РОЗДІЛ 2. Договори в сфері венчурного підприємництва
2.1. Загальна характеристика договірних відносин у сфері правового регулювання венчурного підприємництва ....................................... с. 88-97.
2.2. Поняття і юридична природа договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ............ с. 98-113.
2.3. Умови договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ................................... с. 114-138.
2.4. Порядок укладення і форма договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт .......... с. 139-145.
2.5. Виконання договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ................................... с. 146-162.
2.6. Відповідальність сторін за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ........... с. 163-176.
ВИСНОВКИ............................................................................................. с. 177-179.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................... с. 180-195.
Вступ
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі побудови громадянського суспільства в Україні особливого значення набуває використання об'єктів права інтелектуальної власності у виробництві, а значить вільного "продукування" і реалізації права інтелектуальної власності і захисту прав творця (ст. 3, 41, 42 Конституції України).
Економічні передумови. Необхідність значних витрат на створення інтелектуального потенціалу і об'єктів інтелектуальної власності набула самостійного та специфічного характеру. Проявом цього є створення нових суб'єктів, які професійно займаються венчуром. Не менш важливим є залучення іноземних та повернення вітчизняних інвесторів на ринок науково-технічного продукту.
Юридичні передумови. Надання права займатися підприємництвом у сфері інтелектуальної власності стало підставою виникнення венчурного бізнесу. Відносини у цій сфері підлягають правовій регламентації. Вони є специфічними, що зумовлено особливостями створення об'єктів права промислової власності. Тому головним напрямком нашого дослідження є встановлення специфіки підприємницьких відносин у сфері створення зазначених об'єктів та реалізації майнових прав на їх використання.
Правове забезпечення венчурного підприємництва та гарантії його здійснення практично відсутні. Необхідно провести детальний аналіз та розробити однотипні вимоги, які мають застосовуватися до всіх учасників такої діяльності. Зокрема, необхідно встановити однозначне тлумачення та здійснити нормативно-правове закріплення таких понять, як: венчурне підприємництво, об'єкт венчурного підприємництва, організаційно-правова форма здійснення венчурного підприємництва та суб'єкт венчурного підприємництва. При цьому необхідно врахувати такі концептуальні основи:
1) венчурне підприємництво є прикладним, має приватний характер і, по суті, являє собою індивідуальну діяльність;
2) позитивне законодавство не містить достатніх імперативів для захисту прав та законних інтересів учасників венчурних відносин;
3) підприємець не завжди рахується з володільцями майнових прав інтелектуальної власності;
4) така діяльність здійснюється за рахунок власних коштів підприємця або за рахунок залучених інвестицій.
Рівень наукової розробки даної теми на базі чинного в Україні цивільного законодавства є недостатнім. Реалізації права інтелектуальної власності в підприємницькій (господарській) діяльності присвятили свої праці багато радянських вчених, зокрема, Ч.Н. Азімов - "Договорные отношения в области научно-технического прогресса", М.П. Ринг - "Хозрасчётная система создания и внедрения новой техники. Правовые проблемы", С.Д. Волошко - "Договор на передачу научно-технических достижений", О.А. Підопригора - "Правове регулювання науково-технічного прогресу" та інші, але при цьому необхідно врахувати, що ці праці ґрунтуються на законодавстві, що діяло в Україні раніше - Основи цивільного законодавства СРСР і Цивільний кодекс УРСР.
У зв'язку із становленням нових економічних відносин, проголошенням курсу на рівноправність усіх форм власності, на розвиток підприємництва, змінився також підхід і до визначення правового становища деяких суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять діяльність у сфері науково-технічного прогресу, об'єктів їх діяльності та порядку реалізації прав, що випливають із права промислової власності.
Крім цього, слід зауважити, що сьогодні йде активний розвиток цивільного законодавства України в контексті інтеграції та вироблення однотипних норм з країнами Європейського Союзу.
В Україні за роки незалежності з'явилося лише декілька наукових праць, присвячених дослідженню окремих питань ведення венчурного підприємництва. Вони розглядалися у працях О. Яновського "Венчурний бізнес. Особливості та переваги", В. Будянського "Инновационная деятельность и проблемы совершенствования ее правового регулирования", Р.Б. Шишки "Правова охорона нових об'єктів права інтелектуальної власності", в кандидатських дисертаціях О.А. Чобота "Ноу-хау" и договор на его передачу" (1994) та С.Ю. Погуляєва "Передача технології як вклад в просте товариство" (2002). Проте комплексне дослідження, присвячене порядку ведення венчурного підприємництва, відсутнє. Недостатність сучасних наукових розробок із зазначеної проблематики і відповідних практичних рекомендацій негативно впливають на формування правового поля для реалізації фізичними та юридичними особами права на заняття деякими видами підприємницької діяльності і реалізації права на розпорядження об'єктами такої діяльності (у нашому випадку - об'єктами промислової власності). Наукові дослідження, проведені після отримання Україною незалежності, мають здебільшого економічний характер, стосуються не всіх аспектів досліджуваної теми або висвітлюють лише договірні зв'язки.
Усе вищевикладене дозволяє
- Київ+380960830922