Ви є тут

Ендометрит і піометра сук (клініко-експериментальні дані).

Автор: 
Омеляненко Микола Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001942
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали і методи виконання роботи
Дослідження проведені протягом 1999 – 2003 рр. на 105 собаках 9 порід віком від
9 до 10 років, які були на амбулаторному і стаціонарному лікуванні у різних
установах державної ветеринарної медицини і приватних клініках міст Києва і
Житомира. Морфологію матки і яєчників вивчали у 18 статевозрілих сук, яких
жодного разу не осіменяли.
Переважна більшість досліджень виконана на клінічно хворих тваринах, які
надходили до лікувальних установ з явними симптомами захворювання. З
накопиченням матеріалу вдалось виділити групу тварин з прихованими симптомами
ендометриту чи піометри, у яких діагноз підтверджувався в процесі спостереження
і лікування. У деяких тварин діагноз на ендометрит ставили за результатами
лабораторного дослідження крові (див.табл. 3.7; 3.8). У всіх хворих
досліджували виділення із статевої щілини.
Динаміку захворювання собак на ендометрит і піометру визначали за результатами
власних досліджень і аналізу “записів у журналі реєстрації амбулаторного
прийому хворих тварин”.
Кров для морфологічного і біохімічного досліджень брали із підшкірних вен
передпліччя, гомілки і лап.
Для визначення цитологічного складу ексудату, що виділявся із статевої щілини,
за загальноприйнятою методикою, виготовляли мазки-відбитки. При мікроскопії
мазків, забарвлених за Романовським-Гімзою, визначали наявність епітеліальних
клітин, лейкоцитів, еритроцитів, кристалів, мікроорганізмів.
При біохімічному дослідженні у виділеннях із матки визначали наявність
глікозамінгліканів (ГАГ).
У 25 випадках оперативного лікування тварин з 10 екстерпованих матки і яєчників
відбирали шматочки тканин для гістологічного і гістохімічного досліджень.
Видалені матку і яєчники піддавали патолого-анатомічному дослідженню з
визначенням їх параметрів: маси, довжини, товщини стінок, об’єму ексудату, його
консистенції, кольору і запаху. Із вмісту матки виготовляли мазки для
визначення цитологічного складу, відбирали проби для проведення біохімічного
аналізу.
Загальна схема досліджень наведена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Загальна схема досліджень.
2.1.1. Методики досліджень. Клінічне дослідження. Після реєстрації тварин, які
надходили у клініку, проводили загальне дослідження, відповідно до породних і
вікових особливостей, що включали огляд, перкусію і пальпацію, визначення
габітусу і конституції, постановки кінцівок, стану всіх систем організму,
вимірювання температури, кількості і характеру пульсових ударів і дихальних
рухів.
У всіх тварин досліджували зовнішні і внутрішні статеві органи, характер
виділень із статевої щілини.
Виявлення муцинів [94]. У пробірку до 4 мл 1%-го розчину оцтової кислоти
додавали 1 мл ексудату, що виділявся із статевої щілини. Утворення після
збовтування вмістимого пробірки компактного згустка свідчило про наявність у
виділеннях муцину і відсутність запального процесу у матці. Відсутність згустка
муцинів з утворенням каламутної рідини або рідини, у якій плавали домішки
муцину у вигляді пластівців, свідчило про перебіг запального процесу в матці.
Експрес-метод діагностики прихованого хронічного ендометриту [63]. У пробірку
до 1 мл 0,5%-го розчину свинцю оцтовокислого краплями додавали 20%-го розчин
натрію їдкого до розчинення свинцю гідрату окису, що при цьому утворюється.
Потім у пробірку додавали 0,5 – 1 мл ексудату, що виділявся із статевої щілини
хворої тварини. При поступовому нагріванні пробірки в результаті відщеплення
від сірковмісних амінокислот (цистину, цистеїну, метіоніну), що містяться в
ексудаті, і виділення сірководню настає поступове потемніння реакційної суміші:
воно набуває забарвлення від слабо-коричневого до чорного, що нагадує водяний
розчин іхтіолу.
Якщо в ексудаті сірковмісні амінокислоти відсутні, то реакційна суміш безбарвна
– тварина здорова. Потемніння вмістимого пробірки свідчить про те, що у тварини
є хронічне запалення слизової оболонки матки.
Гістологічне і гістохімічне дослідження тканин матки і яєчника. Шматочки
тканин, що відібрані одразу після екстирпації матки і яєчників, розміром 1,0 х
1,0 х 0,4 см, фіксували в 10%-му нейтральному розчині формаліну і заливали у
парафін за загальноприйнятою методикою [71]. Парафінові блоки наклеювали на
дерев’яні колодочки. Виготовлені на санному мікротомі зрізи, завтовшки 7–10
мкм, фарбували різними барвниками і заключали у бальзам.
Препарати фарбували гематоксилін-еозином, за ван Гізон. Ретикулярні волокна
виявляли азотнокислим сріблом за Келеменом, нейтральні жири – за Дадді,
загальні ліпіди – суданом чорним [71]. Величину тканинних мікроструктур матки
яєчників визначали за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15х.
Виявлення загальних ліпідів за Лізоном [71]. Для фарбування зрізів
використовували судан чорний В. Принцип виявлення базується на властивості
судану розчинятися у загальних ліпідах (фосфатидах, цереброзидах).
Ліпіди фарбуються у чорний колір. За інтенсивністю визначали кількість ліпідів
позначаючи у хрестах: + – сліди ліпідів (ніжне забарвлення); ++ – мало ліпідів
(слабке забарвлення); +++ – середня кількість ліпідів (добре забарвлення); ++++
– велика кількість речовини (інтенсивне забарвлення).
Виявлення нейтральних жирів суданом В за Дадді. Принцип оснований на
властивості нейтральних жирів екстрагувати розчинений в етанолі барвник.
Локалізацію нейтральних жирів визначали за оранжево-жовтим забарвленням,
вираженим у хрестах (аналогічно як і загальних ліпідів).
Визначення вмісту гемоглобіну в крові за Салі. В градуйовану пробірку гемометра
Салі до позначки «2» набирали 0,1н розчину соляної кислоти. В капіляр набирали
0,02 мл крові (до