Вы здесь

"Культурні взаємини Франції та України наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст."

Автор: 
Іваненко Оксана Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U002608
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Економічні, політичні та демографічні передумови активізації культурних зв'язків Франції і України наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ століття
2.1. Роль економічного та політичного чинників у процесі французько-
української культурної взаємодії
Наприкінці ХVІІІ століття на тлі загострення суперництва між Англією та Францією різко зросла зацікавленість останньої у приєднанні Північного Причорномор'я до левантійської сфери свого впливу. Здобуття південноукраїнського ринку, за відсутності в регіоні серйозної конкуренції з боку англійців, відкривало для французької буржуазії нове багате джерело сільськогосподарської продукції і важливий ринок збуту промислових товарів. Завдяки зміцненню своїх позицій у системі чорноморської торгівлі Франція, контролюючи експорт східноєвропейського продовольства до західних країн, отримала б потужний важіль економічного впливу на Європу і головним чином - країни басейну Середземного моря.
Інтерес французів до утвердження у Північному Причорномор'ї не в останню чергу зумовлювався прагненням отримати плацдарм для поширення свого впливу на Туреччину. Особливо вигідною видавалася далекосяжна можливість встановлення контролю за транзитною торгівлею між країнами Сходу і Європою, ключем до якого знову-таки могло стати здобуття Францією провідної ролі у торгівлі на Чорному морі.
Про те, що Україні відводилося важливе місце в економічних планах Франції, свідчить поява наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ століття численних праць французьких авторів, у яких досліджено перспективи налагодження широкомасштабних українсько-французьких торговельних
відносин1. Починаючи з середини 70-х років ХVІІІ століття російським урядом було здійснено ряд заходів, спрямованих на створення у Північному Причорномор'ї сприятливих умов для активного включення регіону до системи міжнародної торгівлі. У Південній Україні швидкими темпами розвивалися чорноморсько-азовські порти, засновані в Херсоні, Маріуполі, Севастополі, Феодосії. З метою підтримки експортних операцій 1797 року в Херсоні було розгорнуто будівництво торговельного флоту. Починаючи з середини 90-х років ХVІІІ століття Одеса, випереджаючи Херсон, перетворилася на головний чорноморський порт. Задля залучення до економічного життя регіону іноземних комерсантів 1784 року Катерина ІІ видала маніфест про введення свободи торгівлі у Херсоні, Севастополі, Феодосії: "з міркування про вигідність наказуємо відкрити їх для всіх народів, що перебувають у дружбі з імперією нашою, на користь торгівлі їх з вірними нашими підданими"2.
Внаслідок розширення торговельних відносин з європейськими країнами через Середземне море, у Північному Причорномор'ї було засновано ряд іноземних комерційних фірм, з яких основна частина спеціалізувалися на експорті з Російської імперії хлібу. Із звернення полтавських купців до Г. Потьомкіна, датованого кінцем ХVІІІ століття, випливає, що вже на той час існували торговельні зв'язки між Лівобережною Україною та Францією3. Перший у Херсоні французький торговельний дім, через який здійснювалися товарно-грошові відносини з Марселем, було засновано купцем Антуаном де
1Див., наприклад: Anthoine de S-J. Essai historique sur le commerce et la navigation de la Mer Noire. - Paris, 1820. - 410 р.; Malte-Brun. Tableau de la Pologne ancienne et moderne. - Paris, 1807. - 496 p.
2ЦДІАК України. - Ф.1537, оп.2, спр.193. - Арк.1; Там само. - Ф.193, оп.1, спр.471. - Арк.5.
3Лучицкий И. К истории торговли в Малороссии ХVІІІ в. // Киевская старина. -1894. - №4-6. - С.156.
Сен-Жозефом, який спеціалізувався на торгівлі з країнами Леванту. Починаючи з кінця 70-х років ХVІІІ століття комерсант розгорнув у регіоні бурхливу діяльність, і якщо у 1785 році він відправив з Марселя до Херсона чотири кораблі з французькими товарами1, то вже наступного року запланував ввезти до Франції близько дванадцяти суден з сільськогосподарською продукцією, що за його словами, користувалася в країні високим попитом2. Справи дому були настільки успішними, що на кінець 80-х років ХVІІІ століття він не лише монополізував торговельні операції між Херсоном і Марселем, але і виступав посередником у імпорті хлібу до Італії, Іспанії3. Досягнення Антуана на ниві практичної комерції були підготовлені його діяльністю в якості економіста-теоретика і дипломата. У 1781 році він звернувся до царського уряду з обгрунтованим клопотанням про надання іноземним суднам, що здійснюють торгівлю через Чорне море, права піднімати російський прапор (турки пропускали лише турецькі, а з 1774 року - і російські судна). Указ, що передбачав можливість надання іноземцям такого дозволу, було видано 1783 року4. Враховуючи зацікавленість Франції у завоюванні міцних позицій на польському ринку та витісненні звідти Пруссії, Антуан висунув ідею розвитку польсько-французької торгівлі через чорноморські порти. З цією метою він здійснив поїздку до Польщі, де під час прийому у короля мав можливість
1Юрченко П. Историко-статистический очерк торговли города Херсона // Записки императорского Одесского общества истории и древностей. - 1883. - Т.13. - С.176.
2Письма барона Антуаня графу Сегюру, о пользе учреждения морской торговли Марсели с Херсоном // Записки императорского Одесского общества истории и древностей. - 1883. - Т.13. - С.157.
3Там само. - С.159.
4Дружинина Е.И. Северное Причерноморье 1775 - 1800 гг. - М: Издательство Академии наук СССР, 1959. - С.88-89.
викласти свій проект. Польська сторона висловила особливу зацікавленість у транзиті власної продукції через Чорне море, і Антуану вдалося налагодити ділові зв'язки з місцевими торговельно-промисловими колами.
Задля ознайомлення французьких урядовців з перспективами розвитку чорноморсько-середземноморської торгівлі, Антуан у 1784 році представив військовому міністру і міністру торгівлі побудовану на особистих спостереженнях доповідь, у якій обгрунтував доцільність здійснення Францією більш активної політики у регіоні Північного При