РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкт та місце проведення досліджень
Дослідження по темі дисертації проводилися протягом 1998-2001 рр. на торфових ґрунтах у заплаві р.Супій на Панфильській дослідній станції Інституту землеробства Української академії аграрних наук, яка розташована у лівобережному Лісостепу Київської області.
Землекористування Панфильської дослідної станції розташоване в середній частині заплави р. Супій, яка має загальну довжину 120 км, витікає з Бобровицького району Чернігівської області і впадає у Дніпро на території Черкаської області. Загальна площа заплави р. Супій становить 22 тис. га і має середню ширину до 500 м. Верхів'я заплави від витоку річки до м. Яготина на протязі 40 км займає біля 8 тис. га і знаходиться в природному стані, а середня і нижня її частини на площі 14 тис. га завдовжки 80 км зайняті окультуреними сіножатями та пасовищами, і лише на незначній площі використовується для вирощування однорічних (кормових і овочевих) культур. Осушення заплави р. Супій розпочато ще в 1913-1915 рр., коли було врегульоване (випрямлене і поглиблене) русло від його гирла на Дніпрі і до с. Ташань на Переяславщині. На другому етапі від Ташані до Яготина це було виконано в 1926-1928 рр., а на заплавних землях Панфильської дослідної станції тільки починаючи з 1937 р., коли було прокопано відкриті канави вручну через кожні 150 м. Це дало можливість розорати болото і вирощувати на ньому сільськогосподарські культури. Проте, докорінне поліпшення меліоративного стану заплави р.Супою відбулося лише після реконструкції магістрального каналу та бокової осушувальної мережі за допомогою сучасної болотної техніки та побудови регулювальних гідротехнічних споруд, які дали можливість забезпечувати відповідний водно-повітряний режим ґрунту шляхом шлюзування. На території дослідної станції це було виконано в 1948-1951 рр. у вигляді відкритих каналів глибиною 1,6-1,7 м через 400-600 м, які доповнюються періодичним проведенням кротового дренажу в поєднанні з шлюзуванням за допомогою яких проводиться регулювання рівня ґрунтових вод залежно від фази розвитку рослин сільськогосподарських культур і умов погоди. Це свідчить про забезпечення належних умов для проведення наукових досліджень.
2.2. Погодні та ґрунтові умови
Регіон, де розміщена Панфильська дослідна станція, характеризується помірно континентальним кліматом з теплим літом і нестійкою зимою. Зважаючи на особливий мікроклімат в умовах заплави з торфовим ґрунтовим покривом, його можна вважати холодним, що істотно впливає на формування продуктивності сільськогосподарських культур [130]. Не менше значення в цьому відношенні мають також погодні умови, які впливають не тільки на врожайність багаторічних трав але також на інтенсивність процесів ерозії в цих ландшафтах.
Температурні умови повітря і грунту цілком відповідають біологічним вимогам основних сільськогосподарських культур, зокрема багаторічних трав.
За результатами спостережень гідрометеорологічної станції Яготин, яка розміщена на відстані 2 км від місця проведення дослідів, середня багаторічна температура повітря за рік складає 6,7°С. Максимальна температура повітря влітку досягає 37-39°С, а мінімальна в найбільш холодні зими - -32°С. Середня багаторічна температура найтеплішого місяця (липня) складає 19,7°С, а найхолоднішого (січня) - 6,6°С.
За сумами активних температур теплові ресурси території складають 2500-2600°С, що достатньо для вирощування більшості сільськогосподарських культур, які потребують від 1200 до 2000°С.
Вегетація багаторічних трав починається при переході середньодобової температури повітря через 5°С. Період з середньодобовою температурою повітря вище 5°С тут складає близько 200 днів, а понад 10°С - 155-160 днів.
Перші осінні приморозки в зоні проведення дослідів можливі в першій декаді вересня, а останні весняні - у третій декаді травня. Таким чином, безморозний період на цій території коливається від 150 до 200 днів. Основним джерелом поповнення запасів вологи в ґрунті є опади та осушувально-зволожуюча система. Середня багаторічна кількість опадів у зоні проведення досліджень складає 520-540 мм. Переважна кількість опадів випадає за травень-вересень. За середніми багаторічними даними їх буває за цей період біля 330 мм.
В окремі роки погодні умови можуть значно відрізнятися від середніх багаторічних і це може відчутно впливати на формування врожайності багаторічних трав. Зокрема, це досить часті пізновесняні приморозки у кінці травня та епізодичні посухи, які можуть тривати до 60 днів.
За агрометеорологічними умовами 1998-2001 рр. середньодобова температура повітря (табл. 2.1, рис. 2.1.) та кількість опадів (табл.2.2, рис.2.2) значно коливалися і відрізнялися від середніх багаторічних даних. Зимові періоди за ці роки були на кілька градусів теплішими за середні багаторічні і лише грудень 1998 та 2001 рр. був холоднішим звичайного.
Весна 1998 року була ранньою, теплою і досить вологою. Перехід через 0°С наступив у середині лютого. Середньодобова температура повітря в березні дорівнювала +0,3°С, що на 1,5°С вище норми, опадів в цьому місяці також випало на 41,7 мм більше норми. У квітні температура повітря перевищувала середню багаторічну на 2,7°С і складала 9,8°С, а кількість опадів - на 36,3%. Слід відмітити, що протягом травня також спостерігалось незначне перевищення температури повітря (на 0,6°С) порівняно з середньою багаторічною і поєднувалось з недостатньою кількістю опадів - 38,1 мм при середньо багаторічній нормі 49 мм (85% норми). Стабільний перехід температури повітря через 10°С був зафіксований на початку квітня.
Таблиця 2.1
Середньодобова температура повітря за роки
проведення досліджень, °С
МісяцьРоки
Середня багаторічна норма
1998199920002001Січень -1,7-2,9-5,4-0,9-6,6Лютий-0,9-1,7-0,9-31-6,3Березень 0,32,81,32,4-1,2Квітень 9,811,512,610,87,1Травень15,012,414,713