Ви є тут

Мокляк А.В. Туристичні ресурси для потреб іноземного туризму в Україні (в контексті українсько-польських туристичних звўязків).

Автор: 
Мокляк Анджей Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002640
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Чинники розвитку іноземного туризму в Україні
2.1. Туристичні ресурси
2.1.1. Відпочинкові та оздоровчі ресурси

До територій, які не відповідають мінімуму умов для відпочинкового туризму (переважно довготермінового), тобто які не мають усіх "необхідних рис", належить віднести, зокрема, території, на яких забруднення повітря перевищує допустимі норми, території, спотворені гірничо-видобувною діяльністю, території з урбанізованим та сільськогосподарським краєвидом, позбавленим естетичних рис. Місцезнаходження територій, визнаних непридатними для довготермінового відпочинкового туризму, співпадають передусім з розміщенням головних урбанізованих зон. Тут слід перерахувати промислові зони найбільших агломерацій - Донецьку, Дніпропетровську, Криворізьку, Київську, Харківську.
З урбанізованими територіями пов'язана також більшість територій із забрудненням повітря вище допустимих норм. До територій з найбільшим ступенем деградації внаслідок забруднення атмосфери належать: Придніпров'я, Донбас, східна частина Причорномор'я. Дуже довго не будуть привабливими з туристичної точки зору території Полісся, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Ці території становлять 61 тис.кв.км (за оцінкою Ф.Д.Заставного) [42, с.113].
Черговим після урбанізації чинником, який відсіває території з точки зору придатності для тривалого відпочинку, є трансформація сільськогосподарського краєвиду. Особливо це стосується причорноморських територій інтенсивного зрошення. До умовно чистих і помірно забруднених належать території рекреаційних регіонів Карпат, Шацького поозер'я, Південного берега Криму, деяких регіонів Подніпров'я. За Ф.Д.Заставним: "На південних причорноморських і приазовських територіях екологічна ситуація залишається складною. Тут зосереджені лише забруднені, дуже забруднені, надзвичайно забруднені території, а також території екологічної біди" [42, с.113].
Перегляд корисних рис розпочинає оцінка краєвидних цінностей (ресурсів). Вона виражена визначенням територій натурального краєвиду або наближеного до нього. Головні території натурального краєвиду спостерігаються на територіях Карпат, Кримських гір та Полісся. Краєвидні ресурси території підвищує неоднорідність їх висот. Найбільша різноманітність ландшафту пов'язана з головними гірськими пасмами Карпат і Кримських гір. Середній ступінь різноманітності висот спостерігається на Подільській височині, особливо у районах Вороняків, Гологор, Медоборів та річкових долин, що глибоко врізуються у височину. Середній ступінь спостерігається також на Волинській, Придніпровській, Приазовській височинах, на Донецькому Кряжі, в Розточчі.
Важливою передумовою розвитку туризму є кліматичні ресурси. Одним з показників кліматичних ресурсів України є кількість сонячних днів. Найбільша кількість сонячного сяйва припадає на південний берег Криму (2200-2360 год./рік). За "Книгою рекордів України" найбільша тривалість сонячного сяйва спостерігається в Судаку - 2550 год./рік [74, с.20]. У причорноморських областях та в рівнинній частині Закарпаття сонце світить до 2200 год./рік. У лісостеповій зоні цей показник становить 1900-2200 год./рік. У Карпатах та на крайньому заході країни - 1500-1600 год./рік [75, с.100]. Загалом кліматичні ресурси України є сприятливими і однаково можуть задовольняти рекреаційні потреби до клімату як зимових, так і літніх видів туризму.
В оцінці вод звертається увага на їх придатність для водних видів спорту і купання, а також подорожей по воді. До водойм, які виконують ці умови, слід зарахувати: численні лимани та затоки Чорного та Азовського морів, а також штучні водойми, створені на Дніпрі, Дністрі, Сіверському Донці, Осколі тощо. В Україні не дуже багато озер, їх розміри невеликі і рекреаційне значення незначне. Найбільшу рекреаційну цінність мають озера приморської частини країни: Ялпуг, Кагул, Кугурлай, Сасик, Тилігул. На Поліссі найбільшу рекреаційну цінність мають озера Шацького природного національного парку: Світязь, Пуленецьке, Турське, які активно використовуються для потреб відпочинку і туризму [75, с.102].
Відпочинкові ресурси природного середовища підвищуються завдяки наявності мінеральних вод, лікувальних грязей та корисних кліматичних умов. Більшість мінеральних джерел спостерігається в гірських масивах. Особливо багато їх у Карпатах. Значна кількість джерел згрупована в околицях Сваляви, Трускавця, Моршина. Деякі джерела лікувальних вод лежать поза межами регіонів з відпочинковими ресурсами (наприклад, Миргород). Лікувальні та кліматичні ресурси є основою розвитку курортів. В Україні є достатньо місцевостей, що виконують функції курортів. Більшість з них розташована в Карпатах та на узбережжі Чорного й Азовського морів (табл. 2.1).
За даними ДТА, у 2002 р. в Україні було 3242 оздоровчих заклади різного функціонального призначення, в яких загалом було приблизно 493 тис. місць (найбільше в Криму - понад 124 тис., Донецькій обл. - 60 тис., Одеській обл. - 54 тис.). Ці регіони прийняли найбільше туристів, у Криму оздоровлено 921 тис. осіб, з яких 22,5% - іноземці, у Донецькій обл. - 283 тис., в Одеській обл. - 264 тис. (13% - іноземці), а у Львівській майже 248 тис. Рецепційні можливості є значно більшими, однак санаторно-курортні заклади працюють переважно лише кілька місяців на рік, що створює проблеми, пов?язані з їх функціонуванням. Крім того, більша частина оздоровчих закладів, що були розраховані на середній клас, знаходяться в стані розвалу [75, с.176-177]. У 2002 р. з різних причин не працювали 668 закладів (20%), загальна кількість ліжок в яких становить приблизно 53 тис., або 10% загального ліжкового фонду [110, с.15].
Таблиця 2.1
Основні курорти*

Об'єктМісцезнаходженняПрофільАркадіяОдесакліматичний і бальнеологічнийБердянськБердянськгрязьовий і кліматичнийБерезівські Мінеральні ВодиБерезівські Мінеральні ВодибальнеологічнийВеликий ФонтанОдесакліматичний і бальнеологічнийВорохтаВорохтакліматичнийВорзель