Ви є тут

Ембріологія видів триби Potentilleae (Rosaceae)

Автор: 
Крч Христина Людвигівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001297
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ
Матеріали досліджень:
Об’єктами цитоембріологічних досліджень були: Dryas octopetala L., Parageum
montanum Nakai et Hara, Fragaria vesca L., Potentilla alba L., Potentilla
argentea L., Potentilla reptans L., які природно зростають на території
Українських Карпат, зокрема Закарпатської області із наступних місцезростань
локальних популяцій. Дослідження проводили протягом 1996-2002 р.р.
1. Dryas octopetala L., 2n=18 [55]
* гора Піп-Іван Чорногірський, Рахівський район - 2020 м н.р.м.
2. Parageum montanum Nakai et Hara, 2n=28 [55]
* Полонина Пожижевська, Рахівський район – 1400 м н.р.м.
* гора Брецкул, Рахівський район – 1700 м н.р.м.
* гора Говерла, Рахівський район – 2000 м н.р.м.
3. Fragaria vesca L., 2n=14, 35 [55]
* околиці села Холмець, Ужгородський район – 115 м н.р.м.
* околиці села Цеглівка, Ужгородський район – 105 м н.р.м.
* околиці урочища “Скалка”, Перечинський район – 140 м н.р.м.
* околиці села Ясіня, Рахівський район – 900 м н.р.м.
4. Potentilla alba L., 2n=28 [55]
* околиці села Мужієво, урочище “Красна” – 125 м н.р.м.
* гора Холмовецька, Ужгородський район – 115 м н.р.м.
5. Potentilla argentea L., 2n=14, 28, 35, 42, 56 [55]
* с. Невицьке, Ужгородський район – 140 м н.р.м.
* підніжжя гори Яворник, Великоберезнянський район – 500 м н.р.м.
* Лютянська Голиця, Великоберезнянський район – 600 м н.р.м.
6. Potentilla reptans L., 2n=28, 42 [55]
* околиці села Цеглівка, Ужгородський район – 105 м н.р.м.
* нижня течія ріки Латориця.
Методика досліджень
При виконанні цитоембріологічних досліджень матеріал фіксували на стадії
бутонізації (товщина мікротомних зрізів складала 8-10 мікрон), цвітіння
(товщина мікротомних зрізів 10-11 мікрон), утворення зрілого насіння (товщина
зрізів 5-10 мікрон). Використовували фіксатори: хромацетоформалінову суміш за
Навашиним (10:4:1), ацетоалкоголь Карнуа (3:1), ФОС (10:7:1) [35]. Фарбували
препарати за Фельгеном та Гейденгайном, підфарбовуючи цитоплазму 0,5% світлим
зеленим та еозином. Шляхом пророщування на поживному середовищі (агар-агар та
сахароза у концентрації 10%) визначали життєздатність пилкових зерен. Пророслі
пилкові зерна підраховували у п’яти полях зору. Процент життєздатного пилку
встановлювали з розрахунку кількості пилкових зерен.
Використали ацетокармінову методику для визначення дефектності пилкових зерен
[54]. При здійсненні палінологічного аналізу та дослідженні фертильності
пилкових зерен застосовували статистичні методи обробки інформації [24]. Для
морфометрії брали виповнені фертильні пилкові зерна досліджуваних видів. У
видів з округленими пилковими зернами, визначали екваторіальний діаметр, а із
видовженими – екваторіальний діаметр та полярну вісь. Назви видів рослин
наводяться за С.К. Черепановим [56]. Рисунки виконані за допомогою мікроскопу
CARL ZEISS-JENA та рисувального апарату РА-3 з використанням об’єктивів та
окулярів – 90x10, 40x10. Мікрофотографії виконані за допомогою цифрового
фотоапарату Olympus “Camedia” C120 та фотонакладки.
Термінологія:
Агамоспермія [150] – репродукція рослин шляхом утворення насіння, але розвиток
зародка відбувається без злиття гамет.
Адвентивна ембріонія [67] – розвиток зародка (спорофіта) безпосередньо з клітин
спорофіта (нуцелуса або інтегументів); у цьому випадку випадає гаметофітна фаза
розвитку і здійснюється гомофазна спорофітна репродукція.
Апогаметія [92] – розвиток зародка з редукованих або нередукованих клітин
зародкового мішка (синергід, антипод).
Апоміксис [67] – розвиток зародка (спорофіта) із клітин гаметофіта без злиття
гамет; при апоміксисі порушується нормальне чергування редукованого гаметофіта
і нередукованого спорофіта, що замінюється чергуванням нередукованого
гаметофіта і нередукованого спорофіта.
Апоміксис автономний [92] – розвиток зародка із яйцеклітини або інших клітин
гаметофіта (синергід, антипод) незалежно від дії пилкової трубки (запилення та
запліднення).
Апоміксис індукований [53] – розвиток зародка та ендосперму внаслідок дії
пилкової трубки (запилення); злиття спермія з яйцеклітиною і центральним ядром
не відбувається.
Апоміксис облігатний [53] - розвиток зародка тільки з нередукованої і
незаплідненої яйцеклітини або інших клітин гаметофіта (синергід, антипод).
Апоміксис факультативний [92] - гетерофазна репродукція, коли розвиток зародка
у частини особин (або особини) виду відбувається як апоміктично (нередукований
партеногенез), так і внаслідок злиття редукованої яйцеклітини із спермієм.
Апоспорія [92]; соматична апоспорія [108; 67] – розвиток гаметофіта з
соматичних клітин насінного зачатка (нуцелуса або, рідше, інтегументів).
Диплоспорія [92]; генеративна апоспорія [108]; анеуспорія [67] – розвиток
гаметофіта з клітин археспорія або його похідних; утворення гаметофіта
відбувається шляхом згасання мейоза при мегаспорогенезі або внаслідок повного
випадання мейозу та заміни його мітозом.
Еуспорія [67] – утворення зародкового мішка з мегаспор, що виникли внаслідок
правильного проходження мейоза.
Партеногенез [92; 67] – розвиток зародка з яйцеклітини при відсутності
запліднення.
Партеногенез нередукований [67; 39]; диплоспорія з партеногенезом [92];
анеуспорія [67] – розвиток зародка з диплоїдної яйцеклітини при відсутності
злиття жіночої та чоловічої гамет.
Партеногенез редукований [39; 67]; гаплоїдний партеногенез [67; 108] – розвиток
зародка з гаплоїдної яйцеклітини при відсутності злиття жіночої та чоловічої
гамет.
Псевдогамія [67] – утворення зародка з яйцеклітини, синергід або антипод,
викликане дією пилкової трубки; спермій не проникає або входить в яйцеклітину,
але дегенерує і запліднення яйцеклітини не відбувається; розвиток е