Ви є тут

Значення соматотипу в судово-медичній діагностиці загальних ознак людини

Автор: 
Федорчук Сергій Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002513
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Для вирішення поставленої в роботі мети – розробка і обґрунтування критеріїв
диференціації соматотипів та визначення значення соматотипів в діагностиці
загальних ознак людини при антропометричному і соматометричному дослідженні
дорослих осіб та при експертизі кісткових залишків за цілою та фрагментованою
ключицею було проведено комплексне дослідження, що включало:
– антропометричне обстеження живих осіб;
– соматометричне дослідження трупів осіб;
– рентген-остеометричне дослідження ключиць.
Антропометричне обстеження проведено на 300 особах юнацького віку, серед яких –
150 дівчат в віковій групі 16-20 років та 150 юнаків в віковій групі 17-21
рік.
Соматометричне дослідження виконано на 154 трупах чоловіків (79) та жінок (75)
зрілого та похилого віку – 21(22) роки - 74 роки, смерть яких настала внаслідок
травм, хвороб системи кровообігу та механічної асфіксії через повішення без
ознак м’язово-кісткової патології. На матеріалі цієї групи проаналізовано
рентгенограми 308 ключиць.
Загальну кількість вивчених об’єктів, в залежності від віку та статі наведено в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Загальна кількість вивчених об’єктів
Матеріал дослідження
Віковий період
Усього
юнацький
зрілий
похилий
чол.
жін.
чол.
жін.
чол.
жін.
Антропометричне обстеження живих осіб
150
150
300
Соматометричне дослідження трупів
49
40
30
35
154
Рентген-остеометричне дослідження ключиць
98
80
60
70
308
Усього
150
150
147
120
90
105
762
Таким чином, дисертаційна робота виконана на 762 об’єктах, серед яких – 368
об’єктів чоловічої та 375 об’єктів жіночої статі. В даній вибірці представлено
вікові періоди груп населення у відповідності до загально прийнятої
періодизації [58].
2.2. Методи дослідження
Для досягнення постановленої мети використано достатньо інформативний і
адекватно обґрунтований спектр методів дослідження: антропометричний,
соматометричний, рентген-остеометричний, одномірний та багатомірний
статистичний аналізи.
При антропометричному обстеженні 300 живих осіб вимірювали: зріст, довжину
тулуба, ширину плечей, гребневу ширину тазу, поздовжній і найбільший поперечний
діаметри голови, окружність голови і зап’ястка за прийнятою в медичній
антропології методикою [120] та визначали вагу.
Таким чином, при антропометричному обстеженні живих осіб отримано 3 групи
показників, що склали загалом 2700 параметрів тіла людини даної вибірки.
На основі абсолютних метричних і вагових параметрів вираховували
поперечно-поздовжній показник голови, що склав відношення поперечного до
повздовжнього діаметру голови; росто-ваговий індекс, індекс відносної довжини
тулуба, індекс відносної ширини плечей та індекс відносної ширини тазу, що
склали % відношення зазначених розмірів до зросту, що склало 1500 параметрів
тіла людини.
Для визначення соматотипу відібрано 9 метричних і вагових ознак, що загалом
склало 2700 параметрів тіла людини; для діагностики статі без врахування
соматотипу – 12 ознак, що склало 3600 параметрів тіла людини. В процесі роботи
проаналізовано 2700 діагностичних показників тіла людини для діагностики статі
в статево-поділених сукупностях, 2314 діагностичних показників – для
діагностики статі в сомато-статевих сукупностях і 2700 діагностичних показників
– для визначення соматотипу.
При соматометричному дослідженні 154 трупів людей зрілого та похилого віку
вимірювали 3 групи соматометричних параметрів, що включало визначення довжини
тіла, довжини тулуба і ширини плечей. Загалом проведено 462 вимірювання тіла
людини. Довжину тіла трупа вимірювали при його столо-лежачому положенні
металевим антропометром Р. Мартіна. В цьому ж положенні вимірювали довжину
тулуба – відстань між верхньо-груднинною та лобковою точками. Ширину плечей
вимірювали ковзким циркулем.
На основі отриманих абсолютних соматометричних параметрів розрахову­вали 2
групи параметрів – індекс відносної довжини тулуба та індекс відносної ширини
плечей, які склали відсоткове відношення довжини тулуба і ширини плечей до
довжини тіла (всього 308 параметрів).
Для визначення статі без врахування соматотипу проаналізовано 462 діагностичних
показника (ДП), для відтворення соматотипу – 616 діагностичних показників, для
діагностики статі з врахуванням соматотипу – 308 діагностичних показників.
Отримані дані антропометричного та соматометричного досліджень обробляли
методом одно- та багатомірного статистичного аналізу.
Рентгенографічне дослідження ключиць проводили після їх вилучення з тіла
трупів, фіксації в 10% розчині формаліну та очищення від м’яких тканин. При
цьому, рентгенографію ключиць проводили з укладкою на нижню та задню поверхні
на стаціонарному рентген-діагностичному апараті „Medicor Budapest EDR 750 B”.
Фокусна відстань становила 1.О м, напруга -50 кВ, сила струму - 300 мА, час
експозиції - 0,2 сек.
На кожній рентгенограмі, за допо­могою фіксованих на екрані негатоскопа взаємно
перпендикулярних прозорих сантиметрових лінійок, вимірювали 9 параметрів
ключиці (рис. 2.1, 2.2):
– найбільшу довжину ключиці – відстань між найбільш віддаленими точками
груднинного та надплечового кінців (Х1);
– вертикальний діаметр груднинного кінця – відстань між верхньою і нижньою
поверхнями в ділянці груднинного кінця (Х6);
– вертикальний діаметр тіла ключиці – відстань між верхньою і нижньою
поверхнями в середній частині тіла (Х7);
– вертикальний діаметр в проекції конусоподібного горбка –відстань між верхньою
і нижньою поверхнями ключиці в проекції конусопо­дібного горбка (Х8);
– вертикальний діаметр надплечового кінця –