Ви є тут

Особливості земської статистики в Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.(історико-економічний аспект).

Автор: 
Мекшун Людмила Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001055
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Формування і розвиток соціально-економічних поглядів та методів дослідження
представників земської статистики в Україні
2.1. Вплив економічних ідей Д.П.Журавського, М.І.Зібера та інших попередників
на формування програм і методів дослідження українських земських статистиків
Формування економічних досліджень та методології української земської
статистики відбувалося під впливом політичних та економічних подій в країні.
Найбільшою подією ХІХ ст. для Російської імперії була реформа 1861 року.
Скасування кріпосництва поставило перед дослідниками нові проблеми: селянство
страждало від малоземелля, поміщицьке маєткове господарство дуже повільно
ставало на капіталістичні засади і Україна в межах Російської імперії, як
зазначав відомий український історик М.Яворський, до 90-х років ХІХ ст.
залишалась переважно землеробською країною з досить однобічно розвиненою
промисловістю. [93] Тому в центрі уваги її суспільно-економічної думки в цей
період стояла проблема подолання соціально-економічного та політичного
відставання України від розвинутих капіталістичних країн. Питання ринкових
відносин, індустріалізації, збільшення продуктивності сільськогосподарського
виробництва, покращення матеріального добробуту населення становили основу
економічних досліджень Д.П.Журавського, П.П.Чубинського, М.Х.Бунге, М.І.Зібера
та інших. Своїми працями вони заклали наукові основи статистики, економіки
промисловості та сільського господарства.
Попередниками земських статистичних досліджень були статистико-економічні описи
губерній та оціночні роботи, проведені у 40-х роках XIX ст. У 1845 р. виникло
Географічне товариство, члени якого почали збирати матеріали про побут селян і
робітників. У відділенні статистики Географічного товариства працював відомий
український статистик Дмитро Петрович Журавський. Він брав участь в оціночній
роботі кадастрових загонів, яка пізніше поєдналася з економічними дослідженнями
господарства державних селян. Матеріали досліджень кадастрових загонів були
опубліковані в шести випусках “Материалов по статистике России, собираемые по
ведомству Министерства государственных имуществ” і використовувались урядом для
оподаткування землі. Ці матеріали були першою відправною точкою для українських
земських статистиків.
На формування методів і програм дослідження земської статистики в Україні
значно вплинули роботи відомих українських вчених Д.П.Журавського,
М.Т.Домонтовича, П,П.Чубинського та М.І.Зібера.
В роботі “Про джерела і використання статистичних відомостей” Д.П.Журавський
розкритикував офіційну статистику, виступив за правдивість статистичної
інформації і показав, як необхідно працювати із статистичними даними. Тут же
він сформулював завдання статистики: “Статистика может быть определена, как
наука категорического вычисления. Ей подлежат все тела, существа, силы,
явления, факты, мысли и.т.п., которые могут быть разделены и подразделены на
однородные, на одновидные части и сосчитаны по каждому роду и виду отдельно
[94] [80 [94]Журавский. Д.П. Об источниках употребления статистических
сведений.- М.: Госстатиздат, 1946.- С.61.]”.
В цій роботі Д.П.Журавський запропонував програму статистичних описів губернії,
яка б включала в себе такі розділи: 1.Клімат; 2.Місцевість; 3.Народонаселення;
4.Народний побут; 5.Приватна власність; 6.Праця людей та її продуктивність;
7.Збори і податки; 8.Стихійні лиха; 9.Освіта; 10.Державне управління; 11.
Державне господарство.
Представники української земської статистики в своїх дослідженнях брали цю
схему за основу. Зокрема, О.О.Русов використав її в “Описі Чернігівської
губернії” і значно розширив економічними питаннями. Так програма О.О.Русова
мала такі розділи: I. Утворення губернії та її склад; II. Теріторія губернії:
1.Оро-гідрографічний нарис; 2.Клімат; 3.Геологічний нарис; 4.Грунти губернії;
5.Розподіл площі за угіддями; 6.Землекористування; 7.Лісні площі; 8.Кормові
площі (луки і вигони); 9.Харчові площі та полеводство; III. Скотарство; IV.
Населення; V. Народна освіта; VI. Будівлі; VII. Дороги, ярмарочні та торгові
пункти; VIII. Промисловість; IX. Медицина; X. Платежі.
Дуже високо цінував Д.П.Журавський статистику землеробства: “В ней отражаются
народный труд, силы, средства и состояние наибольшей массы народонаселения,
которого движение, большее или меньшее приращение зависит преимущественно от
способа пользования им землёю, от распределения в нём поземельной собственности
[94] [81Там само,.- С.105.]”.
В роботі “План статистического описания Киевского учебного округа” він
передбачав всебічно дослідити життя селянства південно-західного краю. На
початку програми стояли питання про селянські земельні наділи, про забезпечення
селян худобою, про стан землеробства, про посіви і урожаї. Д.П.Журавський одним
з перших серед статистиків планував значну увагу приділити характеристиці
вирощування технічних культур – буряків, коноплі, льону. В програмі багато
місця відводилося вивченню промислової діяльності населення і впливу цієї
діяльності на селянське господарство. Пізніше чернігівське земське статистичне
відділення приділило даній проблемі значну увагу. При аналізі сільського
господарства Д.П.Журавський планував дослідити такі соціально-економічні
відносини, як оренда, найм робочої сили, позики хліба, грошей і механізм їх
повернення. Разом із загальною характеристикою селища він передбачав зібрати
подвірну інформацію. Малось на увазі скласти бюджети різних за статком
господарств, описати відносини всередині родини при веденні господарства. Ці
плани Д.П.Журавського спочатку втілив О.О.Русов в дослідженні “Примеры описания
крестьянского