Розділ 2
Методичні засади визначення напрямків підвищення ефективності формування
капіталу підприємства
2.1 Визначення факторів капіталізації засобів виробництва в процесі ринкових
трансформацій
Перетворення основних виробничих фондів на капітал підприємства є об'єктивно
обумовленим глибинним наслідком трансформації відносин власності, яка змінює
соціально-економічний зміст і форми функціонуючих в народному господарстві
речовинних факторів виробництва. Ці фактори перетворюються на специфічну форму
ресурсів, що використовується для отримання прибутку – у промисловий капітал,
що саме є одним з основних проявів процесу формування ефективної системи
ринкових відносин.
Зміни перетвореної форми засобів виробництва в трансформаційній економіці
забезпечує єдність їх речовинного змісту, адекватного сучасній стадії
технологічного способу виробництва, і суспільно-економічної форми, відповідній
сучасним (як правило колективним) різновидам власності на засоби виробництва.
Перетворення основних виробничих фондів на капітал в умовах ринкової
трансформації економіки в Україні, як і в інших країнах з перехідною
економікою, – це складний поступовий процес, хід якого обумовлений рядом
об'єктивних і суб'єктивних передумов. Особливості цього процесу пов’язані, з
одного боку, з особливостями двох економічних систем, які внутрішньо
розвиваючись і трансформуючись, змінюють одна одну, а з іншого, - рядом
специфічних чинників, що мають специфічний характер та природу походження.
Для подальшого дослідження представляється необхідним виділити такі
характеристики основних особливостей двох економічних систем, одна з яких
трансформується в іншу, що представляються початковими у вирішенні задач
активізації відтворювальних процесів (див.рис.2.1).
Характеристики економічної системи
Адміністративне регулювання економічних відносин
Ринковий механізм регулювання економічних відносин
Наявність великого машинного виробництва, заснованого на застосуванні сучасних
технічних засобів.
Наявність високоефективної науково-технічної бази виробництва, заснованої на
широкому використанні новітніх досягнень сучасної науково-технологічної
революції.
Зосередження всіх основних засобів виробництва у власності держави.
Система відносин власності, центральне місце в якій займають корпоративна і
приватна власність на засоби виробництва.
Державне директивне планування економічного і соціального розвитку країни.
Індикативне планування і загальне панування сучасних товарно-грошових відносин.
Розгалужений бюрократичний державний апарат управління всіма сторонами
життєдіяльності суспільства.
Визначальний вплив на розвиток економіки ринкового механізму попиту і
пропозиції.
Застосування матеріальних, моральних і адміністративних методів стимулювання і
організації трудової діяльності.
Прибуток, як вища мета і основний стимул ділової активності; конкуренція як
основний інструмент досягнення цілей учасників господарської діяльності.
Використання значною мірою формальних товарно-грошових відносин.
Обмеження впливу держави на економіку, формування правового поля її
функціонування і стимулювання міри ділової активності.
Рис.2.1 Характерні ознаки адміністративно-керованої та ринкової системи
економічних відносин
В реальності існує значна кількість різновидів двох протилежних систем.
Зокрема, до числа різновидів або “моделей” ринкової економіки відносяться:
ринкові системи американського типу, соціально орієнтовані системи (Німеччина,
Швеція, Австрія і інш.); ряд різновидів ринкових відносин, що склалися в
колишніх колоніальних країнах; трансформаційні системи, які розвиваються в
постсоціалістичних державах внаслідок здійснення ринкових реформ і інш.
Для всіх цих різновидів ринкових відносин, нарівні із загальними
(фундаментальними) ознаками характерні і певні особливості, які слід
враховувати при виборі тієї моделі, яку як мета прагне здійснити кожна з
постсоціалістичних країн, в тому числі і Україна.
У більшості досліджень, присвячених даній проблемі, звернута увага на ці
відмінності [28,83]. Разом з тим необхідний і економічний аналіз істотної
загальної ознаки. Ця наявність у обох систем певною мірою загальної
матеріально-технічної бази. З цієї точки зору обидві ці системи є різновидами
організації економічної діяльності в умовах індустріального суспільства. З
цього, зокрема, виходить, що перехід від адміністративно регульованої до
ринкової економіки являє собою певною мірою еволюційний процес. Він не означає
загальну ломку всього старого, як це іноді представляють окремі автори.
Для матеріально-технічної бази адміністративно регульованої та сучасної
ринкової економік характерні дві основні групи специфічних ознак. Передусім це
ознаки, пов'язані з особливостями (параметрами) речовинних чинників
виробництва: ця якість, потужність, продуктивність, безпека, екологічність і
ряд інших особливостей машин, що застосовуються в даних умовах, обладнання і
технологічних процесів. Вище вже було зазначено, що в останні десятиріччя
існування адміністративно регульованої системи в ній почали діяти чинники
гальмування науково-технічного прогресу, формування неефективної структури
коштів труда. Ринкова економіка, навпаки, направляє розвиток структури засобів
виробництва на відповідність структури попиту і, таким чином, робить зайвими
громіздкі, неповороткі центральні органи управління науково-технічним
прогресом, перетворює цей процес в природний і оперативний.
Нарівні з технічними особливостями виробничої бази двох систем, що
розглядаються, для їх матеріально
- Київ+380960830922