборами учасників) укладати угоди і здійснювати інші дії від імені засновників або голови спостережної ради.
Установчий договір має містити інформацію про вид товариства та мету його діяльності? про склад засновників та особу, уповноважену підписувати документи і здійснювати інші дії від їхнього імені? про розмір, порядок і термін формування статутного капіталу? про порядок розподілу прибутку та покриття збитків банку. Крім того, цей документ має передбачати відповідальність сторін за взяті на себе зобов'язання і порядок вирішення спорів, що між ними виникають, а також порядок внесення змін до установчих документів і порядок реорганізації та ліквідації банку.
Установчий договір підписується засновниками банку. При цьому, якщо засновником є юридична особа, то підпис керівника суб'єкта госп