РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСІБ, ЗАЛЕЖНИХ ВІД ПАР
2.1. Клініко-соціальна характеристика вибірки
Емпіричною базою дослідження був реабілітаційний центр "Відкриття" для лікування осіб, залежних від наркотичних речовин, який функціонує як реабілітаційна структура клініки АВС, яка здійснює наркологічну допомогу вказаному контингенту осіб. Реабілітаційний центр (надалі - РЦ) знаходиться у місті Бровари Київської області.
Програма психологічної реабілітації, яка реалізується в РЦ, працює протягом 3 років і відзначає досить оптимістичні статистичні дані щодо ремісій осіб, що були пацієнтами РЦ. Щонайменше 25? осіб, що пройшли програму психологічної реабілітації, утримуються в подальшому від вживання наркотичних речовин (нагадаємо, що про ремісію в даній програмі говорять, коли мається на увазі термін утримання від вживання наркотичних речовин не менше 12 місяців). РЦ розрахований на 14 осіб, які одночасно перебувають на лікуванні.
У дослідженні брали участь 72 особи віком від 21 до 28 років. З них 57 - особи чоловічої статі, 15 - жіночої. Клінічне обстеження осіб, залежних від ПАР, проведене до дезинтоксикації, виявило явища психологічної і фізичної залежності. Обстежувані особи характеризувалися компульсивним потягом, наявністю абстинентного синдрому, високою толерантністю, зміненою ієрархією інтересів та цінностей, відсутністю ситуативного та кількісного контролю вживання психоактивних речовин. Вони продовжували вживати наркотичні речовини, незважаючи на існуючі негативні наслідки. Обстежуваним особам були властиві емоційні порушення, виражені вегетативні розлади. Характерною була наявність астенічного синдрому. Під час клінічного обстеження виявлені ін?єкційні доріжки на медіальній поверхні передпліч, зовнішній поверхні стоп, міжпальцевих проміжках на судинах малого калібру, зміна пігментації за ходом ін?єкційних доріжок, ущільнення і стоншення судин. Тривалість захворювання складала від 8 місяців до 12 років. Наявні симптоми були достатніми для встановлення діагнозу "Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин: синдром залежності".
Усі досліджувані - залежні від опіоїдів, практично всі епізодично вживали інші наркотичні речовини і алкоголь окремо або у комплексі різних хімічних речовин, що змінюють психічний стан. Всі досліджувані перебували на другій стадії захворювання і до вступу на програму реабілітації пройшли медикаментозну дезинтоксикацію.
78? досліджуваних до вступу на програму психологічної реабілітації була проведена процедура надшвидкої дезинтоксикації із застосуванням блокаторів опіатних рецепторів під загальною анестезією. 12? вступили на програму реабілітації після дезинтоксикації методами специфічної, патогенетичної фармакотерапії. Застосовувались препарати клофелін, хлорметіазол, нейропептиди (холецистокінін). 10? досліджуваних була проведена дезинтоксикація із застосуванням агоністів, антагоністів опіатів: бупренорфіну, налоксону гідрохлориду. Незважаючи на отриману медичну допомогу, на першому етапі дослідження вони відчували більші чи менші прояви стану відміни.
Для 34? лікування з приводу залежності від ПАР було первинним, для 10? - вторинним, для 56? лікування було третім - чотирнадцятим.
У більшості досліджуваних були виявлені супутні захворювання. Гепатит В,С виявлений у 68?, абсцеси - у 72?, трофічні язви - у 5?, сепсис - у 58?, флебіти - у 23?.
Про ВІЛ - інфікованість було відомо у 2 випадках, але є підстави вважати, що ці дані не відображають реального стану речей щодо кількості інфікованих. Багато хворих на момент дослідження не мали або приховували інформацію про наявність чи відсутність у себе згаданого захворювання.
Вибірка неоднорідна за соціальним станом, рівнем матеріальної забезпеченості та освіти. 75? вибірки складають люди із вищою і незакінченою вищою освітою. 85% - члени родин із високим рівнем матеріальної забезпеченості, решта - родин із середнім рівнем. На момент обстеження тільки 12% досліджуваних мали постійну роботу із офіційним джерелом доходу. Переважна кількість досліджуваних - безробітні. 15% - одружені або мають постійного статевого партнера, інші більш чи менш постійно живуть із батьками.
Слід зазначити, що вибірку складають більшою мірою члени родин із високим рівнем матеріальної забезпеченості, що впливає на рівень їх соціальної захищеності та певним чином пов?язаний з ним характер мотивації до лікування. Ці особи не зазнають істотного соціального тиску в результаті вживання ПАР, як це відбувається із менш соціально захищеними наркозалежними, оскільки їх родичі здатні вирішувати фінансові, правові проблеми, викликані вживанням ПАР, та забезпечити якісне лікування. Деякі автори, які вивчали особливості мотивації до лікування осіб, залежних від ПАР, вважають за необхідне соціальну стимуляцію їх до лікування у найширшому діапазоні мір, аж до репресивних впливів ?134?.
Зрозуміло, що такої "соціальної стимуляції" зазначена категорія осіб не зазнає. Тому мотивація до лікування у них дещо відрізняється від мотивації у осіб із нижчим рівнем матеріальної забезпеченості.
14? досліджуваних - члени батьківських родин, у системі виховання яких переважали гіперопіка? 2? - родин із відносно гармонійним стилем виховання? 84? - родин, для яких типовою була ситуація високої матеріальної забезпеченості і водночас - емоційної депривації дітей у зв?язку із недостатнім спілкуванням із батьками.
2.2.Обґрунтування вибору та опис методів дослідження
Приступаючи до дослідження, ми припускали, що смислові структури - це ті структурні компоненти особистості, які ініціюють процес змін у залежних від ПАР осіб, безпосередньо впливають на рівень мотивації до змін цих осіб. Тому вибір методів дослідження був продиктований необхідністю вивчення саме смислових структур особистості, характерних для осіб, залежних від ПАР. Для вивчення впливу смислово