Ви є тут

Регулювання експортно-імпортної діяльності з урахуванням порівняльних переваг сільського господарства України

Автор: 
Лука Оксана Федорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002177
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНА ДІЯЛЬНІСТЬ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ТА
МІСЦЕ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ

2.1 Структура зовнішньої торгівлі України сільськогосподарською продукцією та продовольством

За останні роки агропромисловий комплекс України пройшов важкий, але стратегічно важливий шлях свого розвитку, внаслідок якого створені реальні умови його переходу до ринкової економіки на засадах приватної власності і підприємництва.
Процес формування ефективного агропромислового виробництва безпосередньо пов'язаний із станом зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства та харчової промисловості. Зовнішньоекономічна діяльність здатна самостійно формувати економічну ефективність аграрного виробництва, доповнювати та підтримувати стабільне економічне середовище, а за певних умов - забезпечувати розширене відтворення в аграрному секторі економіки.
На сучасному етапі формування взаємовідносин із світовим співтовариством одним з найважливіших напрямів зовнішньоекономічної стратегії аграрного сектору України слід вважати збільшення його експортних можливостей, удосконалення структури експорту, а також вихід на світові ринки з конкурентоспроможною продукцією, яка б відповідала їх вимогам та стандартам.
Для України завдання життєвої ваги - знайти свою нішу у світовій економіці, світовому поділі праці. З часу проголошення державної незалежності саме продукція сільського господарства і харчової промисловості, а також чорна металургія стали галузями спеціалізації України на світовому ринку, оскільки тільки ця продукція змогла швидко знайти нішу на переповненому світовому ринку.
Агропродовольча продукція1 традиційно займає вагоме місце у формуванні експортного потенціалу України. За останні вісім років у товарній структурі експорту України частка сільськогосподарської продукції та продовольства в середньому становила 13,2%, займаючи друге місце серед усіх товарних груп - після металургійної продукції. При цьому найбільшою частка експорту агропродовольчої продукції у товарному експорті країни була у 1996 р., коли вона становила 21,2%, а найнижчою - у 2000 р. - 9,5% (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Динаміка агропродовольчого експорту та імпорту України, 1995-2002 рр.2
Варто відзначити, що, починаючи з 2001 р, в Україні намітилися позитивні тенденції до зростання як частки агропродовольчої продукції у товарному експорті країни, так і вартості експорту. Так, за 2001 р. експорт аграрної продукції збільшився порівняно з 2000 р. на 32%, а у 2002 р. відбулося його зростання ще на 31%, до 2388,3 млн. дол. США. Основними чинниками збільшення експорту сільськогосподарської продукції виявилися сприятлива світова цінова кон'юнктура на ці товари і досить висока внутрішня пропозиція основних видів сільськогосподарської продукції.
Частка імпорту продукції сільського господарства і харчової промисловості у загальних обсягах імпорту товарів в Україну за 1995-2002 рр. становила в середньому 6,5%, коливаючись від 4,2% у 1995 р. до 7,8% у 1996 р.
Обсяги експорту вітчизняної агропродовольчої продукції традиційно перевищують обсяги імпорту: позитивне сальдо коливалося від 328 млн. дол. США (1998 р.) до 1619 млн. дол. (1996 р.).
Найбільші обсяги експорту агропродовольчої продукції характерні для 1996 р., коли з України було експортовано сільськогосподарської продукції і продовольства на суму 3048,8 млн. дол. США. Падіння експорту, що спостерігалося у 1997-2000 рр., значною мірою викликане скороченням обсягів внутрішнього виробництва сільськогосподарської продукції (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Валове виробництво основних видів сільськогосподарської продукції
в Україні, 1990-2002 рр. (тис. тонн)
Роки 199019951996199719981999200020012002*Зернові культури510093393024571354722647124581244593970638800пшениця303741627313547184041493713585101972134820550жито1260120810941348114091996818221500ячмінь91699633572674075870642568721018610400кукурудза на зерно473733921837534023011737384836414200Зернобобові3266157011221077772628652827900Цукрові буряки (фабричні)442642965023009176631552314064131991557514400Соняшник на зерно257128602123230822662794345722513300М'ясо, всього43382294211318751706169516631517...яловичина198611861048930793791754646...свинина1576807789710668656676591...Молоко, млн. т24,517,315,813,813,813,412,713,414,1 * за даними Міністерства аграрної політики України ?120?
Джерело: Держкомстат України ?121, с.172, 195?
Як видно з наведених у табл. 2.1 даних, найбільше скорочення валового виробництва характерне для продукції тваринництва. Так, порівняно з рівнем 1990 р. виробництво м'яса скоротилося майже у три рази, а молока - у 1,8 разів, причому падіння виробництва цієї продукції до останнього часу продовжувалось. Значне падіння вітчизняного виробництва характерне також для зернобобових (за період 1990-2002 р. їх виробництво зменшилось у 3,6 рази) та цукрових буряків ( відповідно у три рази).
Водночас Україна, яка має найродючіші землі в світі, може виробляти набагато більше сільськогосподарської продукції. Як зазначає В.І. Власов ?122, с. 302?, якщо підвищити урожайність сільськогосподарських рослин і продуктивність тварин до середніх показників ЄС, то Україна зможе при тих же обсягах посівів і поголів'ї корів виробити близько 70 млн. т зерна, 3,8 млн. т соняшнику, 6,5 млн. т цукру, 40,0 млн. т молока і 4,6 млн. т м'яса.
Варто зауважити, що зниження обсягів сільськогосподарського виробництва було характерним не лише для України, а й для інших держав з перехідною економікою, зокрема країн Центральної та Східної Європи. Так, за роки реформ валове виробництво сільськогосподарської продукції у Чехії зменшилось до 65% дореформеного рівня, а у Болгарії - до 60% ?123, с. 122?.
Зниження обсягів виробництва і ринков