РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови проведення досліджень
Польові дослідження проведені на дослідних полях Інституту рослинництва ім.
В.Я. Юр’єва УААН, які розташовані в Харківському районі Харківської області в
північно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. Ґрунти представлені
потужним слабо вилуженим чорноземом із зернистою структурою на
пилувато-суглинковому лесі з товщиною гумусного шару 75 см і більше. Реакція
ґрунтового розчину – слабо-кисла (pH 5,7 – 6,0). Вміст гумусу в орному шарі
становить 5,9 – 6,2%. Максимальна гігроскопічність ґрунту коливається від 8 до
10%.
Клімат зони – помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря
складає +7єС. Найвища температура спостерігається в липні (+20,4єС), найнижча –
в січні (-7,0єС). Річна кількість опадів коливається від 476 до 636 мм.
В першій декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури
повітря через +5°С. Відтаювання ґрунту на повну глибину закінчується в першій
декаді квітня, а прогрівання на глибині 20 см до +10°С – в кінці третьої декади
квітня. Весняні заморозки закінчуються в третій декаді квітня, а в окремі роки
спостерігаються і в травні.
Березень, квітень і травень відрізняються невеликою кількістю опадів,
переважають південно-східні вітри, які висушують ґрунт. Найвища кількість
опадів випадає в червні, близька до неї – у липні й серпні. Однак і в цей
період нерідко буває посуха.
Умови років проведення досліджень характеризувалися значною різноманітністю
(рис. 2.1, 2.2.).
1998 рік виявився сприятливим для рослин озимої м’якої пшениці. Зимовий період
наближався до середньої багаторічної характеристики регіону, був дещо теплішим.
Випала половинна норма опадів з рівномірним їх розподілом за місяцями. Весна
наступила раніше звичайного, спостерігалося незначне підвищення температури.
Основна кількість опадів випала в березні. Підвищення температури
продовжувалося і влітку. Висока кількість опадів випала в липні.
Рис. 2.1. Середньомісячна температура повітря (°С) за роки досліджень
(1998 – 2001рр.)
Осінь 1998 року була дещо нетиповою. Відносно тепла погода у вересні та жовтні
змінилася різким похолоданням у листопаді. Спостерігалася значна кількість
опадів в кінці сезону. Зимовий період 1998 – 1999 років виявився теплим. Випала
типова норма опадів, значна частина яких в лютому. Навесні 1999 року
спостерігалося раннє потепління і поступова стабілізація температури на початку
третьої декади травня. Травневі заморозки значно ушкодили ранньостиглі зразки
пшениці. Кількість опадів склала половинну норму. Літні місяці проходили з
підвищеною температурою, що негативно позначилося на формуванні і достиганні
зерна пшениці.
Вегетаційний період 1999 – 2000 років виявився сприятливим для формування
високоякісного зерна озимої пшениці. Типова температура з відповідною кількістю
опадів восени і відносно теплий зимовий період. Значна кількість весняних
опадів була в березні, тоді як в квітні випала половинна норма, а травні –
типова для регіону. Дефіцит вологи в червні в поєднанні з невисокою
температурою повітря змінився її надлишком в липні, що призвело до проростання
окремих зразків озимої пшениці.
Рис. 2.2. Середньомісячна кількість опадів (мм) за період досліджень
(1998 – 2001 рр.)
Осінній температурний режим 2000 – 2001 років був в межах норми, а
середньомісячний дефіцит вологи компенсувався подвійною нормою опадів у
вересні. Зимовий період був теплішим звичайного зі значною кількістю опадів
наприкінці зими. Початок весни був теплим, середня температура на 2°С вище
звичайного, спостерігалася значна кількість опадів. Червень сильно дощовий з
помірною температурою, що значно розтягнуло цвітіння та налив зерна. Суха і
спекотна погода липня мала негативний відбиток на якості зерна.
Суттєва відмінність агрометеорологічних умов років проведення досліджень
дозволила виділити зразки озимої м’якої пшениці зі стабільним проявом
підвищених ознак якості зерна.
2.2. Матеріал та методика досліджень
Вихідним матеріалом для досліджень послужили сортозразки із колекції Центру
генетичних ресурсів рослин України (ЦГРРУ). Протягом років досліджень було
вивчено 183 сортозразка озимої м’якої пшениці: по 65 з України та США, 18 – з
Росії, 12 – з Румунії, по 4 – з Чехії, Угорщини та Англії, 3 – з ПАР, по 2 – з
Болгарії та Польщі, 1 – з Югославії (табл. 2.1.). Детальна інформація по
кожному сортозразку з зазначенням походження, номерів реєстрації ЦГРРУ та
тривалості досліджень наведена в додатку А.
Таблиця 2.1.
Обсяг сортозразків озимої м’якої пшениці для досліджень
Походження
Роки вивчення
Тривалість вивчення, років
1998
1999
2000
2001
чотири
три
два
Україна
52
59
65
65
52
Росія
10
18
21
21
10
США
65
65
65
60
Румунія
12
12
12
12
Чехія
Угорщина
Великобританія
ПАР
Болгарія
Польща
Югославія
Зразки врожаю 1998 року надійшли безпосередньо з Центру генетичних ресурсів
рослин України. В подальшому матеріал висівався автором в відділі селекції
озимої м’якої пшениці. Сортозразки висівали селекційною сівалкою ССФК-7 на
ділянках площею 5м2 з нормою висіву 500 зерен на 1м2 без повторностей з
розміщенням стандартів Донецька 46 та Донецька 48 через кожні 10 номерів, в
оптимальні для зони Лісостепу строки. Агротехніка типова для зони. Попередник –
чорний пар, удобрений гноєм 30 т/га. Після дозрівання проводили збирання врожаю
комбайном Хеге–125. Зібране зерно очищали в повіт