Вы здесь

Планування сім'ї у жінок з цитомегаловірусною інфекцією

Автор: 
Журавльова Лариса Андріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001384
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 100 пацієнток з різними формами ЦМВ інфекції, що були розділені на дві групи:
І група - 50 жінок, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
ІІ група - 50 жінок, проведених поетапно по розробленій нами методиці.
Контрольну групу склали 50 жінок: гінекологічні та соматично здорові жінки аналогічного репродуктивного віку.
Проведені дослідження носили поетапний характер. Так, спочатку був використаний розроблений нами комплекс по плануванню сім'ї в жінок ІІ групи, а потім проведена клініко-лабораторна і функціональна оцінка перебігу вагітності і пологів у жінок цієї ж групи в порівнянні з пацієнтками І групи, що не одержували спеціальної підготовки до вагітності, а її ведення проводилося по загальноприйнятій методиці [5].
Основними моментами лікувально-профілактичного комплексу по плануванню сім'ї в жінок з ЦМВ інфекцією є:
* клініко-лабораторна і функціональна оцінка стану органів репродуктивної системи в подружньої пари з проведенням відповідної корекції;
* вивчення наявності і ступені прояву супутньої соматичної захворюваності і проведення специфічних лікувально-профілактичних заходів;
* медико-генетичне консультування;
* індивідуальний добір контрацептивів з урахуванням функціонального стану органів репродуктивної системи і соматичної захворюваності.
Головними відмінностями підготовки до вагітності у жінок ІІ групи є відмова від внутрішньоматкової контрацепції на користь сучасних контрацептивів (три-мерсі, фемоден, логест), а також регулярне використання вітчизняного рослинного препарату "Уролесан" (фірма "Галичфарм" Україна). Тривалість підготовки до вагітності у цій групі склала 1-2 роки.
Ведення вагітності у жінок з різними формами ЦМВ інфекції здійснювалося відповідно до сучасних рекомендацій [188], що містило в собі такі моменти:
* використання препаратів метаболічної дії (кокарбоксилаза, рибофлавін, кальцію пантотенат, пірідоксин, ліпоєва й аскорбінова кислота, токоферолу ацетат);
* застосування препаратів, що сприяють поліпшенню мікроциркуляції і покращують реологічні властивості крові (еуфілін, трентал, теонікол, курантіл);
* використання імунокоректорів (пентоксил, метілурацил, нуклеїнат натрію);
* нормалізація мікробіоценозу піхви (лактобактерії і біфідум бактерин);
* вживання тільки за показаннями противовірусних препаратів (ацикловір, віру-мерц, лаферон).
Основними відмінностями ведення вагітності в жінок II групи явилося профілактичне використання гормональних препаратів ("Утрожестан" або "Дуфастон" - дозування та тривалість їх використання проводилася з урахуванням наявних ендокринологічних порушень), і в подальшому застосовувався рослинний препарат "Уролесан" такими курсами: 10-14 тиж., 20-24 тиж., 30-34 тиж., безпосередньо перед розродженням із переходом на післяпологовий період.
Ми зробили свій вибір саме на цьому препараті, так як він являється комбінованим лікарським засобом рослинного походження і складається з таких компонентів: олія смереки; олія м'яти перцевої; олія касторова; екстракт насіння моркви дикої; екстракт бруньок хмелю та екстракт трави материнки звичайної. Такій підбор лікарських компонентів дозволяє покращити кровообіг у фетоплацентарному комплексі, корегувати стан імунологічної реактивності, покращити функціональний стан сечовидільної и гепатобіліарної систем.
У комплекс клініко-лабораторного і функціонального обстеження були включені такі моменти:
* клінічний анамнез;
* загальний і гінекологічний огляд;
* лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, коагулограма, печінкові проби і цукор крові;
* тести функціональної діагностики, базальна температура і кольпоцитологія;
* рентгенографія черепа в двох проекціях;
* дослідження очного дна і полів зору;
* консультації суміжних спеціалістів: ендокринолога, невропатолога, кардіолога й ін.;
* ультразвукове дослідження органів малого тазу і фетоплацентарного комплексу;
* вивчення ендокринологічного статусу: до вагітності - естрадіол, прогестерон, ФСГ, ЛГ, пролактин, кортизол, альдостерон, тиреотропний гормон, трийодтиронін і тироксин; під час вагітності - естріол, кортизол, хоріонічний гонадотропін, плацентарний лактоген, тиреотропний гормон, трийодтиронін і тироксин.
* проведення мікробіологічних і вірусологічних досліджень.
Вважаємо за необхідне більш докладно зупинитися на деяких методах дослідження.

Мікробіологічне і вірусологічне дослідження.
Для діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) використовували метод імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та імунофлюоресцентної мікроскопії. Матеріалом для дослідження служили: венозна кров, слиз цервікального каналу, сеча та слина.
Для якості лабораторної діагностики ЦМВ і РГІ використали експрес метод з імуноферметною тест-системою та серологічні методи, які засновані на виявленні антигенів вірусу простого герпесу. Дослідження з метою виявлення вірусоспецифічних антитіл у зразках сироваток здійснювали ІФА-тест-системою по виявленню антитіл до ЦМВ; ВПГ - 1 и ВПГ - 2. Постановку тесту здійснювали у 3 паралельних рядах, де один з них був сорбованим у лунках антигеном ЦМВ; ВПГ - 1 типу, по 2 ряду - антигеном ВПГ - 2 типу. Для контролю використовували клітинний субстрат, на якому вирощували вірус. Сироватки кожної пацієнтки досліджували у 3-разовому розчиненні, починаючи з розведення 1:100. Комплекс антиген-антитіло визначали за допомогою пероксидазного кон?югату проти глобулінів людини (Росія). Для виявлення вірусного антигену і якості антитіл для створення імуносорбенту використовували суміш АТ до ЦМВ; вірусу герпеса 1 та 2 серотипів. Дана модифікація дозволила з однаковою ефективністю визначити різні типи вірусу герпеса. В якості антитіл використовували такі ж антитіла, мічені пероксидазою. Облік здійснювали на спектрофотометрі при довжині хвилі 492 нм. ІФА дозволив визначити те, що особливо важливо