розділ 2.
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ДЕКОРАТИВНИХ ДЖЕСПІЛІТІВ Горишньоплавнинського РОДОВИЩА
ЗАЛІЗНИХ РУД
2.1 Методи дослідження каменесамоцвітної сировини
Донедавна гемологія розумілась як вчення про дорогоцінні камені у
фундаментальній мінералогії. На сьогоднішній день в області дорогоцінних
каменів констатуються радикальні зміни. Так, число каменів, використовуваних у
каменерізній і ювелірній справі, значно зросло як за рахунок відкриття нових
різновидів, так і за рахунок появи штучних матеріалів. Нині обсяг річного
видобутку каменів незрівнянно більший, ніж у минулі роки. Індустрія
дорогоцінних каменів сьогодні – найбільший світовий комплекс, що охоплює багато
країн і галузей. Сформувалася нова область знань – наука про дорогоцінні
камені, методи його дослідження і культуру використання – гемологія.
Гемологія – це також постійно мінливе за змістом і предметно розгалужене вчення
про сучасні способи експертного визначення коштовностей і засоби побудови
інтегрованих висновків про їх цінність на основі аналізу речовинного складу,
історико-культурних традицій використання, приналежності до історичних подій і
видатних особистостей.
Головні задачі і проблеми гемології, що виявилися в період її становлення,
утворюють ядро, що поєднує знання про дорогоцінні камені, добуті всілякими
засобами і методами. Поняття про той рівень розвитку суспільства, який обумовив
виникнення гемології як самостійної науки, продовжують відігравати головну роль
у синтезі знань про дорогоцінні камені, що добуваються різними науками, у тому
числі експериментальною і прикладною мінералогією.
На відміну від геології, для якої досить характерним підходом виступає
геологічна зйомка, розвідка і пошуки родовищ корисних копалин, гемологія
характеризується оцінкою (економічною, художньою) особливого виду сировини –
каменесамоцвітної. Гемологічна оцінка самоцвітів, значення якої зростає з
процесом визначення художніх вартостей самоцвітів, дає гарні результати і
широко застосовується в ювелірній справі, архітектурі і декоративно-прикладному
мистецтві. Визначення діагностичних характеристик гемологічних об'єктів не може
бути проведене без залучення кількісної оцінки.
Великий внесок у розуміння закономірностей процесу оцінки самоцвітів належить
вітчизняним фахівцям [45-53]. Відповідно до результатів досліджень Є.Я
Києвленка (1974), оцінка якості каменесамоцвітної сировини вимагає спеціальних
мінералого-петрографічних і технологічних досліджень, що проводяться у
визначеній послідовності (рис. 2.1):
- вивчення „сирого” каменю, що включає точну діагностику, виділення
декоративних різновидів за кольором та інтенсивністю забарвлення, ступенем
прозорості, текстурним малюнком, визначення специфічних ефектів (іризація,
астеризм і т.п.), а також характеристику дефектів;
- технологічні іспити: огранювання (ювелірні камені); виготовлення кабошонів і
плоских ставок (ювелірні і ювелірно-виробні); виготовлення полірованих зрізів
(ювелірно-виробні і виробні);
- оцінка – остаточна оцінка кольорового каменю в обробленому вигляді і його
зіставлення з мінеральною сировиною відомих родовищ, що дозволяє прогнозувати
можливий попит;
- стандартизація – сортування проби за вимогами галузевих стандартів або
технічних умов. Для каменів, не охоплених стандартами, підбирається аналог,
наприклад, декоративні роговики уподібнюються яшмам і т.д. Одночасно
визначається придатність некондицій в якості колекційного матеріалу [48-49].
Ця схема лежить сьогодні в основі вивчення будь-якого різновиду
каменесамоцвітної сировини, причому вибір і роботу з кожного пункту діючі
підприємства здійснюють самостійно.
Сучасні економічні умови визначають кардинальні зміни в гемології, тому що
ринкові, насамперед, потрібний товар не тільки у вигляді каменесамоцвітної
сировини, але й огранованих дорогоцінних каменів, ювелірних і
декоративно-художніх виробів.
Автор роботи [4] сформулював нові підходи до оцінки каменесамоцвітної сировини
з урахуванням сучасних ринкових вимог. Відповідно до уявлень автора,
дорогоцінний камінь – це предмет, у якому закладено велику вартість. І перш ніж
стати дорогоцінним каменем або, іншими словами, стати товаром у вигляді
коштовності, камінь проходить певні етапи:
- визначення властивостей каменю (геометрія, технологічні, декоративні);
- пошук дизайнерського рішення, при якому самоцвіт розкриває художні переваги;
- розробка технологічного процесу виготовлення виробів відповідно до знайдених
дизайнерських рішень;
- визначення вартості виробів і вартості сировини.
Слід зазначити, що через цей шлях пройшли всі камені, що вже стали
дорогоцінними. Так, для алмаза був установлений закономірний взаємозв'язок між
оптичними властивостями і формою огранювання. Після того, як з'явилося
брильянтове огранювання алмаза (по суті справи було знайдене єдине правильне
дизайнерське рішення), ринок визначив йому місце серед інших каменів
(коштовностей) з чіткими прейскурантами цін, звичайно ж, не без допомоги
спеціальних маркетингових інструментів (реклами й ін.).
Таким чином, авторові вдалося сформулювати так званий принцип послідовності
оцінки самоцвітів, відповідно до якого кожен самоцвіт проходить визначений шлях
від сировини до виробу. Підсумковою оцінкою всього цього шляху служить ринок.
Цей висновок не суперечить законові: вартість коштовностей пропорційна
кількості позитивної інформації про них [9]. Виконані дослідження, результати
яких приведені в даній роботі, спиралися на сформульований принцип оцінки.
2.2 Методика дослідження джеспілітів Горишньоплавнинського родовища залізних
руд
Основн
- Київ+380960830922