Ви є тут

Аніліз властивостей дендритних клітин кістково-мозкового походження при розвитку експериментальної лімфоми

Автор: 
Сєвко Олександра Леонідівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002073
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВЗАЄМОДІЯ ДЕНДРИТНИХ ТА ПУХЛИННИХ КЛІТИН
2.1. Роль ДК в злоякісному процесі.
На теперішній час велику цікавість дослідників викликає біологія ДК при злоякісних захворюваннях.
Є дані про кореляцію кількості клітин Лангерганса із стадією ураження при меланомі у людини. На стадії in situ і ранній інвазийній стадії навколо вогнища кількость клітин Лангерганса може збільшитись, але навколо інвазивної меланоми спостерігають прогресуюче зниження кількості клітин Лангерганса [80]. При інших пухлинах шкіри зростання інфільтрації клітинами Лангерганса пов'язане із стадією диференціації пухлини. На поверхні ДК, асоційованих з базальноклітинною карциномою, не виявляють зростання CD80/86 експресії і вони можуть бути більш слабкими АПК в порівнянні з ДК крові. Збільшену кількість ДК при Т-клітинній лімфомі шкіри вважають за сприятливу діагностичну ознаку. Є повідомлення про зменшення кількості клітин Лангерганса в шкірі над раком молочної залози [80].
Існують відомості про зв'язок кількості мієлоїдних ДК та клітин Лангерганса в пухлинах або в суміжних з пухлинами тканинах з їх прогнозом. Збільшена кількість асоціюється з більш сприятливим перебігом цервікальної карциноми, колоректальної аденокарциноми, карциноми шлунка, назофарінгеальної карциноми, аденокарциноми легенів, щитоподібної залози, раком простати і хворобою Ходжкіна [25, 26, 33, 41, 80, 90].
Відомо, що ДК, які інфільтрують пухлини, трансдуковані генами ГМ-КСФ та ліганда CD40 захоплюють і презентують ендогенні пухлиноасоційовані антигени і індукують у неімунізованих мишей цитотоксичну Т-лімфоцитарну відповідь [49].
Виявили, що АПК селезінки миші отримують ПАА із фібросаркоми і здатні імунізувати мишей проти цього захворювання. In vivo вони захоплюють достатню кількість антигену (Аг) або набувають достатньої костимуляторної активності лише на останній стадії пухлинного процесу. Також показано, що у мишей із злоякісними захворюваннями функція ДК селезінки редукована. Зниження здатності ДК стимулювати специфічні цитотоксичні лімфоцити до протипухлинної відповіді пов'язують із редукцією експресії Аг ГКГ на ДК. Виявлено, що супернатанти пухлинних клітин пригнічують здатність до генерування функціональних ДК з кісткового мозку, хоча і не впливають на функції уже зрілих ДК в контролі. Ендотеліальний фактор росту судин, продукований лініями карциноми людини, може блокувати диференціація ДК in vitro [53, 65, 70, 72, 80].
Насьогодні показано, що CD34+ бластні клітини при гострій мієлоїдній та лімфоїдній лейкемії можуть диференціюватись in vitro в зрілі, функціонально активні ДК під впливом ГМ-КСФ, ФНП?????ІЛ-4 та CD40 ліганду. Отже, можливо, клітини-попередники ДК є субстратом для розвитку лейкозів. Це питання сьогодні інтенсивно досліджується [35, 51, 79, 95, 96, 116, 143].
Дендритні клітини самі можуть бути субстратом злоякісних захворювань. Існує декілька класифікацій, які включають злоякісні захворювання з гістіоцитів та ДК. За класіфікацією, розробленою експертами Міжнародної гістіоцитарної спілки (ГС) гістіоцитоз з клітин Лангерганса (еозинофільна гранульома, хвороба Хенда-Шюллера-Крисчена, хвороба Леттер-Сиве, синдром Хашимото-Притцкера, гістіоцитоз шкіри, гранульоматоз з клітин Лангерганса, гістіоцитоз ІІ типу та інш.) включено до захворювань І класу, а гістіоцитарну саркому - до захворювань ІІІ класу [84]. Характерною рисою всіх цих захворювань є наявність клітин Лангерганса у вогнищі ураження. Діагноз "гістіоцитоз з клітин Лангерганса" або "саркома з клітин Лангерганса" можна вважати веріфікованим, якщо справжня природа клітин підтверджена результатами електронномікроскопічного (виявлення гранул Бірбека) або імуноцитохімічного дослідження. В класифікаціі ГС відсутні такі нозологічні форми, як пухлина/саркома з інтердигітуючих ДК та пухлина/саркома з ФДК, для яких чітко встановлені цитоморфологічні, ультраструктурні та імуноцитохімічні ознаки [4, 6]. Пухлини з гістіоцитів та ДК увійшли до розділу "Злоякісні новоутворення лімфоїдної та кровотворної тканин" (С96) нової Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов'язаних із здоров'ям (МКБ-Х) [10] та Міжнародну класифікацію онкологічних захворювань (МКБ-0) [9].
За рядом цитохімічних ті імуноцитохімічних ознак показано, що клітини Ходжкіна та Ріда-Штернберга мають ознаки, дуже подібні до ДК. Отже, можливо, вони походять з клітин-попередниць ДК [56, 57, 80, 91, 101, 125].
Відомо, що існують пухлини, які походять з ФДК [12, 15, 60]. Обов'язковим для підтвердження діагнозу "саркома з фолікулярних дендритних клітин" є електронномікроскопічне дослідження, при якому добре помітні десмосоми між відростками пухлинних клітин, хоча і не всі пухлинні клітини їх зберігають [15].
Незважаючи на накопичені матеріали щодо ролі ДК в пухлинному процесі, залишається багато невирішених питань. З них можна виділити наступні: за допомогою яких механізмів пухлинні клітини пригнічують генерацію, дозрівання ДК та презентацію ними антигенів Т-клітинам, які можливі способи уникнення таких ефектів; офіційно невирішене питанння щодо належності ДК до клітин крові, а звідси питання щодо класифікації пухлин, які походять з ДК; перегляд питань можливого клітинного походження ряду злоякісних захворювань системи крові з точки зору накопичених нових даних з імунофенотипового та цитохімічного досліджень бластних клітин.
2.2. Вплив пухлин на імунокомпетентні клітини.
Взаємодія між пухлинними та імунокомпетентними клітинами визначається не лише функціональною активністю останніх, але й біологічними особливостями пухлини. Клітини різних пухлин в залежності від їхніх біологічних властивостей, по-різному впливають на імунну систему і мають різні можливості уникнення імунологічного нагляду.
Пухлини порушують нормальну фізіологію ДК, так само як і інші механизми профілактичного імунного нагляду. Так, є дослідження, які показують, що декілька типів ДК складають інфільтрат нирковоклітинної карциноми і лише невелика їх частина має фенот