РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА, ОБ’ЄКТИ І ОБ’ЄМ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метою досліджень було вивчення та узагальнення сучасного стану робіт з
підвищення продуктивності лісів Полісся генетичними методами з тим, щоб мати
реальну картину про доцільність розвитку даного напрямку робіт, насамперед
забезпечення лісогосподарських підприємств Полісся України посадковим
матеріалом з високим генетичним потенціалом.
2.1. Програма робіт.
Програмою робіт передбачалося:
1. Провести інвентаризацію генетичних резерватів Київської області з оцінкою їх
стану, можливостей збору і використання з них насінного матеріалу та живців для
створення КНП.
2. Провести інвентаризацію штучних сортів-популяцій сосни звичайної Київської
області.
3. Визначити якість насінного матеріалу з генетичних резерватів та
сортів-популяцій.
4. Провести якісну оцінку посадкового матеріалу, отриманого з генетично
покращеного насіння.
5. Провести селекційно-лісівничу оцінку раніше створених випробувальних і
виробничо-дослідних лісових культур сосни звичайної з участю генетично
покращеного посадкового матеріалу.
Таким чином, вивченням охоплювався весь процес лісовирощування: від оцінки
материнських насаджень, оцінки отриманого з цих насаджень насінного матеріалу,
вирощеного з нього посадкового матеріалу (однорічних сіянців) і до
селекційно-лісівничої оцінки створених з нього лісових культур.
2. 2. Методика досліджень генетичних резерватів.
Пробні площі в генетичних резерватах закладалися згідно ГОСТу 16128-70 [138]. В
натурі в межах генетичного резервату підбиралася однорідна за таксаційними
показниками прямокутна ділянка, яка відмежовувалася візирами. Розмір пробної
площі складає 0,5-1,0 га і підбирається з таким розрахунком, щоб на ній було
представлено не менше 150 дерев основного елементу лісу. Перелік дерев на
пробній площі проводився по елементах лісу в межах кожного ярусу, по 2-см
ступенях товщини і якісних категоріях. Всього закладено 8 пробних площ.
Проведено обміри 1436 дерев сосни. Відібрано 121 дерево як кандидати в
плюсові.
Висоти дерев вимірювалися висотоміром ИУ1М при базисі 15 або 20м. Для елемента
лісу з коефіцієнтом в складі деревостану 3 і більше вимірювали висоту у 15-25
дерев, вибраних пропорційно до кожного ступеню товщини. Для елементів лісу з
коефіцієнтом складу менше 3 одиниць вимірювали висоту у 3-5 дерев, близьких до
середнього дерева. На основі виміряних висот будували графіки висот.
Середні діаметри кожного елемента лісу визначали через суму площ поперечних
перетинів дерев на висоті грудей. По графіку висот, знаючи середній діаметр,
знаходили середню висоту елемента лісу.
Запас деревини в корі на 1 га визначали по розрядних таблицях: для сосни – по
таблицях Д.І.Товстоліса, для дуба – по таблицях Б.О.Шустова [139]. Для контролю
запас в кубічних метрах визначали за формулою:
V = H . G . F, (2.1)
де H – висота деревостану в м; G – сума площ перетинів на висоті грудей в
м2/га; F - середнє видове число.
Клас бонітету визначався за середньою висотою і віком основного елемента лісу
за загальною шкалою М.М.Орлова [140]. Типи лісу визначалися за Д.В.Воробйовим
[141].
Селекційну оцінку насаджень проводили з використанням шкали В.В.Вересіна [142],
“Настанов з лісового насінництва” [20], “Збірника рекомендацій УкрНДІЛГА [143]
та “Насінництва лісових порід” [144]. Згідно шкали М.М.Вересіна, для кожної
селекційної категорії насаджень, залежно від повноти допускається певний
відсоток мінусових дерев. Для плюсових насаджень з повнотою 1,0 допускається
50% мінусових дерев, відповідно з повнотою 0,9 – 40%, 0,8 – 30%, 0,7 – 20% і
0,6 – 10%.
В мінусових насадженнях з повнотою 1 кількість мінусових дерев становить 75%,
0,9 – 70%, 0,8 – 65%, 0,7 – 60% і 0,6 – 55%.
До нормальних відносяться всі інші насадження, відсотковий вміст мінусових
дерев в яких займає проміжне положення.
У всіх дерев сосни звичайної на пробній площі з точністю до 0,1 м вимірювалась
загальна висота, безсучкова частина стовбура (в метрах та у відсотках до
загальної висоти), характер крони дерева: протяжність живої крони (в метрах та
у відсотках до загальної висоти), її проекція в двох напрямках з точністю до
0,1 м, форма крони (конусоподібна, куляста та парасолькоподібна), висота
підняття грубої кори по стовбуру дерева (з точністю до 0,1 м) та відмічалися її
характеристики (пластинчаста глибокотріщинувата, пластинчаста мілкотріщинувата
та лусочна). За формою стовбура виділяли дві категорії: рівні та криві (з
ознаками ексцентричності та косошаровості) у відсотках від загальної кількості
дерев на пробній площі. Визначали характер та товщину скелетних гілок в кроні
дерева: виділяли дерева з товстими, середніми та тонкими гілками у відсотках
від загальної кількості дерев.
Після проведення лісівничо-селекційної оцінки деревостану прводили відбір
плюсових дерев, які відносяться до І або ІІ категорій [143-145]. До першої
відносять дерева, які виділяються своїми розмірами порівняно з середніми
показниками насадження, в якому вони відібрані, перевищують їх не менше, як на
10% за висотою і на 30% за діаметром. Висока якість стовбурів, добре очищення
від сучків і їх заростання, розвинена крона, відсутність хвороб і пошкоджжень
ентомологічними шкідниками – обов’язкові вимоги до плюсових дерев 1 категорії.
Вимоги до плюсових дерев 2 категорії дещо знижені: вони можуть мати
високоякісні стовбури, але незначне перевищення середніх дерев за висотою і
діаметром або відрізнятися значним перевищенням за висотою і діаметром, але
мати деякі вади стовбурів(слабке очищення від сучків, підвищений збіг,
косошарість, невелику кривизну стовбура). Для відібраних дерев визн
- Київ+380960830922