Ви є тут

Садово-паркові насадження старовинної частини міста Львова і шляхи підвищення їх фітомеліоративної ефективності

Автор: 
Каспрук Олеся Ігорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002156
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Відповідно до поставленої мети, програмою досліджень передбачалося вивчення
історичного процесу створення та розвитку деревно-чагарникових насаджень
міської агломерації, особливостей формування та динаміки їх просторової та
екологічної структури, візуально-естетичних, декоративних,
санітарно-гігієнічних та фітомеліоративних якостей. Особливу увагу було надано
поглибленим дослідженням едафічних умов, зокрема метаболічних властивостей
ґрунтів, як головного показника їх функціонального стану. Важливе значення для
практичної фітомеліорації міського довкілля має біологічна стійкість і
довговічність садово-паркових насаджень. Ці питання досліджували з позицій
диференціювання міських територій за ступенем урбогенного впливу. На підставі
проведених досліджень було заплановано розробити наукові підходи та
запропонувати конкретні шляхи підвищення фітомеліоративної ефективності міських
деревно-чагарникових насаджень.
Модельним об'єктом для проведення досліджень було вибрано старовинне місто
Львів, яке, протягом щонайменше восьми століть, пройшло складну історію
розвитку. Його структурні особливості та стан є типовим для більшості міст
центральної частини Європи.
Методика і матеріали досліджень. Історичні аспекти формування садово-паркових
насаджень досліджували на основі архівних матеріалів Центрального історичного
архіву у м. Львові. Зокрема аналізувалися текстові та картографічні матеріали,
а також пейзажні зображення ХІХ?ХХ століть.
Дослідження проводилися у насадженнях, розташованих в історичній частині
Львова, занесеної ЮНЕСКО в Список всесвітньої культурної спадщини, – в межах
старовинного центру і колишніх Галицького та Краківського передмість, схилах
Львівської котловини та Високого Замку. Це, зокрема, колишні Губернаторські
(сквер "На Валах", вул. Підвальна) та Гетьманські (проспект Свободи) вали,
парки ім. Ів. Франка, "Високий Замок", "Цитадель".
Рис. 2.1. Схема мережі точок моніторингу історичної частини м. Львова: 1 – парк
ім. І. Франка; 2 – Брюховицький лісопарк; 3 – парк "Високий Замок"; 4 – парк
"Шевченківський гай"; 5 – парк Знесіння; 6 – лісопарк Погулянка; 7 –
Личаківський парк; 8 – Винниківський лісопарк; 9 – Снопківський парк; 10 – парк
"Залізна вода"; 11 – Стрийський парк; 12 – Цитадель
Використовуючи метод порівняльної екології в якості екоклинів урбанізованого
середовища прийняті від І-го до ІV-го еколого-фітоценотичні пояси (ЕФП) [135,
139, 142]. Наші дослідження були зосереджені у ІІ-му поясі – помірного
антропогенного впливу, – а саме у парках, умови місцезростання яких, в цілому,
відповідають біологічним і екологічним вимогам рослин, а також у ІІІ-му поясі –
сильного впливу – у міських скверах і бульварах. В окремих випадках
досліджувалися насадження ІV-го поясу – надмірного антропогенного впливу –
насадження вулиць і площ щільної житлової забудови історичного ядра (міста "За
мурами").
Оскільки озеленення міста проводилося в міру його розбудови, підібрати на
стаціонарних пунктах дослідження одинакові за складом, віком та структурою
угруповання виявилось неможливим. Тому головна увага була зосереджена на
підборі найбільш типових для умов міста угруповань. У процесі маршрутних
обстежень і шляхом закладення постійних і тимчасових пробних площ здійснювалося
вивчення фітоценозів таких територій (Винниківський і Брюховицький лісопарки,
лісопарк Погулянка (контроль), парки ім. Ів. Франка, "Високий Замок",
"Цитадель", скверів "На Валах", ім. Б. Хмельницького, бульвар на проспекті
Свободи). Опис деревно-чагарникових фітоценозів проводився згідно з
апробованими методиками [110, 137, 164, 46]. Геоботанічні описи включали в себе
визначення видового складу рослин в угрупованнях, ступінь проективного вкриття
у %. Виконано 106 описів із них 23 на постійних пробних площах.
Просторову структуру фітоценозів досліджували шляхом крупномасштабного
картування з нанесенням на плани розташування дерев, чагарникового підліску і
підросту в межах намічених квадратів або трансект [96]. Діаметри у дерев
замірювали у двох взаємоперпендикулярних напрямках. За допомогою висотоміра
визначали показники висоти початку прикріплення крони, довжини, висоти і
найбільшої ширини крони і загальну висоту дерева. За допомогою крономіра
визначали проекції крон дерев. При картуванні особливу увагу приділяли
горизонтальній і вертикальній зімкнутості біогруп дерев і їх об'ємній структурі
[82].
Залежно від ступеня антропогенного впливу особливості просторової структури
насаджень комплексної зеленої зони м. Львова, встановлювали методами
статистичного аналізу. Еколого-біологічні особливості садово-паркових насаджень
визначали за результатами спостережень, а їх стан оцінювали за методикою ІUFRO
[169]. Збереження та обробку результатів здійснювали у спеціально створеній
базі даних у середовищі Acces 2000 з використанням інформаційно-пошукової
системи "Ботанік" [132].
Ландшафтно-таксаційні обстеження бульварів, скверів, парків і лісопарку
"Погулянка" проведені згідно з діючими лісовпорядкувальними інструкціями з
використанням розробок [50, 54, 97, 148] щодо рекреаційних насаджень.
Типологічний аналіз лісопаркових насаджень проведений за методикою
В.Ф. Остапенка, З.Ю. Герушинського.
Лісівничі, таксаційні та геоботанічні дослідження на пробних площах включали в
себе вивчення росту як окремих дерев, так і насаджень [199, 258, 275, 294,
297]. Стан насаджень оцінювали за методикою ІUFRO [169] екологічного
моніторингу за класами дефоліації, дехромації і комбінації цих класів.
Дефоліації оцінювали