Правовий статус благодійних установ та товариств за законодавством України

РОЗДІЛ 2
ПОНЯТТЯ, ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ БЛАГОДІЙНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
2.1. Поняття та види благодійних юридичних осіб
Нормативне визначення благодійної організації як родового поняття щодо понять благодійний фонд, благодійна установа та членська благодійна організація міститься в Законі Україні від 16 вересня 1997 року "Про благодійництво та благодійні організації"[3]1 та ст. 131 ГК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" благодійною організацією визнається недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" благодійна організація є юридичною особою та набуває права останньої з моменту її державної реєстрації [40,42,63,83,84,99,98,130].2 Відповідно до ст. 131 ГК України благодійною визнається недержавна організація, яка є юридичною особою та здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності.
Із зазначених вище нормативних визначень благодійної організації випливає, що вона виступає в цивільному обороті в якості юридичної особи. Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичними особами визнаються організації, створені і зареєстровані у встановленому законом порядку. Таким чином, розкриваючи цю ознаку благодійної організації, необхідно зазначити, що регулювання правового статусу благодійних організацій безпосередньо пов'язане як з концептуальними підходами до інституту юридичної особи в цілому, так і з місцем, яке посідають благодійні організації в системі юридичних осіб як суб'єктів цивільних правовідносин. Стосовно цього аспекту Н. Кузнєцова зазначає, що до класифікації юридичних осіб слід підходити з позиції обороту та обміну [89].3
Аналіз європейської цивілістичної доктрини повертає нас до класичного поділу юридичних осіб на два види: юридичні особи публічного права і юридичні особи приватного права. Такий же підхід міститься в ст. 81 ЦК України. З цієї точки зору благодійні організації слід віднести до юридичних осіб приватного права, оскільки їх виникнення та організація базується на приватно-правовому статуті.
Основними організаційно-правовими формами юридичних осіб приватного права, які визначені в ст. 83 ЦК України, є товариства та установи. В цьому аспекті благодійні організації можуть діяти як у формі товариства, так і у формі установи. Оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" та ч. 2 ст. 131 ГК України благодійна діяльність не передбачає одержання прибутків від цієї діяльтності, а оскільки ця конструкція покладена в основу визначення поняття "благодійна організація", можна зробити висновок, що благодійні організації за ЦК України можна віднести до непідприємницьких юридичих осіб, оскільки критерій відсутності мети отримання прибутку для його наступного розподілу між учасниками є основною ознакою для віднесення юридичної особи до категорії непідприємницьких (ст.85 ЦК України). Це означає, що дохід, що створюється в результаті діяльності організації, може бути використаний тільки на ті цілі, які закріплені в статуті благодійної організації (ст. 21 Закону "Про благодійність та благодійні організації"). Тому, на нашу думку, не є суттєвим, яке з передбачених ст. 19 Закону України "Про благодійність та благодійні організації" джерел формування майна благодійної організації використовувалося в кожному конкретному випадку, важливим є лише те, щоб такий дохід використовувався на здійснення благодійної діяльності. У зв'язку із цим благодійну організацію можна визначити як непідприємницьку (некомерційну) або неприбуткову юридичну особу. В національній цивілістичній науці не існує єдиного визначення даних понять. Так, ЦК України використовує термін "непідприємницьке товариство" (ст. 85, 86); ст. 131 ГК України використовує термін "неприбуткові організації" та "неприбуткова господарська діяльність". Натомість існують спроби визначити благодійні організації або як некомерційні, або як непідприємницькі, або як неприбуткові.
Щодо поняття "некомерційна організація", то можна погодитися з думкою, що зазначена категорія здебільшого використовується під час науково-теоретичної класифікації юридичних осіб за метою їх діяльності. Так, наприклад, до некомерційних юридичних осіб відносять такі, які "не мають на меті отримання прибутку і створюються для інших цілей. "[141].4
Якщо звернутися до ст. 1 проекту закону "Про непідприємницькі організації", який 19.09.2000 року внесений на розгляд Верховної Ради України народним депутатом А. Матвієнком "непідприємницькою організацією є юридична особа, яка утворена за ініціативою особи або групи осіб, заснована на членстві або виділенні майна з метою забезпечення особистих прав учасників чи третіх осіб і основною метою діяльності якої не є отримання прибутку." [24] 5
Поняття неприбуткової організації законодавство України взагалі не дає, існує тільки умовно визначений неприбутковий статус. Зокрема, необхідною умовою для отримання юридичними особами статусу неприбуткових є їх включення до Реєстру неприбуткових організацій. Положення про Реєстр неприбуткових організацій затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 року за № 232. [18]6 Даний Реєстр являє собою лише автоматизовану систему накопичення та обробки інформації про неприбуткові організації. Оскільки, як вже зазначалося, в діючому законодавстві України не існує поняття "некомерційна організація", віднесення тієї чи іншої організації до неприбуткової відбувається на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22 травня 1997 року за № 283/97-ВР [8]7 та Методичних рекомендацій щодо визначення структури ознаки неприбуткових установ та організацій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації Україн