РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
Для виконання поставлених задач нами були обстежені жінки з СПКЯ, та жінки, що увійшли в контрольну групу (n = 109) в період з січня 2001 по грудень 2003 року, що звертались з приводу безпліддя в шлюбі. Для вирішення сформульованих задач застосовувались такі методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення наукової літератури по сучасним поглядам на етіологію, патогенез, діагностику та лікування СПКЯ; емпіричні - збір анамнезу, ретроспективний та проспективний аналіз даних історій хвороби; клінічні - загальний клінічний та гінекологічний огляд, бактеріологічні, біохімічні, цитологічні, цитогенетичні, імунологічні, ультрасонографічні, фармакотерапевтичні; математичні - варіаційна медична статистика.
В анамнезі звертали особливу увагу на тривалість безпліддя, на перенесені оперативні втручання, на супутні соматичні та венеричні захворювання, на психологічні фактори. В разі вторинного безпліддя, уточнювали як протікала вагітність та пологи; в разі самовільного або штучного аборту, як протікав реабілітаційний період, чи були ускладнення.
Нами детально вивчались особливості становлення менструальної функції, на характер менструації, її тривалість, регулярність. Зверталась увага на наявність клінічних ознак гірсутизму. Об?єм та методи дослідження представлено в таблиці 3.
Таблиця 3
Об?єм та методи дослідження пацієнток
МетодиОб?єм1.Загально клінічне та гінекологічне обстеження1092.Гормональне обстеження8253.Бактеріологічне обстеження10974.Ультрасонографічне обстеження9855.Генетичне обстеження534 каріотипування з диференційованим фарбуванням6.Лікування за методикоюзапліднення in vitro1097.Математична обробка отриманих даних за допомогою статистичних програм комп?ютера Samsung8.Теоретичний аналіз та узагальнення літературних даних169
Показанням до призначення лікувальної програми запліднення in vitro у жінок з СПКЯ, була відсутність вагітності після багатьох спроб (>6) стимуляції овуляції або при сполученні полікістозу з трубно-перитонеальним фактором безпліддя (непрохідність маткових труб, виражений злуковий процес черевної порожнини, білатеральна тубектомія), або при наявності чоловічого фактора безпліддя. В контрольній групі показанням до застосування запліднення in vitro було трубно-перитонеальне безпліддя. Прохідність маткових труб встановлювалась на основі метросальпінгографії з водорозчинним контрастом (триомбраст, Україна), або під час лапароскопії.
В нашому дослідженні пацієнтки були розділені на три клінічні групи, в яких нами було проведено клініко-статистичний аналіз. Пацієнтки з УЗД ознаками полікістозу яєчників, та з клінічними проявами захворювання (олігоменорея або опсоменорея, ановуляція, ознаки гіперандрогенії: гірсутизм, акне, алопеція та ожиріння, інсулінорезистентність), що проходили лікування за програмою запліднення in vitro та яким перед початком лікувальної програми запліднення in vitro було призначено препарати, що збільшують чутливість до інсуліну (метформін у дозі 500 мг тричі на день на протязі 2.5-3 місяців; прийом препарату продовжували весь час стимуляції і далі до закінчення програми тобто до тесту на вагітність), склали групу 1 (n=31); пацієнтки з УЗД ознаками полікістозу яєчників та з клінічними проявами захворювання (олігоменорея або опсоменорея, ановуляція, ознаки гіперандрогенії: гірсутизм, акне, алопеція та ожиріння, інсулінорезистентність), яким було проведено програму запліднення in vitro без застосування метформіну, склали групу 2 (n=41); Контрольну групу (n=37) склали пацієнтки з трубно-перитонеальним безпліддям.
У пацієнток трьох клінічних груп вивчався характер менструальної функції, оцінювалась тривалість та регулярність менструального циклу. Наявність овуляції оцінювалась за допомогою графіків базальної температури та дінамічної фоллікулометрії.
Для виключення запальних процесів сечо-статевого тракту, проводилось бактеріальне дослідження виділень з диференційним фарбуванням. Патологічні процеси шийки матки вивчались за допомогою цитологічного дослідження.
Для ультразвукової оцінки органів малого тазу використовувався ультразвуковий апарат, що працює в реальному масштабі часу фірми Toshiba Nemio 20, з трансвагінальним датчиком в 5-7,5 MГц, та з можливістю кольорового допплерометричного дослідження.
УЗД-критерії СПКЯ визначались згідно даних Сімрок В.В. та ін.[103,104,152]: збільшення розмірів яєчниківв 2-3 рази, потовщення капсули яєчника, присутність 10 або більше фолікулів 8-10 мм в діаметрі з підкапсульним розташуванням, підвищення ехогенності строми яєчника. Дослідження проводили на 7-9 день спонтанного або індукованого циклу для виключення патологічних змін ендометрія (поліпи, гіперплазії, підслизові вузли тощо) [152]. Вивчали такі параметри, як довжина, товщина, ширина та об'єм яєчників; дожина та товщина тіла матки, довжина шийки матки; товщина та структура ендометрія. Об'єм яєчників вираховувався за формулою: ДхТхШх0,5; де Д - довжина яєчника, Т - товщина яєчника, Ш - ширина яєчника [2]. Структура ендометрія оцінювалась на основі класифікації, запропонованої Deichert U., Michaels W. в 1993 році [152].
Пацієнткам було проведено кольорове доплерографічне картування та доплерометрію яєчникових та маткових судин. Вивчався характер кровотоку (атреріальний або венозний), локалізація яєчникового кровотоку (центральна або периферична), кількість внутрішньояєчникових кольорових сигналів. Дослідження проводили на 7-9 день спонтанного або індукованого циклу. Досліджувались також такі параметри, як максимальна та мінімальна швидкість кровотоку, вираховувались пульсовий індекс (ІП) та індекс резистентності (ІР). Зважаючи на те, що кут між променем та досліджуваною судиною не завжди відомий, доплерівські криві або спектри не можуть бути скориговані за ним. Визначення індексів, користуючись співвідношенням швидкостей, нівелює фактор кута допплерівського сигналу. Індекси вираховувались за формулою: ІР = (С-Д)/C, С -
- Київ+380960830922