Вы здесь

Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток.

Автор: 
Коваль Володимир Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002204
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АПЕЛЯЦІЙНИХ СУДІВ

2.1. Кадри апеляційних судів

Організація діяльності суспільного формування передусім залежить від взаємовідносин у колективі. Це стосується і будь-якого трудового колективу, особливо з більшим чи меншим рівнем структуризації, до складу якого входять кадри працівників.
Поняття "кадри" "...включає у себе постійний (штатний) склад працівників, які перебувають у трудових відносинах з різними організаціями" ?165, с.26?. "Під кадрами зазвичай розуміють штатних кваліфікованих працівників, які пройшли попередню професійну підготовку і мають спеціальні знання, трудові навички або досвід роботи в обраній сфері діяльності" [166, с.445]. Г.Щокін поділяє кадри на політичних діячів, державних службовців; кадрів господарських, наукових, медичних, викладацьких тощо) ?166, с.465?. Причому, як він вважає, для державних службовців є властивим наявність владних повноважень, то для решти спеціальностей на перше місце висуваються такі якості, як діловитість, професіоналізм, наявність спеціальних здібностей і обдаровань ?166, с.466?. Така класифікація, на нашу думку, не є коректною через застосування неоднакових класифікаційних критеріїв. Очевидно, що і діловитість, і професіоналізм не меншою мірою, аніж решті працівників, повинні бути властиві державним службовцям, які не просто постійно працюють з людьми, але й наділені для виконання своїх функцій державно-владними повноваженнями.
"Панує думка, - стверджує М. Якимчук, - що державну службу потрібно розглядати та нормативно закріпити в таких формах:
1) служба в органах виконавчої влади та їхньому апараті, а також в апараті парламенту, судових органів, інших державних органів - це адміністративна державне служба;
2) служба в державних органах (включаючи деякі органи виконавчої влади), що мають спеціальний правовий статус, зокрема, в органах прокуратури, державної безпеки, збройних сил, митних органах, дипломатичних установах - це спеціалізована державна служба;
3) служба в апараті державних органів, яка хоча і має обслуговуючу спрямованість, але через свою важливість потребує особливого правового режиму регулювання - це патронажна державна служба" ?167, с.331?.
Викликає неабияке здивування, чому цей автор, відносячи до органів державної влади, які мають спеціальній правовий статус, органи прокуратури, не повівся так з судовими органами, поставивши суди мало не до одного ряду з органами виконавчої влади. Між тим специфіка судової системи є настільки значною, що служба в суді (передусім це стосується суддів) цілком може розглядатись як спеціальний різновид державної служби.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про державну службу" ?168?, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Ця норма не стосується суддів, які не належать до апарату судів.
Переважна більшість питань, які стосуються правового статусу суддів, вирішена не у Законі про державну службу, а набуває специфічного забарвлення у Законі України "Про статус суддів" ?169].
Тому було б доцільним доповнити статтю 9 Закону про державну службу новою частиною такого змісту: "Особливості правового становища суддів регулюються відповідно до законів України "Про судоустрій України", "Про статус суддів" та іншими спеціальними актами законодавства".
Кадровий склад окремих ланок судової системи України поділяється на види залежно від здійснюваних ними функцій. Це стосується і апеляційних судів. При визначенні кількісної чисельності працівників враховується обсяг роботи судів, передусім кількість розглядуваних ними справ.
Вважаємо, що кадровий склад апеляційного суду можна поділити на такі види: керівництво суду (1), судді (2), патронажний персонал (апарат суду), який виконує організаційно-управлінські і консультативно-дорадчі допоміжні функції, що сприяють здійсненню правосуддя (3), технічний персонал (4).
Виходячи з цих критеріїв структура Севастопольського апеляційного суду (71 штатна одиниця) виглядає таким чином.
1. Судді.
1) Керівництво суду (голова суду, перший заступник голови суду - голова палати, заступники голови суду - голови палат (2), заступники голів судових палат).
2. Судді (16 осіб).
ІІ. Патронажний персонал (апарат суду).
1) Посадові особи, які виконують організаційно-управлінські і консультативно-дорадчі допоміжні функції (помічник голови суду, помічники суддів (7), старші консультанти (11), старші секретарі суду (3), секретарі судових засідань (8), секретарі судових палат (2), судові розпорядники (2) тощо. Варто відзначити, що більшість цих працівників, діяльність яких найбільшою мірою відображає специфіку правосуддя, має юридичну освіту.
2) Технічний персонал (працівники служб бухгалтерського обліку, господарської частини тощо).
Кадровий склад Севастопольського апеляційного господарського суду станом на 1 квітня 2003 року виглядає таким чином (126 одиниць).
І. Судді.
1) Керівництво суду (голова суду, перший заступник голови - голова судової палати, двоє заступників голови - голови судових палат та їх заступники).
2) Судді (20 осіб).
ІІ. Патронажний персонал (помічник голови суду, радник голови суду, головний спеціаліст, прес-секретар - головний спеціаліст, радники і помічники заступників голови суду, помічники суддів, секретарі судових засідань (20 по числу суддів), судові розпорядники (6), начальник відділу узагальнення судової практики, його заступники і спеціалісти (5 осіб), керівники і спеціалісти організаційно-кадрового відділу, статистичного відділу тощо.
III. Технічний персонал. ?170]
Оптимальне співвідношення між судовим і патронажним персоналом є важливою запорукою забезпеч