РОЗДІЛ 2
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОЇ ПРОПОЗИЦІЇ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІКАХ
2.1. Грошова пропозиція в нестабільній економіці
У використанні економічних концепцій у практиці країн з ринковою економікою спостерігається певна циклічність. За умов високої економічної кон'юнктури та стабільного економічного зростання переважають погляди, які обгрунтовують переваги системи вільної конкуренції та самодостатності ринкового механізму. Під час загострення економічних проблем, пов'язаних з економічним спадом, зростанням безробіття та інфляції, на перший план виступає теоретичне обгрунтування нестабільності ринкової системи вільної конкуренції. Втручання держави в недосконалий ринковий механізм визнається неодмінною умовою досягнення стабільності економіки. Кейнсіанська концепція активної грошової політики є одним із центральних напрямів у теорії та практиці досягнення рівноваги економічної системи. В 1968 р. у найбільш економічно розвинених країнах Заходу почався економічний спад, який на відміну від попередніх економічних криз, супроводжувався інфляцією. Панівна на той час теорія Кейнса зайшла у суперечність з фактами реальної економіки. Особливо це стосувалося інтерпретацій кривої Філіпса, яка пояснювала взаємозалежність між безробіттям та інфляцією.
Пошук шляхів впливу на нестабільність економічної системи примусив прихильників Кейнса розвивати його концепції з урахуванням змін реалій економічного розвитку. Основними напрямами, якими розвивалося кейнсіанство, було використання портфельного підходу та розвиток кейнсіансько-неокласичного синтезу. Кейнсіанська теорія модернізувалася та інтегрувала в себе основні положення своїх традиційних суперників-неокласиків і монетаристів. Незважаючи на "антикейнсіанську революцію" яка останніх десятиріч, в питаннях досягнення стабільності економіки суперечка стосується лише деяких аспектів економічної політики. Основні положення Кейнса щодо важелів впливу на стабільність економік постійно залишаються в центрі уваги державної економічної політики більшості розвинених країн. Кейнсіанський підхід до досягнення економічної стабільності в сучасних розвинених ринкових економіках є окремим випадком із більш широкого спектра можливостей. У побудові системного державного регулювання економіки кейнсіанські моделі є більш чітко сформульованими і використовують теоретичні побудови і концепції, відсутні у монетаристів.
У процесі формування пропозиції грошей одне з основних місць посідає проблема вибору орієнтирів для зростання грошової маси (рис. 2.1). В сучасних економічно розвинених країнах загальновизнаними є такі стратегічні цілі для регулювання грошової пропозиції [124, 528]: 1) висока зайнятість; 2) економічне зростання; 3) стабільність цін; 4) стабільність процентних ставок; 5) стабільність на фінансових ринках; 6) стабільність на валютних ринках.Загалом погоджуючись з таким широким визначенням цілей регулювання грошової пропозиції, їх можна звузити до досягнення такого рівня виробництва, яке характеризується повною зайнятістю і відсутністю
інфляції [104, c. 298]. Такі ж погляди відстоюють автори, які вважають, що головним завданням є стабільність цін, повна зайнятість і зростання реального обсягу виробництва [57, c.352]. Порівняння цілей регулювання грошової пропозиції показує, що загальновизнаним є стабільність цін. З інших позицій спостерігаються певні розходження: в першому випадку метою проголошується досягнення високої зайнятості, в інших - повна зайнятість, стосовно обсягів виробництва в першому і останньому випадках пріоритет визнається за його зростанням. У другому випадку обсяг виробництва не є самоціллю, а повинен забезпечити повну зайнятість. У таких поглядах спостерігається концептуальне розходження, побудоване на використанні
кейнсіанських або монетаристських концепцій. Для кейнсіанців пріоритетом є рівень доходу, який забезпечує повну зайнятість - визначальну мету регулювання пропозиції грошей.
Пропозиція грошей, за Кейнсом, є визначальною складовою досягнення макроекономічної рівноваги. Зміна пропозиції грошей зумовлює сукупний попит і відповідно рівень виробництва, який може забезпечити повну зайнятість за відсутності інфляції.
Механізм впливу збільшення грошової пропозиції реалізується через залучення психологічних чинників на грошовому ринку, які впливають на норму процента. Висока схильність до ліквідності, яка посилюється невизначеністю на грошовому ринку тільки шляхом створення відповідного психологічного середовища, може знизити норму процента. Очікування інвесторів щодо майбутніх прибутків грунтується на численних суб'єктивних оцінках, чутках, несиметричній інформації тощо. Збільшення грошової пропозиції повинно подолати негативний вплив психологічних чинників і знизити норму процента. У кейнсіанській концепції процент з'єднує грошовий ринок з реальною економікою і визначає характер процесу відтворення. Проте збільшення пропозиції грошей в окремих випадках через вплив психологічних чинників не в стані знизити норму процента. Головна мета зміни пропозиції грошей в кейнсіанській теорії - це зміна ставки процента і, як наслідок, збільшення інвестицій, що дає змогу досягнути рівня доходу, який забезпечує повну зайнятість. Цілями нижчого порядку в кейнсіанській ієрархії є стабільність цін. У кейнсіанській моделі ціни розглядаються як стабільна величина, оскільки їх переважно визначають довготермінові контракти та ціни на матеріально-технічні запаси, які слабо реагують на зміну грошової пропозиції. Реальний обсяг виробництва в короткотерміновому періоді визначається зміною грошової пропозиції (рис. 2.2).
Дж. М. Кейнс переглянув теорію сукупного попиту, запропоновану ще Р. Рікардо. На відміну від класиків та неокласиків, які шукали причини економічної нестабільності на стороні пропозиції ресурсів, Кейнс надав перевагу ефективному попиту, який забезпечує реалізацію цих ресурсів. Ефективний попит складається з двох основних компонентів - споживчого попиту т
- Київ+380960830922