Ви є тут

Розробка технології присипки з настойкою прополісу та її дослідження

Автор: 
Макарова Ольга Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U001588
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

У даному розділі наведені об'єкти та методи досліджень, які найсуттєвіше відтворюють характер виконаної роботи для вирішення поставленої проблеми.
У процесі отримання присипки, нами використані настойка прополісу, стрептоцид та цинку оксид, а також допоміжні речовини, що широко використовуються у фармацевтичній практиці.
При вивченні властивостей препарату нами використані загальноприйняті методи органолептичних, технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та фармакологічних досліджень, що дозволяють об'єктивно оцінити його якість, базуючись на отриманих, статистично оброблених результатах.
Дослідження проводилися відповідно до розробленого нами алгоритму створення присипки (рис.2.1.).

2.1. Об'єкти досліджень
Настойка прополісу (ФС 42У-34-19-95) - прозора рідина червоно-коричневого кольору зі специфічним бальзамічним запахом прополісу. Вміст суми фенольних сполук прополісу в препараті повинен складати не менше, ніж 2,0%. Вміст спирту - не менше, ніж 70%. Сухий залишок - 4,0%. Вміст важких металів - не більше, ніж 0,001%.
Якісний склад діючих речовин настойки прополісу представлений сполуками фенольної природи: флавонами, флавонолами, фенолкарбоновими кислотами, оксикумаринами. Застосовується як протизапальний, протимікробний, регенеруючий та капіляроукріплюючий засіб.

Рис. 2.1 Алгоритм створення присипки з настойкою прополісу та стрептоцидом.

Стрептоцид (ФС 632, ДФ-Х, стор.646) - білий кристалічний порошок без запаху, мало розчиняється у воді, легко - в киплячій воді, розведеній кислоті сірчаній, розчинах їдких лугів та ацетоні, мало розчиняється в спирті, практично нерозчинний в ефірі та хлороформі. Сильнодіюча речовина. Застосовується як антибактерійний засіб.
Тальк медичний (ТУ 5227-003-21250238-95) - білий або з сіруватим відтінком м'який порошок без запаху та смаку, "масний" при розтиранні пальцями, ковзкий та шовковистий на дотик. Нерозчинний у воді, майже нерозчинний в кислотах та інших розчинниках.
Аеросил (ГОСТ 14922-77) - колоїдний кремнію двоокис, легкий, білий з блакитним відтінком, високодисперсний, мікроіонізований порошок (розмір часток 4-40 мкм, сферичної або майже сферичної форми, з великою питомою поверхнею 50-400 м2/г та низькою насипною густиною (близько 0,05 г/см3). Не розчиняється в воді, кислотах, розведених лугах, але може зв'язувати воду в кількості до 40% відносно своєї маси без втрати сипкості.
Крохмаль (ГОСТ 7699-78) - білий порошок без запаху і смаку, скрипить при стисканні пальцями, шовковистий на дотик. Нерозчинний в холодній воді, спирті, ефірі. З гарячою водою утворює колоїдний розчин.
Магнію карбонат основний (ГОСТ 6419-78) - білий легкий порошок без запаху та смаку. Практично нерозчинний у воді, вільній від вуглекислоти, розчинний в розведених мінеральних кислотах, важко розчиняється в розведеній кислоті оцтовій, легко - в кип'ячій кислоті оцтовій.
Магнію оксид легкий (ДФУ, стор. 410) - білий аморфний легкий порошок білого кольору, без запаху. Практично нерозчинний у воді, вільній від вуглекислоти. Розчинний в розведених кислотах хлористоводневій, сірчаній, оцтовій, у більшості випадків зі слабким виділенням бульбашок газу.
Цинку оксид (ФС 736, ДФ-Х, стор.738) - білий аморфний порошок без запаху. Поглинає вуглекислоту з повітря. Практично нерозчинний у воді та спирті, розчинний у розведених мінеральних кислотах та розчинах лугів, а також в кислоті оцтовій.
Використані в роботі допоміжні речовини, реактиви та розчини відповідають вимогам ДФУ та ДФ-Х.

2.2. Методи досліджень
При проведенні досліджень нами були використані загальноприйняті, стандартні, описані в літературі методи та прилади, і нові методики дослідження, модифіковані нами для вивчення даного препарату.
Проведення реакцій ідентифікації на фенольну гідроксильну групу та поліфеноли настойки прополісу.
Для ідентифікації діючих сполук в субстанції та розробленій лікарській формі у процесі виготовлення та зберігання використовували метод висхідної хроматографії на папері хроматографічному марки "А" фабрики ім. Володарського (м. Київ), "Filtrak" виробництва Німеччини, та тонкошарової хроматографії (ТШХ) на пластинках "Sorbfil", "Armsorb", "Silufol UV-245", "Silufol UV-366", розмірами 10?10 см, 5?15 см та 10?15 см, з використанням нижчезазначених систем розчинників:
* - н-бутанол - кислота оцтова - вода (4:1:2);
* - хлороформ - етилацетат - кислота оцтова (45:15:15);
* - етилацетат - кислота мурашина - вода (10:2:3);
* - бензол - гексан - кислота оцтова (70:30:1);
* - 15% кислота оцтова;
* - 60% кислота оцтова.
Співвідношення розчинників у системах для хроматографування, вказані цифрами, взяті в об'ємних частинах.
Використовували розчинники для приготування хроматографічних систем марки "х.ч." та "ч.д.а.". Довжина пробігу речовин складала 8 та 12,5 см при ТШХ, та 25 см при висхідній паперовій хроматографії. Всі значення Rf є середніми величинами 5 визначень.
Для проявлення речовин фенольної природи використовували:
- 10% розчин натру їдкого;
- 3% розчин заліза хлориду окисного (ІІІ);
- 1% розчин алюмінію хлориду спиртовий;
- розчин кислоти сульфанілової діазотованої.
Проби досліджуваних розчинів на хроматографічний папір та пластинки "Silufol UV-366", "Silufol UV-254" наносили за допомогою мікропіпетки на лінію старту на відстані 2 см від краю аркуша хроматографічного паперу чи пластинки.
Для проведення якісних реакцій готували наступний розчин: 5,0 г препарату вміщували у колбу ємністю 20 мл, додавали 15 мл 96% спирту Р, збовтували та залишали для осадження. Надосадову рідину обережно зливали, фільтрували крізь паперовий складча