РОЗДІЛ 2
ПОЛІТИКО - АДМІНІСТРАТИВНИЙ СТАТУС І УМОВИ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ ХОЛМЩИНИ І ПІДЛЯШШЯ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТТЯ
2.1.Етносоціальна ситуація в кінці ХІХ - початку ХХ ст.ст.
До Холмщини як етнографічного і географічного регіону українських етнічних земель було прийнято відносити край, розташований на схід від р.Вепр до Бугу, що творив природньо межу з Волинню та з Сокальщиною в складі Галичини; на заході переважно українські території Холмщини межували з польськими етнічними землями Люблінської губернії, на півночі - з Підляшшям. Ріки Холмщини належать до сточища р. Вісли. Це Буг з притоками Угоркою і Гучвою, Вепр з Бистрицею; на південному заході притока Сяну - Танва. Нерідко до Холмщини відносять і Південне Підляшшя, яке історично входило до складу Холмської єпархії, а з 1912 р. - до Холмської губернії /274/2).
Більш, ніж дев'ять століть тому, територія пізніших Холмщини і Підляшшя увійшла до складу Руської держави. З того часу і до середини XIV століття Холмщина і Підляшшя перебували в складі Володимирського, потім Галицько-Волинського князівства. У XIV ст. внаслідок посилення сусідніх Литви і Польщі західноукраїнські землі, в тому числі Холмщина і Підляшшя, підпали під владу Речі Посполитої, у складі якої розпочалася їх повільна полонізація. Адміністративно Холмщина від 30-х рр. ХV ст. належала до Руського і Белзького воєводств в складі Польського Королівства, а згодом - Речі Посполитої. Віднесення Холмщини до воєводства, що навіть за назвою було Руським, є ще одним свідченням визнання за краєм польськими королями його українсько - руського характеру /348/3). За третім поділом Польщі Холмщина і Підляшшя відійшли до Австрії. В часи наполеонівських воєн та після них ці регіони переходили з рук в руки, поки не опинилися за рішенням Віденського Конгресу (1814-1815 рр.), "цього фабрикату європейських політиків /262/4)", у складі Царства Польського під владою Російської імперії, що в політичній термінології пізніше одержало також назву Привіслянського краю. 1 січня 1867 р. у краї був запрoваджений новий адміністративний поділ на губернії та повіти (уєзди). За цим поділом Холмщина і Підляшшя були поділені між двома губерніями: Люблінською і Сідлецькою /281/5). А у 1912 р., за рішенням Державної Думи, з цих територій була утворена Холмська губернія.
Особливе значення для дослідження етнодемографічної ситуації регіону має аналіз численних статистичних джерел: матеріалів Першого загального перепису Російської імперії 1897 р. матеріалів урядового перепису Холмщини і Підляшшя 1909 - 1912 рр., результати якого було опубліковано у доповіді члена Державної Думи Д.Чихачьова, а також даних, зібраних професором Варшавського університету В.Францевим.
За даними статистичного щорічника Російської імперії за 1914 р., площа Холмської губернії складала 11863,1 кв. верст. Тут проживало 939 700 осіб. Найгустіше заселеним був Грубешівський повіт, де густота досягала 102,7 чол. на кв.км. Далі йшли Томашівський (93,8), Холмський (90,8), Замостський (88,5), Білгорайський (74,2), Більський (71,5), Володавський (64,9), Константинівський (62,6) повіти. Середня густота населення по всій Холмський губернії становила 80,2 чол. на 1 кв. км . У повітових містах проживало 148 100 чоловік , або 16,5 % усього населення /32/6).
У 1897 р. Перший загальний перепис населення Російської імперії визначив кількість населення, що розмовляло українською (малоруською) мовою у Люблінській та Сідлецькій губерніях : відповідно - 196 476 та 107 785 чол. Ці числа включають і українське населення повітових міст, яке становило: у
Люблінській губернії - 1 086, Сідлецькій губернії - 2 681 чол. Таким чином, у 1897 р. в обох губерніях налічувалося українців за мовною ознакою 304. 261 чол. /26/ 7). Такими даними оперував зокрема згаданий вже професор В.Францев. Професор Київського і Петербурзького університетів О.Соболевський, однак, відносив до "малорусского" населення Холмщини і Підляшшя 450 000 чол. (близько 300 000 православних і майже 150 000 католиків) /335/ 8).
У державному ж переписі населення Холмщини 1909 р. окремо українців і росіян не виділяли, а відносили обидві "народності" у спільну рубрику "русских" (так в тексті - Н.З.). Але, як вважали Мирон Кордуба /284/9) та Іван Крип'якевич /292/ 10), кількість росіян на цій території була незначною. За результатами перепису населення Холмщини і Підляшшя, опублікованими у 1912 р. тут проживало 463 901 чол., які назвали своєю розмовною мовою "русскую" ( так в тексті - Н.З.) мову, і 268 053 - польську. Незважаючи на таку назву корінного населення Холмщини і Підляшшя, один з місцевих діячів Василь Ткач (Василь Остапчук) наголошував, що тут розмовляють лише українською мовою. Населення Холмщини і Підляшшя "говорить цілковито так, як говорять його сородичі у сусідніх з Холмщиною і Підляшшям Гродненській і Волинській губерніях" //215/11). Згідно з результатами перепису, в чотирьох повітах Холмської губернії з восьми українці і росіяни становили абсолютну більшість: у Константинівському повіті 43 139 чол. ( 70,82 % ), Володавському - 64 987 ( 64,97 %), Більському - 54 517 (60,48 %), Грубешівському - 79 404 чол. ( 57,31 % ). Польське населення мало абсолютну більшість лише в Замостському повіті - 47 910 чол.( 52,36 %) (табл.1.).
ТАБЛИЦЯ 1
Склад населення східних частин Сідлецької та Люблінської губерній за мовними групами та віросповіданням (за матеріалами урядового перепису 1909-1912 рр.) ПовітиУкраїнців та росіянПоляківПравослав- нихРимо-католиківЄвреївІншихБільський5451712713294693775924919520Володавський64987166235081830792178395446Константинівський431397943949441591973834Радинський2437261035024254514653Всього в повітах
Сідлецької губернії
187015
43382
94805
135593
52961
6003Білгорайський364244719032712509021079347Грубешівський794043590